Епідемія гонитви за дорогими наручними годинниками здається, повністю заполонила мізки майже всіх хоча б більш-менш визначних пострадянських чиновників. Навіть Патріарх Кирило - і той не втримався, щоб не додати до свого святійшого образу годинник за кілька десятків тисяч доларів. Ми в жодному разі не рекомендуємо брати приклад з цих громадян. Однак є речі, котрі повинен враховувати при виборі годинника кожен свідомий представник чоловічої статі.

Механізм - серце твого годинника. Існують три основних види механізмів для годинників: механічні, електро-механічні (кварцові) і електронні.

У свою чергу механічні механізми поділяються на ручне заведення й автопідзаведення. Основна відмінність механіки й кварцу - у джерелі енергії для роботи механізму.

У механічних годинниках для цього застосовується спіральна пружина. Головним недоліком пружинного двигуна є нерівномірність швидкості розкручування пружини, що призводить до неточності ходу годинника. Тому для механічного годинника вважається нормою розбіжність із точним часом на 15-30 секунд за добу, а кращим результатом - 4-5 секунд за добу.

У кварцових годинниках джерелом енергії є батарейка, яка живить електронний блок кварцового годинника і кроковий електродвигун. Дуже високу стабільність частоти вироблюваних імпульсів і, отже, високу точність ходу (у середньому розбіжність із точним часом становить 15-25 секунд на місяць, а найкращі кварцові годинники показують відхилення 5 секунд у рік) забезпечує кристал кварцу, через який годинники й отримали свою назву. Крім того, батарейка розрахована на кілька років роботи, відповідно кварцові годинники непотрібно заводити.

Кварцові годинники - більш зручні у використанні, їх немає необхідності заводити або турбуватися, що вони можуть зупинитися, полежавши на полиці кілька днів. Точність ходу у кварцу так само набагато вища, ніж у механіки. Особливості кварцового механізму дозволяють створювати більш тонкі й легкі годинники, ніж механічні.

Вартість механічних годинників зазвичай вища, ніж кварцових, тому що механічні годинники вимагають тонкого ручного настроювання при складанні. У той час як більшість операцій для виготовлення деталей і складання механізму кварцових годинників доручається автоматиці. Механічні годинники - класика годинникарського мистецтва, відповідно в плані престижності механічні годинники стоять вище від кварцових.

 

Браслети

Браслети більшість людей вибирають за дизайном, але зупинимося на інших аспектах. Усе, що сказано про матеріал годинників, стосується й до браслетів. Варто додати тільки, що шкіряні ремінці в багатьох випадках кращі, але не такі довговічні. До речі, гарні фірми часто роблять їх водостійкими. Браслети бувають Solid, тобто з цільнометалічними ланками, або виготовлені із прокату металу. Перші й виглядають краще й більш довговічні, але зазвичай коштують набагато дорожче. Тож на дешевих годинниках їх не побачиш.

 

Матеріал

Не менш важливий і матеріал, з якого виготовлений годинник. Якщо не згадувати про супердорогі годинники, які вже є ювелірними прикрасами, то можна виділити п'ять видів матеріалу, з якого вони виготовляються:

Нержавіюча сталь - очевидно кращий з доступних матеріалів. Висока твердість і хімічна інертність - це основні його якості. Нержавіюча сталь використовується в годинниках вартістю до кількох тисяч доларів.

Латунь - теж досить якісний матеріал для годинника, що поступається сталі лише за міцністю. Недолік в обох матеріалів спільний - годинники, виготовлені з нержавіючої сталі й латуні можуть бути важкими.

Алюмінієві сплави - це матеріал для дуже дешевих годинників. Ці годинники легенькі, але м'які. Їх зазвичай використовують китайські виробники дешевих годинних марок.

Пластмасові годинники можуть бути й дорогими, як J-shock Casio, і дешевими, китайського виробництва. Матеріал вибирається виробником виходячи з його цілей. Наприклад, Casio використовує здатність пластмас гасити удари. Солідні виробники використовують гарні нешкідливі й надійні сорти пластмас. Китайський же пластмасовий годинник розвалиться дуже швидко.

Титан стоїть дещо осторонь. Справжніх титанових годинників не випускав ніхто... крім "Польоту". Але це було вже давно й, схоже, більше не передбачається. Марка Titanium або титановий сплав суттєво м'якший, ніж його "чистий" родич. Основні його переваги - це легкість і хімічна нешкідливість.

 

Покриття

Покриття для годинників дуже різноманітні. Золоте покриття може прикрасити Ваш годинник, але через 1-3 роки воно, залежно від товщини й складу золотого сплаву, швидше за все, частково облізе. Довговічність залежить від таких параметрів як товщина покриття й складу використовуваного золотого сплаву. Як правило, протягом одного року стирається приблизно 1 мікрон золотого покриття.

