 |
Рубрики
|
 |
Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)
|
 |
Ваша точка зору
|
|
номер #2016-48
|
|
Цього тижня на громадян України ринула ціла злива подій – де сумних, а де таких веселих, що не знаєш, чи то сміятися чи плакати.
|
|
|
|
|
| Незламні. Про біль, силу і світло історії Голодомору |
12/01/2016
номер #2016-48 |
|
|
| Вдова Джеймса Мейса: «Він знав, що в Україні вирішується доля не тільки Європи, а й усього світу» |
12/01/2016
номер #2016-48 |
|
|
| Микола Таран: «Повернуся додому – ферму заведу…» |
12/01/2016
номер #2016-48 |
|
|
| Скалічений боєць Сергій Тимощук на протезі ходить з сапкою та косою у поле |
12/01/2016
номер #2016-48 |
|
|
| Олена Степова: «Ми не переміщені особи, ми – біженці» |
12/01/2016
номер #2016-48 |
|
|
| Микола Чишкун: «Я радію, що можу їсти стільки хліба, скільки хочу» |
12/01/2016
номер #2016-48 |
|
Миколі Івановичу Чишкуну нині – 92. Він львів’янин, батько трьох доньок. В юності пройшов ІІ Світову війну, закінчив службу полковником Радянської армії. Але на його життя припало ще одне випробування – Голодомор.
|
|
|
|
Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)
|
 |
Реклама
|
 |
|