В одному з минулих випусків ми розповідали про аквааеробіку для вагітних. Цього разу підемо ще далі – розповімо трошки про вагітність і “моржування”. Героїня нашої історії – вагітна тернополянка-морж, яка нещодавно вийшла заміж у водоймі з крижаною водою у Чехії.

Тетяна та Томас Прокопи – моржі з багаторічним стажем. Тетяна, коли жила у Тернополі, ходила плавати у Тернопільський клуб зимового плавання “Нептун”, що у парку “Топільче”
Потім переїхала до Чехії, де й познайомилася з майбутнім чоловіком – Томасом Прокопом. Їхнє знайомство відбулося в ополонці, тому молодята вирішили і побратися у крижаній воді.
Тернопільські моржі із клубу “Нептун” радіють за свою колегу. Кажуть, що вона зробила все правильно й оригінально.
 – Усюди люди одружувалися: і під водою, і у повітрі, де тільки не хочеш. А от щоб у крижаній воді – такого ми ще не чули, – казали тернопільські моржі, які щойно вилізли з ополонки, та обтиралися снігом. Такими побачив їх кореспондент “20 хвилин” у моржівнику. – Ми дуже раді за Тетяну і за те, що вона знайшла собі чоловіка – любителя зимового плавання. Тетяна приходила до нас у клуб, але близько року тому виїхала за кордон, то більше ми про неї не чули.
Тетяна займається моржуванням, незважаючи на те, що вагітна. У Тернополі, за словами моржів, теж є жінки, які купаються у крижаній воді під час вагітності.
– Якщо людина займалася моржуванням до вагітності і не припиняла цього робити, то холодна вода жодним чином не зашкодить дитині, – розповідає тернопільський морж Надія Ковалюк. – У нашому клубі є жінка, яка теж купалася в крижаній воді під час вагітності. І народила здорову дитину. Жодних ускладнень під час пологів не було.
За словами жінки, деякі медики кажуть, що під час вагітності плавати у холодній воді не можна. Вони радять майбутнім матерям берегтися від холоду.
– Звичайно, якщо непідготована вагітна жінка залізе у крижану воду, це може нашкодити дитині, – каже пані Ковалюк. – Але коли людина довгий час моржує, то її організм загартований і підготований до низьких температур. Холодна вода лише бадьорить і зовсім не шкодить дитині. Думаю, Тетяна також буде загартовувати свою дитину ще з малого віку. Я, скажімо, свого внука після купання завжди холодною водою обтирала. Коли ж трохи підріс, то легенько натирала снігом.
Разом із нареченою під час весілля у Чехії в ополонку зайшли також дві її дружки. Наречена була одягнена у білий купальник і білу фату. На ногах вона мала чобітки. Її чоловік замість фрака одягнув чорні плавки та причепив до них квітку.
Тетяна розповіла, що займається зимовим плаванням ще з 15 років. Відколи вона навчилася плавати, плаває незалежно від пори року – і влітку, і взимку.
Весілля відбулося у річці Метуе, що тече неподалік містечка Наход.

Загартовування водою: теоретичні викладки
Якщо вам теж захотілося стрибнути в ополонку – не поспішайте. Спочатку варто ознайомитися з теорією водного загартовування. Позитивно на організм людини впливають різні водні процедури – обтирання, обливання, душ, купання. В основі їхньої дії лежить поєднання різних за інтенсивністю температурних, механічних і хімічних подразників, які діють на рецептори шкіри.
Водні процедури суттєво змінюють хімічну й фізичну терморегуляцію організму, підвищують обмін речовин, стимулюють діяльність центральної нервової системи. Звуження й розширення кровоносних судин – це своєрідна гімнастика судин, яка тренує шкіру, змушує її краще пристосовуватись до зміни температури навколишнього середовища.
Температура води на початку загартовування водними процедурами повинна бути такою, щоб людина могла переносити її спокійно, а температура повітря – не нижче +18-20°С.
Рекомендується починати з обтирання 1-2 хв. мокрою губкою або рушником, потім обливатись спочатку теплою водою, далі водою кімнатної температури, а згодом прохолодною (+15°С).
Більш інтенсивним загартовуванням водою є душ. Спочатку його приймають із температурою води +30-35°С, знижують її щоденно на 1-2°С, доводячи поступово до +15°С.