Набагато міцніше покриття сталевого кольору. Хромові покриття товщиною кілька мікронів можуть простояти багато років.

Покриття з нітриду тинана під "золото", які наносяться вакуумним напилюванням, практично не стираються.

Бувають ще керамічні покриття. І якщо тебе влаштує їхній темний колір і ціна годинника, то бери не замислюючись. Тільки не переплутай їх зі схожими лаковими покриттями китайських виробників.

Покриття, використовувані на дешевих китайських годинниках і браслетах, мають товщину в десяті частки мікрона й через 5-8 місяців такі покриття стираються. Однак найкращі годинники зовсім не мають покриття - сталеві, титанові або керамічні.

 

Скло

Ціна годинників багато в чому залежить від твердості і якості скла. У годинникарському виробництві, як правило, використовуються 4 основних типи скла:

Sapphire або сапфір - найбільш тверде й дороге. Твій годинник може бути вже затертий і подряпаний, а скло ще як нове.

Cristal або кришталь - друге за якістю, встановлюється на годинниках середнього рівня.

Mineral або мінеральне - уже трохи гірше за твердістю. Як кришталь, так і мінеральне скло можна подряпати сталевими предметами.

Ну й звичайно, пластик. Подряпати його можна чим завгодно, і він не використовується в годинниках із пристойним водозахисним рівнем.

 

Водонепроникність

Насамперед, необхідно сказати про те, що позначення водонепроникності в годинниках мають досить умовний характер і не потрібно їх сприймати буквально.

Насправді ж зазначені метри водозахисту відповідають певній величині тиску, який витримують годинники. Але необхідно врахувати наступне. Годинник випробовуються на водостійкість у практично ідеальних умовах - нові годинники з конвеєра поміщають у колбу й плавно нарощують тиск повітрям. У реальних умовах тиск води на годинник може бути динамічним, наприклад, при пірнанні й т.д. Таким чином, можна виділити наступні класи водонепроникності:

Неводостійкі годинники - якщо на годинниках немає позначення Water Resistant (Водонепроникні), годинник є негерметичними й не підлягає жодному контакту з рідинами.

Водостійкі годинники (30 м) - на годинниках є позначення Water Resistant (Water Resist) або 30M Water Resistant - годинники герметичні й володіють достатнім рівнем водозахисту, щоб спокійно перенести випадковий і незначний контакт із рідинами (дощ, бризки), але вони не призначені для плавання або занурення у воду.

Водостійкі годинники (50 м) - у годинниках можна купатися й займатися водними видами спорту, у них можна плавати, але вкрай небажано пірнати.

Водостійкі годинники (100-150 м) - у годинниках можна купатися й займатися водними видами спорту, у них можна плавати й пірнати на невелику глибину, плавати в масці, однак вони не призначені для занурення з аквалангом.

Водостійкі годинники (від 200 м) - у годинниках можна займатися дайвінгом. Існують професійні дайверські механічні годинники, здатні витримувати тиск на глибині до 1500, 2000 і навіть 6000 метрів. Такі годинники, як правило, обладнані гелієвим клапаном, що вирівнює внутрішній тиск усередині корпуса із зовнішнім тиском при виринанні.

Через два-три роки твій годинник може втратити герметичність через старіння прокладок.

Тому необхідно раз у два-три роки перевіряти герметичність і, якщо буде потреба, змінювати прокладки.

 

---

 

Рівняння на шкарпетки!

 

Класика жанру чоловічої неуважності - білі шкарпетки до ділового чорного костюму. Дівчата відразу помічають цю неприємну дрібницю і роблять висновок, що стильного джентльмена з тебе не вийде. Ще гірше, якщо зопалу ти вхопив шкарпетки старшого брата, і вони з тебе починають сповзати на ходу. Однак навіть якщо ти вже наробив купу помилок у шкарпетковому етикеті, все ще можна виправити. А точніше - піти до магазину і купити нові шкарпетки, які ідеально пасуватимуть до твого одягу. Головне - знати, які вони, ці ідеальні шкарпетки.

 

Отже, правило перше: колір чоловічих шкарпеток повинен відповідати кольору костюма, але бути ледь світлішим від кольору взуття. Намагайся підшукати шкарпетки під тон штанів (якщо вони, звичайно, не чорні). Якщо точне влучення в колір не вдається, обирай шкарпетки на тон темніші або світліші від штанів.

Білих шкарпеток в діловому стилі бути не може. Яскраві, екстремальні кольори годяться для відпочинку або спорту. Візерунки, мультиплікаційні герої, написи також нікуди не годяться. Малюнок на шкарпетці допускається, але він повинен бути дрібним: помірна англійська клітинка, фірмові логотипи, точки.

