Цього року вступна кампанія в українських вузах пройшла не просто із сюрпризами, а з над-сюрпризами. До традиційних хабарів (хто б сумнівався, що вони не зникнуть) додалася ще й не зовсім традиційна поведінка самих вузів. Втім, у Міністерстві освіти і науки впевнені, що кампанія пройшла «на ура», і обіцяють скасувати пільги для вступників.

Хто не встиг, той спізнився

В українських вузах майже закінчився прийом документів. Натомість почалось найцікавіше - зарахування студентів. З'ясувалося, що Київський національний університет ім. Шевченка проігнорував наказ МОН приймати документи до 29 липня і закінчив прийом ще 19-го. Отже, коли в інших ВНЗ ще працювали приймальні комісії, в "Шевченка" уже повним ходом ішло зарахування студентів. Колеги з інших університетів обурені: "конкуруюча фірма" незаконно відібрала собі най-найкращих. А ті, хто все ж таки хоче навчатися в іншому ВНЗ, але вже зарахований до "Шевченка", тепер не можуть забрати документи, пише "Україна молода" у статті "Стусани від "альма-матері".

На яких підставах провідний ВНЗ країни достроково провів зарахування студентів? У "Шевченка" кажуть, що правила проведення вступної кампанії у них не змінювалися впродовж багатьох років, а отже, й цьогоріч залишаються незмінними. А як же наказ Міносвіти? Його просто проігнорували.

Схожа ситуація торік була з регіональними ВНЗ. "Тоді в регіонах "виші" поспішили завершити вступну кампанію, а дітям, які потрапили в їхні списки, було проблематично забрати документи, - розповідає Ірина Конченкова, керівник проекту "Вступ-2009 очима громадськості". - Бували випадки, коли зі студентів за це навіть гроші вимагали".

Фахівці кажуть, що підробляти сертифікати ЗНО нема сенсу, адже їх двічі перевіряють на достовірність: коли абітурієнт подає документи, член приймальної комісії мусить в онлайн-режимі звірити його результати з базою даних УЦОЯО, а після видання наказу про зарахування до ВНЗ - з письмовим варіантом Протоколу зовнішнього оцінювання. Проте випадки підробки сертифікатів таки були зафіксовані. Приміром, у Національному авіауніверситеті.

 

«Пара-олімпійці»

Полюбляють «махлювати» вступники і зі своїми ніби-то успіхами на олімпіадах. Завдяки втручанню спостерігачів від Громадянської мережі ОПОРА виявлено випадки «помилкових» переможців олімпіад серед абітурієнтів в Чернівецькому Національному Університеті.

На прохання Чернівецького представництва ГМ ОПОРА приймальною комісією ЧНУ була здійснена перевірка достовірності даних п'яти абітурієнтів стосовно їх перемог на олімпіадах та конкурсах. Підставою для перевірки стало те, що при перевірці громадськими спостерігачами даних абітурієнтів даної категорії, взятих із відкритої системи «Конкурс» (http://www.vstup.info/), їхні прізвища не фігурували в офіційних документах-протоколах переможців олімпіад та призерів «Малої академії наук України».

Нагадаємо, що цього року перемога на Всеукраїнській олімпіаді та в конкурсі наукових робіт «Малої академії наук України» за профільним предметом надає право абітурієнтам вступати до ВНЗ поза загальним конкурсом на пільгових умовах.

Після ретельної перевірки в двох випадках абітурієнтів позбавили пільгового статусу через відсутність документального підтвердження їхніх «олімпійських успіхів».

Цікаво, що після позбавлення права на позаконкурсне зарахування абітурієнти опустилися на дно рейтингу, оскільки їхня кількість балів за результатами ЗНО залишає бажати кращого.

Відтак громадські організації заявили, що цьогорічна вступна кампанія до вузів України стала «зеленим коридором» для пільговиків та «олімпіадників», в той час коли абсолютні відмінники за результатами ЗНО мають повне право сумніватися в дотриманні закону країни про рівний доступ до освіти.

