Присудок в англійській мові узгоджується з підметом в особі та числі настільки, наскільки особа виражена у формах дієслова-присудка.

What are you doing? – I’m preparing for my lessons.
Jane, weren’t we supposed to review lesson nine?
My brother Nick plays tennis well, my sisters play basket-ball.
The weather doesn’t look very promising.
Якщо підмет виражений збірними іменниками people – люди, police – поліція, cattle – худоба та ін., то дієслово-присудок стоїть у множині.
There were few people at the booking-office.
Our police are people’s police.
Якщо підметом є іменник news – новини або назви наук arithmetics – арифметика, mathematics – математика, physics – фізика та ін., дієслово-присудок стоїть в однині.
Is there any news about him?
Mathematics is his strong point.
Після деяких іменників форма числа дієслова-присудка в англійській мові відрізняється від відповідної української в зв’язку з особливостями утворення множини.
His clothes are quite clean. (його одяг зовсім чистий.)
У реченні з однорідними підметами, з’єднаними сполучниками and, both... and або безсполучниковим способом, присудок стоїть у множині.
John and Tom are brothers.
Zinc, copper and lead are coloured metals.
Якщо два однорідні підмети з’єднані сполучниками either... or, neither... nor, not only... but also, то дієслово-зв’язка узгоджується з другим з них.
Either you or your friend is wrong.

Додаток у реченні (The Object)
Додаток – це другорядний член речення, який доповнює, уточнює значення дієслова або прикметника, вказуючи, на що або на кого спрямована дія або почуття, виражене дієсловом або прикметником. Додаток можуть мати як особові, так і неособові форми перехідних дієслів. Залежно від значення, місця в реченні і наявності прийменника додаток в англійській мові може бути трьох типів:
прямий додаток (the Direct Object) без прийменника:
I saw a fine film yesterday.
непрямий додаток (the Indirect Object) без прийменника:
Will you show me the way to the station?
прийменниковий додаток (the Prepositional Object):
Let’s talk about football.
Те саме дієслово-присудок може мати одночасно кілька додатків (прямий, непрямий і прийменниковий), причому непрямий додаток без прямого або прийменникового не вживається.

Прямий додаток
(The Direct Object)
Прямий додаток означає предмет або особу, на яку безпосередньо спрямована дія, виражена дієсловом-присудком. Прямий додаток може також означати дію, на яку спрямоване бажання або почуття, виражене дієсловом або прикметником.
Місце прямого додатка в реченні стале.
У розповідних і наказових реченнях прямий додаток стоїть безпосередньо за присудком або за непрямим додатком, якщо він є.
Місце прямого додатка в розповідних і наказових реченнях
Підмет    Присудок    Прямий додаток    Інші члени речення
Jack    likes
Fetch    books
a piece of chalk,    on science.
please.

У питальних реченнях прямий додаток стоїть за присудком або смисловим дієсловом присудка за винятком таких випадків:
У спеціальних запитаннях, де питальне слово є додатком або означенням до нього, додаток стоїть на початку речення.
У загальних запитаннях, із смисловим дієсловом to have додаток стоїть після підмета.

Місце прямого додатка у питальних реченнях

 

В окличних реченнях, де прямий додаток є членом речення, який виділяють, його ставлять перед підметом.
What a funny story I heard yesterday!
What a wonderful butterfly I’ve just seen!
Прямий додаток може бути виражений такими словами або групами слів:
іменником або займенником:
Answer my question!
I’ve cut my finger.
Your pencil is broken, take mine.
особовим займенником в об’єктному відмінку:
I saw him yesterday.
Our teacher knows us very well.
Питальний займенник who може вживатися в функції додатка як в об’єктному, так і в називному відмінку.
Who(m) did you want to see?
Who(m) are you meeting here?
інфінітивом або інфінітивним зворотом:
Do you want to go with me? – Yes, I’ll be very glad to join you.
I’m so sorry to have kept you waiting.
герундієм або герундіальним зворотом:
Shall I go on writing?
Stop talking, please.
I don’t remember ever seeing him before.
кількісним або порядковим числівником:
Here are my books. You can take two or even three if you want to.
Read these sentences and translate the first.
синтаксичним комплексом:
I heard him play the piano.
підрядним реченням:
I don’t know why he hasn’t come.
Прямий додаток є складним, коли він виражений синтаксичним комплексом з інфінітивом, з дієприкметником або з герундієм:
комплекс з інфінітивом:
I want you to come too.
Didn’t you hear the bell ring?
комплекс з дієприкметником:
He saw you coming home.
I must have my shoes mended.
комплекс з герундієм:
Do you mind my opening the window?
Excuse my interrupting you.
Складний прямий додаток може бути також виражений предикативним синтаксичним комплексом, який складається з двох частин: перша частина – іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об’єктному відмінку, друга – прикметник або іменник, який виражає ознаку (якість, стан) того, що виражено в першій частині комплексу. Ця конструкція вживається після дієслів to name, to choose, to make, to paint, to elect, to find.
They named their ship “Victory”.
We painted the door white.
We elected Jack chairman of the circle.
I found the box empty.
Don’t make me angry.