Дуже корисним є контрастний душ, тобто періодичні зміни гарячої й холодної води, які повторюють 5-6 разів. Душ використовують не лише для загартовування, але і для профілактики судинних захворювань.
Холодні (+20°С і нижче) або прохолодні (+21-33°С) водні процедури збуджують центральну нервову систему, підвищують силу і сповільнюють частоту серцевих скорочень, підвищують артеріальний тиск, стимулюють обмін речовин і енергії, підвищують тонус поперечно смугастих і гладеньких м’язів.
Тепловодні процедури (+36-37°С) діють заспокійливо, сприяють сну, знижують артеріальний тиск, розслаблюють м’язи, стимулюють функції шлунково-кишкового тракту й печінки.
Купання в природних водоймищах або у басейнах – один із найбільш розповсюджених методів загартовування. Починати його слід навесні при температурі води +15-17°С. Спочатку купаються 15-20 с, але поступово час купання, збільшують. Особливо корисно поєднувати водні процедури з рухами (гімнастикою, іграми тощо), це рекомендують не лише здоровим людям, але і хворим на ішемічну хворобу серця, гіпертонію.
Прискореним засобом загартовування є купання у морській воді. Починати купатись слід при температурі повітря +20°С і води +17-18°С, а завершувати купальний сезон при температурі води +12-14°С, а повітря +15°С.
Своєрідним методом загартовування є обтирання снігом верхньої половини тулуба, але це потрібно робити лише після тривалого загартовування холодною водою. Спочатку ця процедура проводиться у приміщенні протягом 2 хв. а пізніше на відкритому повітрі.
Від розтирання снігом можна перейти до “моржування”. Купання в дуже холодній воді сильно збуджує нервову систему і, таким чином, діє на весь організм. Тривалість купання в крижаній воді в першу зиму не повинно перевищувати 20 с, у другу – 40-50 с, у третю – 1 хв. Купання можна проводити 2-3 рази на тиждень. Після виходу з води потрібно швидко розтертись рушником.
До методів загартовування належить також ходіння босоніж. Це надійний засіб профілактики плоскостопості. М’яка трава, теплий пісок діють заспокійливо, а гарячий пісок або асфальт, сніг, крига – збуджуюче.
Після ходіння босоніж слід вимити ноги і зробити масаж. Для загартовування рекомендується, крім загальних, застосовувати також і місцеві водні процедури (обмивання ніг, полоскання горла холодною водою). Спочатку використовують воду при температурі+26-28°С, поступово температуру знижують і доводять її до +10-12°С.

Загартовування дітей
Загартовані діти вирізняються квітучим виглядом і високою опірністю до захворювань. І навпаки, у незагартованих навіть незначне охолодження тіла (відкрита кватирка, прогулянки у негоду) часто викликає нежить, кашель, біль у горлі.
Як це не парадоксально, але найбільш надійний шлях боротьби з простудними захворюваннями – загартовування холодом. Багато батьків, на жаль, міркують приблизно так: раз причиною простуди є холод – значить, потрібно тепліше одягатися. Це помилкове міркування. Тут доречно нагадати про те, як людина сама сприяє перетворенню холоду із союзника здоров’я на свого ворога. Ви, напевне, не раз помічали, що охолодження рук не веде ні до яких простудних захворювань. А ось охолодження ніг, холодний напій, морозиво викликає захворювання. У чому ж справа?
А секрет простий – руки з дитячого віку звикають до будь-яких перепадів температури, а ноги завжди в теплі.
Що треба робити, щоб загартувати організм дитини? При організації та проведенні загартовування дітей дошкільного та шкільного віку особливо важливо викликати у них інтерес до процедур, бажання займатися ними. Ніякого примусу і тим більше насильства над дитиною! Краще, якщо загартовуватися буде вся родина: батьки, брати, сестри!
Рекомендується починати з невеликих доз, поступово збільшувати їх. Нехтувати цим не можна, тому починати боротьбу за здоров’я відразу з обтирання снігом або купання в ополонці небезпечно, таке загартовування несе шкоду організму. Реакція організму на процедури в різних дітей неоднакова, сильніше реагують на них фізично слаборозвинені.