 

Пільговий проїзд

Утім, якщо підробляти сертифікати небезпечно, то з документами, які дають пільги, абітурієнти та їхні батьки експериментують на повну котушку. Але й таку "липу", кажуть у ВНЗ, нескладно виявити, і навіть звертаються до СБУ, аби вивести вступників на чисту воду.

"До нас подав документи абітурієнт, який є дитиною батьків, що постраждали від аварії на ЧАЕС, - розповідає президент НауКМА Сергій Квіт. - Документи вступник приніс 24 липня, а його батько чорнобильське посвідчення отримав 23 липня. Цей факт не міг не викликати підозру. Тому ми звернулися в СБУ, аби там перевірили достовірність цього документа".

За різними даними в Україні на сьогодні близько 60 % населення користується тими чи іншими пільгами. І для всіх не є великим секретом те, що за певну суму чужих «зелених» чи своїх «кольорових» можна придбати собі і посвідчення інваліда, і родичів чорнобильців.

Пільговики стали справжнім шоком цьогорічної вступної кампанії. Здебільшого тому, що більшість ВНЗ не ризикнули підняти "балову" планку сертифікатів ЗНО, побоюючись відлякати контрактників. Усього шість університетів зважились "стрибнути" вище 124 балів.

"Наш ВНЗ від пільговиків не дуже постраждав, - каже Сергій Квіт, президент «Могилянки» - тому що наш вступний бал є найвищий в Україні. До того ж ми вимагаємо три сертифікати ЗНО, тоді як в інших університетах - тільки два. Переконаний, що пільги - це зло. І від них треба відмовлятись. Натомість вишукувати інші способи, щоб зараховувати до університетів таких дітей. МОН цьогоріч скасувало пільги медалістам та тим категоріям, яких визначено постановами уряду. Але ті категорії, які регламентує законодавство, так просто скасувати не можна. А нашим політичним силам дуже не хочеться повертатися до перегляду тих законів. Бо вони не думають про майбутнє держави, вони мислять категоріями наступних виборів".

Так само вважає і письменник Віталій Капранов, чия дочка Оксана навчатиметься на бюджетному відділенні в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова.

"Ми в шоці від нашої освіти, - обурюється батько Оксани. - Торік син вступав, тепер дочка. Прийшли до висновку, що в нашій країні існує система торгівлі дипломами, але ніяк не освіта. Мета - розкрутити на бабки. Розвели якийсь бордель: з окремими списками і окремим рейтингом. Вищої освіти в країні практично не існує, суцільна державна корупція», пише "Газета по-киевски".

"Ми, як працедавці, давно зіштовхнулися з тим, що нинішні випускники не готові як фахівці. І беручи на роботу, на дипломи не дивимося, а даємо свої тести. Оксана вступала і в Університет ім. Шевченка, і в інші вузи. Під час особистої бесіди з одним з представників вузу ми запитали, що потрібно зробити для того, щоб вступити? Він відповів: купити довідку, що дитина - інвалід. Я не хочу, щоб мене лікував лікар, який поступив у вуз завдяки пільзі, або щоб літаком керував льотчик-пільговик. Думаю, цього не хоче ніхто", - говорить Капранов.

Незважаючи на те, що вступна кампанія вже завершена, багато випускників продовжують оскаржувати результати незалежного тестування. У редакцію "Сегодня" звернувся Денис Соловйов. Хлопець з Кам'янець-Подільського стверджує, що його тести просто підмінили під час перевірки, тому він набрав набагато менше балів, ніж чекав, пише "Сегодня».

"Ми писали тестування, я до нього дуже добре підготувався, займався з репетитором. Потім результати побачив на сайті, виявилось, що у мене був дуже низький бал з української - всього 170 балів. Спочатку я подумав, що вони не зарахували мій твір. Я з мамою поїхав до Києва в Центр оцінювання якості освіти, написав заяву, щоб мені показали копії моїх робіт. Моя мама як мовознавець знайшла у творі тільки три помилки. Ще я побачив, що там немає жодного виправлення, а я пам'ятаю, що в моїй роботі вони були. У мене при написанні нахил ліній в один бік, а там, в бланках, - в інший. Я узяв свій зошит (чернетку. - авт.) і порівняв одну з відповідей. У моєму зошиті відповідь була одна, а на чистовику - інша. Потім я захотів, щоб мені показали мою роботу з англійської, там я теж набрав всього 165, 5 бала. І там почерк був не моїм - хрестики поставлені не моєю рукою, у мене вони більш розмашисті: я лівша".

