Підрядні речення в англійській мові поділяються на такі типи залежно від ролі, яку вони виконують у складнопідрядному реченні:
Підметові підрядні речення (Subject Clauses).
Присудкові підрядні речення (Predicate Clauses).
Додаткові підрядні речення (Object Clauses).
Означальні підрядні речення (Attributive Clauses).
Обставинні підрядні речення (Adverbial Clauses).

Підметові підрядні речення (Subject clauses)
В англійській мові підметове підрядне речення виконує в складному реченні роль підмета головного речення.
Підметове підрядне звичайно ставиться після присудка, причому в цьому випадку головне речення починається формальним підметом it. Якщо немає формального it, підрядне підметове завжди стоїть перед присудком головного речення (див. приклади нижче).
Підрядне підметове з’єднується з головним:
сполучними займенниками what, who (whom), which і сполучними прислівниками when, where, how, why; при наявності сполучного займенника what вставне it не вживається:
What you don’t understand is that he’ll never agree to this plan.
(Ви не розумієте одного: він ніколи не погодиться з цим планом.)
What’s worrying me now is the state of her health.
(Те, що хвилює мене зараз, це стан її здоров’я.)
It is still not known why he didn’t come.
(Why he didn’t come is still not known.)
сполучниками that, whether (сполучник that вживається тільки з вставним it):
Whether he will agree is another question.
(Погодиться він чи ні, це інше питання.)
It’s doubtful whether she will be able to come.
Is it true that you are going away?
Після зворотів it is necessary (strange, important) та ін. у підрядному підметовому, яке починається сполучником that, дієслово-присудок часто вживається в умовному способі:
It’s important that the letter should be sent today.
It’s strange that he should have said that.
безсполучниковим способом (тільки з вставним it):
It’s a pity you couldn’t come.

Присудкові підрядні речення (Predicative Clauses)
Присудкове підрядне речення виконує в складнопідрядному реченні функцію предикатива (іменної частини складеного присудка) головного речення. Присудкові підрядні вживаються не часто. Вони вводяться:
сполучними займенниками what, who (whom), which і сполучними прислівниками when, where, how, why:
This is where I live. That’s why I came here.
That’s what I want to ask you.
сполучниками that, whether (if):
The trouble is that we’ve got very little time.
The fact is that he didn’t come at all.

Додаткові підрядні речення (Object Clauses)
Додаткові підрядні речення виконують функцію прямого (рідше — прийменникового) додатка до дієслова або прикметника в головному реченні.
I don’t see what you mean.
Listen to what I have to say.
I’m sorry you can’t come.
Додаткові підрядні речення з’єднуються з головним:
сполучниками that, if, whether:
Do you doubt that I can do it?
Do you know if any changes have been made in our time-table?
У розмовній мові сполучник that після дієслів і прикметників, як правило, пропускається (див. нижче).
I suppose (that) you’ll be there.
Do you think (that) it will rain?
сполучними займенниками what, who (whom), which, whose і сполучними прислівниками when, where, how, why:
I don’t know what you are talking about.
Can you tell us which road leads to the station?
Can you tell me who is on duty today?
I’ve forgotten whom I gave the book.
I wonder why she hasn’t come.
Do you remember where he lives?
Якщо сполучникове слово поєднується з прийменником, то останній ставиться в кінці підрядного додаткового речення.
I can’t understand what you are laughing at.
безсполучниковим способом; цим способом завжди вводяться додаткові підрядні речення до головного речення, вираженого словами I wish; при цьому дієслово в підрядному реченні вживається в умовному способі (Subjunctive або Conditional Mood):
I wish it were summer now.
I wish I hadn’t gone there.
У розмовній мові безсполучникові додаткові підрядні речення часто вживаються після багатьох дієслів і прикметників.
I hope you are ready now.
I see you are feeling better.
He said he was busy.
I think it’s all right.
I am glad you are with us again.
У додаткових підрядних реченнях після дієслів волевиявлення вживається умовний спосіб (Subjunctive II) з допоміжним дієсловом should.
The meeting decided that everybody should take part in the construction work.

