27 січня оприлюднено повідомлення про те, що Служба безпеки України оголосила в розшук російського актора Михайла Пореченкова.
Все, нібито, обставлено «серйозно». Так, наприклад, інформацію про розшук опублікували на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Особи, які переховуються від органів досудового розслідування».

Посилання на міжнародні документи, конвенції, договори, маючи справу з Росією, є марним заняттям. Більш вдячним завданням був би пошук хоч однієї міжнародної конвенції або одного договору, який Росія та/або її попередник СРСР не порушили значною мірою або повністю ігнорували. Проте, конвенції та договори залишаються міжнародними нормами цивілізованого міжнародного співтовариства, які повинні бути прийняті до уваги при відносинах з Росією. Небажання Росії, часто зарозуміле, забезпечити дотримання існуючих норм, повинне сприйматися як небажання з боку Росії бути частиною цього цивілізованого міжнародного співтовариства з усіма наслідками. Таким чином, Росія повинна вважатися парією і країною, яка становить глобальну небезпеку значно більшу через її розміри порівняно з іншими державами, такими, як Сирія, Іран, Північна Корея чи терористичними формуваннями, такими, як ISIS, Аль-Каїда або Талібан.

16 січня Генеральний консул України в Чикаго А. Праведник мав зустріч з сенатором Д. Дурбіном, який відвідав установу і залишив відповідний запис у Книзі жалоби, відкритій  у зв’язку з Днем жалоби за загиблими від дій терористів під м. Волноваха.

Одесити, не зважаючи на російську агресію, на численні теракти, якими їх намагаються застрахати, залишаються невиправними оптимістами і продовжують жартувати. На вуличних білбордах, на плакатах учасників антипутінських мітингів можна бачити написи: «Вова, не роби мамі нерви», «Дядю Путін! Хочеш гратися у війну - бери мого солдатика». «Вова, Одеса тобі не мама. Геть! Бекіцер додому!», «Горіла шина, палала, а Вова Путлер - ла-ла-ла!».

 У відповідь на розв’язану Володимиром Путіним війну українці взялися за зброю і вже дали добрячого прочухана його так званим «зеленим чоловічкам», які нібито випадково «заблукали» на нашу землю, та їхнім найманцям із самопроголошених ДНР і ЛНР. А ще за народним козацьким звичаєм захисники  вітчизни взяли на озброєння сміх, якого за словами Миколи Гоголя, «боїться навіть той, хто вже нічого не боїться».

Коли багатотонна вантажівка лоб в лоб врізається у легковик, наслідки очевидні. Як мінімум, це розбитий бампер, як максимум – знівечена машина.

Коли ми їдемо в Україну, ми не називаємо себе ані республіканцями, ані демократами, ми – американці, а тепер, у цей час, ми всі – українці, ми всі разом з українським народом у боротьбі проти російської агресії. Агресії потрібно протистояти незалежно від національності і держави

Представники української громади 25-26 січня провели по всьому світу пікети. Основна їхня вимога – звільнення Надії Савченко, яку влада Росії примусово утримує у слідчому ізоляторі, звинувачуючи у вбивстві двох російських журналістів. Акцію активісти приурочили до засідання ПАРЄ, в якому український нардеп повинна була брати участь як член української делегації.

Громадський Комітет у Норт-Порті, Флорида, величаво відзначив 97-і роковини Злуки земель України концертом-бенефісом 17-го січня ц. р. у церковному приміщенні Входу в Храм Пресвятої Богородиці. Свято почалося внесенням американського й українського прапорів ветеранами Посту № 40, який очолює полк. Роман Рондяк, та представниками українського війська. Всі присутні проспівали американський та український гімни.

У суботу, 10 січня 2015 р., зала Українського культурного центру перетворилася на гостинну українську світлицю. Це 129 відділ Союзу українок Америки проводив Різдвяні вечорниці.