Спочатку Денис хотів вступати в Інститут міжнародних відносин, а зараз же, через низькі бали, йому доведеться йти в якийсь приватний вуз. Правда, хлопець здаватися не збирається. Він планує звернутися із заявою до генпрокурора, щоб фахівці зробили експертизу почерку, і вже написав лист президентові з проханням розібратися в ситуації.

Тим часом у 2010-му році Міносвіти збирається скасувати здачу випускниками тестів російською мовою та іншими мовах національних меншин. Мотивується це тим, що у 2008-му, коли вводилося тестування, "послаблення" дітям з рідною неукраїнською мовою робилися лише на два роки. Отже, вже наступного літа математику, історію України та інші предмети потрібно буде здавати тільки українською. Правда, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук пообіцяв інше послаблення дітям з нацменшин: їм видадуть українсько-російський (-румунський, і т. д.) словник.

 

Міністерство обіцяє

Нова система вступу за результатами ЗНО справді знизила рівень корупції до небаченого мінімуму, про що свідчать соціологічні опитування, що проводилися і в 2008, і в 2009 роках. Та чи не стануть новим осередком корупції установи, що займаються зарахуванням осіб до пільгових категорій населення, та медичні установи, що видають потрібні медичні довідки. Адже ми ризикуємо, загасивши одне вогнище, роздмухати інше і не менш велике.

Втім, Міністерство освіти запевняє, що цьогорічна вступна кампанія до вищих шкіл пройшла без хабарів. Для більшої прозорості зарахування у вищі навчальні заклади чиновники роблять ставку на інтернет.

Автоматизована інтернет-система «Конкурс», де абітурієнти могли контролювати своє зарахування до вузу, на думку чиновників з міністерства, унеможливила корупцію.

За результатами вступної кампанії спостерігали 30 мільйонів користувачів глобальної мережі. Тому на гарячу лінію міністерства цього року не надійшло жодної скарги про вимагання грошей, чи підтасовки результатів, повідомив директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Ярослав Болюбаш.

«Це витіснення корупції і хабарництва під час вступник іспитів, оскільки у цій інтернет-системі «Конкурс» є поіменний перелік абітурієнтів. І як результат - ми маємо високий рівень довіри людей до вступної кампанії», - сказав представник Міносвіти. Болюбаш зазначив, що в подальшому систему повністю автоматизують, аби найкращих до зарахування вибирали комп'ютери лише за результатами незалежного тестування. Для цього Міносвіти хоче скасувати усі вступні пільги і преференції.

Вочевидь, скарги Дениса Соловйова до міністерства ще не дійшли...

 

400 тисяч першокурсників

За словами Болюбаша, цього року українські абітурієнти поряд з традиційними популярними спеціальностями обирали для вступу факультети з вивчення точних наук - фізико-математичні, інженерні, природничі та факультети мікро - і нанотехнологій. Нині до вузів зараховано 400 тисяч абітурієнтів, що на 20 тисяч менше, ніж минулого року.

Однак вступна кампанія наразі не закінчилася, позаяк в останній момент уряд збільшив держзамовлення на 13 тисяч на підготовку магістрів і спеціалістів. Тому до 25 серпня бажаючі можуть подавати свої заявки на отримання цього кваліфікаційного рівня. Остаточно прийом до вузів різних рівнів, зокрема професійно-технічних, завершиться в середині вересня.

Ціна зростає

Незважаючи на зниження кількості потенційних абітурієнтів і складну економічну ситуацію в країні, практично всі вузи вирішили підвищити вартість контрактного навчання, пише "Дело".