Загартовування – тривалий процес, що вимагає індивідуального підходу при виборі процедур, емоційного стану дитини, поступовості, систематичності. Тривалі перерви ведуть до ослаблення і навіть до повної втрати набутих реакцій. Зазвичай уже через 2-3 тижнів після припинення процедур спостерігається зниження стійкості організму.
Переконатися в правильності вибраної тактики дозволяють такі ознаки, як поліпшення самопочуття, міцний сон, хороший апетит, бадьорість, гарний настрій, зменшення простудних захворювань.
З раннього віку увага батьків має бути спрямована не тільки на створення сприятливих гігієнічних умов, а й на систематичне і послідовне використання повітряних і водяних процедур. Під час проведення процедури потрібно стежити за реакцією дитини. При бадьорому, життєрадісному настрої дитини нервова система покращується.
Загартовувальні процедури повинні стати невід’ємною частиною фізичного виховання дітей. Найчастіше їх проводять одночасно або в кінці занять фізичними вправами.
 Слід пам’ятати, що відразу після перенесеного захворювання приступати до загартовування відразу не можна, потрібно проконсультуватися з лікарем.
У дошкільному та шкільному віці загартовування починають зі стоп, обличчя, рук. Поверхня стопи – це особлива зона організму, де зосереджено більшість шкірних рецепторів, які мають безпосередні зв’язки з усіма внутрішніми органами. Стимуляція чутливих зон стопи посилює кровообіг, теплообмін. До загартовувальних процедур зараховують обтирання, обливання стоп, ходіння по землі.
Від загартовування окремих ділянок тіла поступово переходять до загального загартовування, обтирання тіла і обливання, починаючи з голови, водою кімнатної температури, а потім і більш холодною. Після процедур не загортати дитину, вона повинна бути одягнена по сезону.
До загартовувальних процедур також зараховують прогулянки, сон на відкритому повітрі. Вже починаючи з 2-тижневого віку необхідно гуляти з дитиною на вулиці. Тривалість перших прогулянок не повинна перевищувати 15 – 20 хвилин, поступово вони подовжуються.
Зазвичай немовлята на вулиці швидко засинають, і такий сон особливо міцний. Місце для сну вибирається захищене від вітру, а під час дощу і снігу бажано знаходитися під дахом. Під час прогулянок дитина повинна бути одягнена по сезону. Важливо, щоб немовля не охолоджувалося і не перегрівалося.
З 2-3- місячного віку можна починати вологі обтирання. М’яку рукавицю або губку змочують в солоній воді (1 чайна ложка солі на склянку кип’яченої води з температурою 36-37 °С). Спочатку обтирають губкою і тут же витирають насухо руки дитини, потім послідовно ноги і груди, живіт і спину. Тривалість процедури 1-2 хв, після її закінчення малюка найкраще загорнути в простирадло і розтерти тіло до легкого почервоніння шкіри. Обтирання потрібно проводити і в літній, і в зимовий період. Найкраще робити це після нічного сну. Обтирання починайте теплою водою (35-36 °С). Кожного тижня температуру знижують на 1 °С.
Для дітей дошкільного віку обтирання починають при температурі води 32-33 °С, поступово доводячи її до кімнатної. Якщо з якої-небудь причини ця процедура загартовування була перервана, відновлювати її слід при тій температурі води, яка була при останньому обтиранні.
У літню пору дуже корисні і приємні для дитини обливання всього тіла теплою водою з подальшим розтиранням рушником.
Не позбавляйте малюка задоволення потоптатися в мисці з водою протягом 2-3 хв, а після 2 років зробіть цю процедуру обов’язковою. Перед сном проводять обливання ніг теплою водою, знижуючи температуру на 1 °С через кожні 2-3 дні. Для дошкільнят і школярів температура води може бути доведена до 15°С. Лікарі відзначають, що діти, яким проводять обливання стоп на протязі усього року, рідше хворіють на простудні захворювання.
А там вже й до моржування недалеко. От, для прикладу, наймолодшому моржу Вінниці на момент першого пірнання було всього 16 місяців. Минулого року на Водохреща 16-місячний Максим Придатченко на руках свого батька Сергія Миколайовича, який працює лікарем, вперше в житті пірнув у 4-градусну йорданську воду... На березі наймолодшого купальника чекали сотні глядачів, мама із екзотичним ім’ям Ія та ще два “моржі” – братик Юра і сестра Юля.