Означальні підрядні речення (Attributive Clauses)
Означальне підрядне речення в англійській мові виконує функцію означення до іменника (займенника-іменника) головного речення.
The boy who lives next door to me is a good chessplayer.
I agree with all you said.
Означальні підрядні речення приєднуються до головного за допомогою сполучних займенників that, who, which, when, сполучних прислівників where, when або безсполучниковим способом.
Mykola’s brother who lives in Chernivtsi is an engineer.
Air which we breathe is made up of many gases.
The place where we stopped to rest was very beautiful.
Досить уживані в розмовній мові безсполучникові означальні речення.
You can take any seat you like.
Is there anything you want?
I’ve done all I could.
There’s nothing more I want to say.
This is the book I was telling you about

Обставинні підрядні речення (Adverbial Clauses)
Підрядні обставинні речення виконують функцію різних обставин (часу, місця, причини і т. д.) до дієслова або до прикметника головного речення.
If we don’t go now, we’ll miss the train (обставина умови до дієслова miss).
The exercise was easier than I had expected (обставина порівняння до прикметника easier).
За значенням обставинні речення поділяються на обставинні речення часу, місця, способу дії або порівняння, причини, мети, наслідку, а також допустові та умовні речення.
Підрядні обставинні речення часу (Adverbial Clauses of Time) вводяться сполучниками when — коли; as soon as — як тільки; until (till) —поки, до того часу поки (не); before — перше ніж, до того як; after — після того як; as — в той час як, коли; while — поки, в той час як; since — з того часу як; as long as — доти, до того часу як та ін.
Важливою рисою англійських підрядних обставинних речень часу, порівняно з українськими, є те, що дієслово-присудок у цих реченнях вживається із значенням майбутнього у формі теперішнього часу (Present Indefinite або Present Perfect).
Ring me up when you are free.
(Подзвони мені, коли будеш вільний.)
I’ll give you the book after Jane has read it.
(Я дам тобі книгу, коли Женя її прочитає.)
Come back as soon as you can.
Look before you leap (присл.).
Приклади підрядних речень часу інших типів:
We hadn’t gone very far when we met Petro.
What have you been doing since I saw you last?
When I woke up, it was raining hard.
Підрядні обставинні речення місця (Adverbial Clauses of Place) вводяться сполучними прислівниками where — де, куди і wherever — де (б не), куди б не.
The spaceship landed where it was supposed to.
Wherever it was possible, the travellers camped for the night.
Підрядні обставинні речення способу дії або порівняння (Adverbial Clauses of Manner or Comparison) вводяться сполучниками as — як; than — ніж; as (so)... as — так (такий), як; as if (as though) — немовбито, (так) як, якби і сполучними прислівниками how — (так) як, the ... the — чим ... тим.
It’s not so bad as you think it is.
The quicker we walk, the sooner we get there.
Після сполучника as if (as though) дієслово в підрядному реченні стоїть в умовному способі (Past Subjunctive або Perfect Subjunctive).
She looked as if she were angry.
She looked as if she had been ill.
Підрядні обставинні речення причини (Adverbial Clauses of Cause) вводяться сполучниками because — тому що; as — тому що; since — тому що та ін.
I can’t go because I have no ticket.
As you have been here before, you’d better lead- the way.
Since you are ill, I’ll do the job myself.
Підрядні обставинні речення мети (Adverbial Clauses of Purpose) вводяться сполучниками so that, in order that — щоб, для того щоб; in case — на випадок. У підрядних реченнях цього типу часто вживається модальний присудок з дієсловом may.
I’ve come early so that I won’t miss the beginning.
Make a note of it in case you forget.
Підрядні обставинні речення наслідку (Adverbial Clauses of Result) вводяться сполучниками that — (так) що; (so) that, such that — так (такий) що.