"Ціни ми підняли відповідно до рівня інфляції - в середньому на 25-30%", - говорить В'ячеслав Невінчанний, помічник президента з питань прийому і профорієнтації абітурієнтів Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Тим часом Антимонопольний комітет стурбований одночасним підвищенням цін вищими навчальними закладами. Ще 25 червня АМКУ звинуватив їх в необгрунтованому завищенні плати за навчання за тими спеціальностями, які мають найбільший попит впродовж 2006-2009 років.

У зв'язку з цим комітет звернувся до Міністерства освіти з вимогою розробити уніфікований порядок надання вишами платних послуг.

Практика підвищення цін характерна не тільки для великих національних вищих шкіл, але також і для регіональних вузів.

"У наший академії навчання минулого року коштувало в середньому по вузу 4, 5 тисяч гривень на рік. Цього року середня ціна виросла до 7, 5 тисяч", - говорить Олег Мороз, відповідальний секретар Полтавської національної аграрної академії. За його словами, таке ціноутворення виправдане зростанням собівартості і рівнем інфляції.

Насправді у багатьох вузів, перш за все регіональних, минулого року суттєво зменшилася кількість контрактників. В цілому в 2008-му підзвітні Міносвіти вузи недорахувалися приблизно 100 тисяч першокурсників (252 тисячі тих, що вступили, проти 361 тисячі в 2007 році). Це означає, що утримувати освітню інфраструктуру доводиться меншій кількості студентів, тобто платити контрактники мають більше.

Всі опитані вузи підняли вартість освітніх послуг. Підвищення склало від 10 до 50%.

Найбільше ціни виросли в національних університетах. Наприклад, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вартість навчання на факультеті журналістики збільшилася практично в півтора рази - з 16, 3 тисяч гривень в рік до 25 тисяч, на юридичному факультеті - з 21, 7 до 30 тисяч гривень.

Насправді деякі виші в контрактах на навчання прописують норму, згідно з якою вони мають право корегувати плату за навчання з урахуванням інфляції. Правда, не завжди це роблять. Деякі вузи, наприклад Донецький національний університет, заздалегідь попереджають своїх майбутніх студентів-правовиків, що плата за навчання у них щорічно підвищуватиметься на 600 гривень.

Представники вузів упевнені, що унаслідок підвищення цін кількість студентів-першокурсників у них не зменшиться.

"Українці вважають, що вища освіта є обов'язковою. Тому батьки готові брати кредити або позичати гроші, аби оплатити навчання своєї дитини", - говорить Петро Кралюк, проректор з науково-виховної роботи Національного університету "Острозька академія". За його словами, вузи Західної України від зниження добробуту населення постраждають менше, ніж інші регіони.

"Суттєва частина жителів нашого регіону працює за кордоном. За рахунок цих заробітків вони навчають своїх дітей в Україні", - пояснює Кралюк.

Ситуацією, що склалася, стурбований Антимонопольний комітет України. Він оприлюднив результати дослідження ринку освітньої діяльності вузів з підготовки бакалаврів і магістрів на медичних і юридичних спеціальностях.

Висновки такі: у 2006-2009 роках українські вузи встановлювали необґрунтовано завищену плату за навчання на тих спеціальностях, які мають найбільший попит. Крім того, за даними АМКУ, при розрахунку вартості освітніх послуг, окрім поточних витрат, вузи враховували капітальні витрати. Тому Антимонопольний комітет рекомендує Міносвіти розробити уніфікований порядок надання вузами платних послуг і забезпечити дієвий контроль за його дотриманням.

Втім, наступний рік навряд чи обіцяє майбутнім студентам, особливо студентам-халявникам легке життя. Міністерство освіти і науки вже винесло на громадське обговорення законопроект про внесення змін до законів про освіту і вищу освіту. Згідно з документом, з законодавства пропонується виключити положення про надання студентам профтехучилищ безкоштовного харчування і про обов'язкову виплату стипендій студентам вузів та ПТУ. Замість цього пропонується впровадити соціальні стипендії для інвалідів і сиріт, а також академічні стипендії для студентів, що досягли успіхів у навчанні.

Автор: Н.Н.