Вівторок, 22 березня, для України складний день. Недарма за церковними та народними традиціями це день Сорока мучеників.
Відмучилися і цього дня були віддані землі Лесь Танюк і – нарешті! – Георгій Гонгадзе. Народний депутат перших п’яти скликань, громадський і політичний діяч, режисер Лесь Танюк помер у п’ятницю, 18 березня, і тіло його 5 днів чекало на останній прихисток.

Минулого тижня в Україні сталася знаменна подія, котру далеко не всі зуміли гідно оцінити. Керівництво України нарешті оприлюднило своє бачення минулого, теперішнього і майбутнього країни. Бачення майже щире, хоч і дещо завуальоване.

В Українському культурному осередку при соборі св. Володимира й Ольги відбулася зустріч посла США в Україні Джеффрі Пайєтта з лідерами української громади в Чикаго.

Цього року Фундація Українського Геноциду-США долучилася до організації щорічного міжнародного кінофестивалю «Мир на Землі», який відбувся 3-6 березня у Чиказькому культурному центрі на Мічиган Авеню.

20 березня у Чикаго в Українському культурному центрі відбувся показ фільму «Я – українець: особисті історії революції» («I Am a Ukrainian») за участю його головних героїв – посла України в Канаді Андрія Шевченка та очільника Одеської митниці Юлії Марушевської. Організатор показу – Український Конгресовий Комітет (відділ Іллінойс).

Під звуки волинки і в хорошому настрої одягнуті в зелене молоді одесити пройшли традиційною костюмованою колоною центральними вулицями міста. Ходу на честь Дня святого Патріка влаштували найближчого до свята вихідного дня, 19 березня. Подібна акція проходила в Одесі вже восьмий рік поспіль.

Ідея Міжмор’я не нова, вона, швидше, також маловідома, оскільки її популяризацію в Україні постійно блокували та й нині ігнорують залежні засоби масової інформації.

Оспіваний у піснях бульвар Французький і в цвіту акацій, і в літньому зеленому вбранні, і в осінній позолоті завжди тішив одеситів і гостей міста. На жаль, того бульвару вже майже не збереглося.

Активісти «Правого сектора», «Самооборони Одеси» та інших патріотичних організацій 22 березня зібралися під стінами прокуратури області, щоб, як вони самі казали, «дати потиличників» правоохоронцям.

Чи здатні Рівненська і Волинська області наздогнати найближчий регіон Польщі? Через низку особливостей дві північно-західні області України, Волинську та Рівненську, є сенс розглядати як єдиний регіон – Волинь.