Are you deaf that you didn’t hear me?
It was cold and windy, so we had to put off our hike.
I’m so tired that I can’t go any further.
Підрядні обставинні допустові речення вводяться сполучниками though, although — хоч; even if (even though) — якщо навіть; no matter who (what, when, how і т. п.) — хто (що, коли, як і т. п.) б не... та ін., а також складними займенниками та прислівниками whatever — що б не; however — як би не та ін.
У цих підрядних реченнях часто вживається модальний присудок з дієсловом may. Як і в підрядних реченнях часу, майбутня дія в підрядному реченні виражається дієсловом у теперішньому часі.
You haven’t brought me the book though you promised to.
I shan’t mind even if he doesn’t come.
No matter where he may be you musf find him.
I’ll buy the book whatever it costs.
Підрядні умовні речення (Adverbial Clauses of Condition) виражають умову виконання дії. Вони вводяться звичайно сполучником if — якщо, а також сполучниками unless — якщо не; provided (that) — якщо; при умові що; on condition (that) — при умові що; suppose (supposing) (that) — припустимо (що).
В умовних підрядних реченнях (як і в підрядних реченнях часу) із значенням майбутнього вживають теперішній час.
What shall we do if it rains?
(Що ми будемо робити, якщо піде дощ?)
Don’t come unless you don’t want to.
Найбільш уживаними умовними реченнями є речення із сполучником if. Залежно від значення ці речення можна поділити на п’ять основних типів:
Речення, які виражають реальні, здійсненні умови, що звичайно стосуються майбутнього часу. Дієслово-присудок такого умовного речення ставиться у теперішньому (або минулому) часі дійсного способу і виражає майбутню (або минулу) гадану дію (стан). Дієслово-присудок головного речення виражає дію (стан), зумовлену тим, що виражено в підрядному реченні, і звичайно вживається в майбутньому часі або в наказовому способі.
You’ll get wet if it rains.
Take an umbrella.
If you meet Jack, please tell him that we need him badly.
If she promised to be here, she will certainly come.
Речення, які виражають ввічливе прохання у вигляді умови. Дієслово-присудок в умовних реченнях цього типу стоїть або у Future Indefinite з допоміжним дієсловом will (з модальним відтінком бажання), або у Present Conditional з допоміжним дієсловом would. У головному реченні звичайно вживається Present Conditional або Future Indefinite Indicative.
I’d be so glad if you would come.
I’ll tell you everything if you will only listen to me.
Речення, які висловлюють малоймовірні умови, що стосуються майбутнього. Дієслово-присудок цих речень ставиться у Present Subjunctive II (should + основа інфінітива), або вживається конструкція were + інфінітив смислового дієслова. У головному реченні в цьому випадку вживається Present Conditional, Future Indefinite Indicative або Imperative Mood.
If I should come across such a book, I’ll buy it at once.
If Ann should come, ask her to wait for me.
Речення, які виражають нереальні, умови, які суперечать фактам що стосуються теперішнього або майбутнього часу. У підрядних реченнях цього типу дієслово-присудок ставиться в Past Subjunctive І. У головному реченні в цьому випадку вживається Present Conditional.
If I were you, I would accept the offer.
If I had time, I’d go with you, but I’m awfully busy.
Підрядні речення з нереальними умовами, що відносяться до минулого часу. В цих реченнях дієслово-присудок ставиться у Present Subjunctive І, а у головному реченні вживається Present Conditional.
If they hadn’t helped us, we shouldn’t have finished the work in time.
You’d have got a higher mark if you had studied harder in winter.
В умовних реченнях з дієсловами had, were, should сполучник if може бути пропущено, причому в підрядному реченні вживається порядок слів питального речення.
Hadn’t they helped us, we shouldn’t have finished the work in time.
Should I come across such a book, I’ll buy it at once.