Друге: шкарпетки повинні бути високими. Голої ноги не повинно бути видно навіть якщо ти сидиш, поклавши ногу на ногу.

Третє: шовкові шкарпетки носять тільки до смокінга, фрака або шовкового костюма, які доречно виглядають де-небудь увечері в ресторані й майже завжди недоречно - на діловому засіданні. Не перестарайся в прагненні бути елегантним.

Само собою зрозуміло, що шкарпетки повинні бути чистими. Щоб не прати шкарпетки щодня - купуй відразу 7 пара на весь тиждень. Тоді під рукою завжди будуть чисті й не дуже зношені шкарпетки.

 

Як визначити якість шкарпеток?

Матеріал

 

Чим вищий відсоток натуральних волокон, тим корисніше для здоров'я. Восени й узимку надавай перевагу вовні (тепло й одночасно гарна вентиляція). Влітку вибирай тонку бавовну, можна в суміші з льоном. Невеличкий, не більше, ніж 2 - 5 %, вміст лайкри допоможе шкарпеткам краще тримати форму й довше не рватися.

Якість

 

Чим тонші окремі нитки матеріалу, тим вища якість шкарпетки (сам матеріал повинен бути досить щільним). Якщо нитки різні - десь тонша, десь товща, - виходить, шкарпетки нікуди не годяться. Те, як довго будуть існувати шкарпетки, залежить і від внутрішньої поверхні взуття й від довжини нігтів на пальцях твоїх ніг.

Носок

 

У гарних шкарпеток носок виготовляють окремо й пришивають до шкарпетки методом "кетльовки", тобто петля в петлю (шви зсередини повинні бути ідеально тонкими й невідчутними). Тоді шанс натерти ноги буде досить незначним.

Гумка

 

Гарна гумка моментально набуває попередню форму після того, як її розтягти. Інший критерій - внутрішня поверхня гумки повинна бути настільки ж акуратною, як і зовнішня, - будь-які нитки, що стирчать, свідчать про погану якість. Гумка не повинна здавлювати ногу. У гарних шкарпеток для цього є "прес-контроль", тобто гумка, що не здавлює ногу.

П'ятка

 

Ахіллесова п'ята всіх носків. Тому п'ятка гарних носків зроблена зі надщільної тканини. Якщо шкарпетки протерлися на п'ятці - викидай без роздумів. Штопання, на жаль, навіки вийшло з моди.

 

Кольорова гамма

 

Формуючи діловий гардероб, строгий костюм доповнюють шкарпетками з тонкої вовни (якщо костюм вовняний) або з бавовни (якщо костюм легкий).

Приклади правильного колірного рішення підбирання шкарпеток до костюму:

* Сірий костюм + білого, блакитного, рожевого, кольору слонової кістки сорочка + будь-якого кольору краватка + чорні черевики + шкарпетки в тон краватки.

* Темно-сірий костюм + білого, ясно-рожевого, кольору слонової кістки сорочка + червоно-чорна краватка + чорні черевики + чорні шкарпетки.

* Темно-блакитний костюм + біла, кольору слонової кістки сорочка + сіро-червоно-бордова краватка + чорні, темно-коричневі черевики + сірі, бордові шкарпетки.

* Темно-синій костюм + біла сорочка + біла-червоно-блакитна краватка + чорні черевики + темно-блакитні, темно-бордові шкарпетки.

* Темно-зелений костюм + сорочка кольору слонової кістки + червоно-зелено-коричнева краватка + коричневі черевики + коричневі шкарпетки.

* Піщаний костюм + світло-блакитна сорочка + темно-блакитна краватка + ясно-коричневі черевики + світло-блакитні шкарпетки.

* Ясно-коричневий костюм + біла, рожева, тютюнова сорочка + зелена, бордова, червоно-чорна краватка + кавові, червоно-коричневі черевики + бордові шкарпетки.

* Темно-коричневий костюм + біла, бежева, ясно-рожева сорочка + зелено-коричнева, червоно-коричнева краватка + коричневі черевики + кавові, бордові шкарпетки.

* Чорний костюм + біла сорочка + сріблясто-сіра, червоно-чорна краватка + чорні черевики + димчасті, чорні, темно-фіолетові шкарпетки.

Ціна на гарні шкарпетки часом може довести до паніки. Найбільш престижні Nina Ricci, Versace, Gianfranco Ferre випускають шкарпетки за ціною 50-120 доларів за пару.

На щодня можна придбати шкарпетки таких фірм, як Bally, Burlington, Faike, Labonal за цінами у межах 30-35 доларів. Можна, звичайно, купувати шкарпетки на ринку, і дешевше, але ніхто не гарантує, що вони не підведуть тебе в потрібний момент.

Джерело: zevsportal