Непрямий додаток (The Indirect Object)
Непрямий додаток означає особу (осіб), до якої звернена дія, безпосередньо спрямована на інший об’єкт (предмет, явище, особу).
Непрямий додаток вживається тільки тоді, коли є прямий (рідше – прийменниковий) додаток і займає місце між дієсловом і прямим додатком.

Місце прямого і непрямого додатка

 

Непрямий додаток найчастіше виражений особовим займенником в об’єктному відмінку.
Show me your copy-book.
Please tell us something about your life.
Who teaches you English?
Непрямий додаток може бути виражений також іменником у загальному відмінку:
We gave our teacher a nice present for her birthday.
Наступні групи дієслів приймають непрямий додаток (з прямим):
to ask, to bring, to do smb. good (harm), to give, to hand, to lend, to offer, to owe, to pass, to pay, to promise, to read, to refuse, to sell, to send, to show, to take, to teach, to tell, to write, to wish.
I wish you all a Happy New Year?
Will you give me that book?
A cup of tea will do you no harm.
Will you pass me the bread, please?
Непрямий додаток після дієслів даної групи може бути замінений прийменниковим додатком з прийменником to, який ставиться після прямого додатка:
She gave me her book.
She gave her book to me.
Додаток з прийменником to вживається, як правило, у таких випадках:
а) якщо він складається з більшого числа слів, ніж прямий:
Не read the letter to all his friends.
б) якщо він виділяється смисловим наголосом:
I have brought the book to him, not (to) you.
в) коли обидва додатки виражені займенником:
Give it to me, please.
to bring, to buy, to choose, to cook, to do, to get, to leave, to make, to spare.
Will you buy me some envelopes?
I’ll get you a copy of this book.
He chose his sister a good present.
Непрямий додаток після цих дієслів може бути замінений прийменниковим додатком з прийменником for, який ставиться після прямого додатка. Конструкція з прийменником for вживається у тих самих випадках, що й з прийменником to.
She bought a dictionary for her brother.
I’ve made coffee for you all.

Означення (The Attribute)
Означення – це другорядний член речення, який показує ознаку предмета. Будь-який член речення, виражений іменником, може мати одне або кілька означень.
The Kyiv Metro is the most beautiful underground railway in the whole world.
В англійській мові є два види означень, які розрізняються за їх місцем стосовно означуваного слова: препозитивні означення, які стоять перед означуваним іменником, і постпозитивні означення, які йдуть за означуваним, іменником.

Препозитивні означення
Якщо іменник має артикль, то препозитивне означення (кілька означень) ставиться між артиклем та іменником.
Артикль    Препозитивне означення    Означуваний іменник
a    lovely white    flower
the    nice summer    dress
the    World Peace    Congress

Винятками є неозначені займенники all і both, які ставляться перед означеним артиклем, і займенники such і what, а також прикметник half, які ставляться перед неозначеним артиклем. При наявності деяких типів означень артиклі не вживаються.
Препозитивне означення може бути виражене:
прикметником, займенником-прикметником, дієприкметником або числівником:
It was a cold rainy day.
What time does your train leave?
I’ve bought a talking doll for my little sister.
In, two hours I’ll be free.
This is the first time I see real mountains.
Кількісні числівники можуть виступати в ролі постпозитивних означень:
іменником у присвійному відмінку:
Nick’s marks are always excellent.
Tomorrow is my mother’s birthday.
іменником (або герундієм) у формі загального відмінка однини без прийменника; цей тип означення дуже характерний для англійської мови:
Is this a library book?– No, it’s my own.
I like summer sports.
Will you take part in the swimming race?
будь-яким словосполученням:
The Trade Union conference opened at 6 o’clock.
It was a never-to-be-forgotten day.