У тексті, знайденому в Єгипті 1300 року до н. е., який називається «Речення Іпусера», я прочитав рядки, які мене вразили.

Далекий автор писав: «Краща земля в руках банд... Людина з лютим обличчям стала всюди...»
Це так гостро резонує з усім тим, що діялося в Україні, особливо впродовж останніх 4 років, і діється на сході України уже півроку.

Трагічна загибель у нашому небі пасажирського літака Боїнг-777 громовим відлунням прокотилася світом і різко загострила ситуацію навколо всіх процесів, які пов'язані з воєнними діями на сході України.

А процесів цих немало. Це і власне бої в Донецькій та Луганській областях, це військова підтримка терористів (найманців) з російського боку через неконтрольовані Україною частини кордону, це політико-дипломатичні позиції і дії Заходу, Росії, України.

Світ лихоманить від приголомшливої новини про трагедію, що сталася 17 липня. Боїнг-777, який пролітав над східною Україною, був збитий ракетою «земля-повітря» неподалік від кордону з Росією. Від рук російських терористів загинули 298 невинних пасажирів «Малазійських авіаліній» рейсу MH-17.

Під час останніх звітів щодо збитого літака Малайзійської авіакомпанії, рейс 17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису так званих «терористів» у Донецькій області.

Посол України в Сполучених Штатах Америки Олександр Моцик суворо критикує Росію за розпалювання «гібридної війни» проти його країни та підтримку сепаратистів, яких він вважає «терористами».

Досвідчений дипломат сказав, що не міг уявити собі розвиток подій, який призвів до таких сміливих заяв і значно змінив його дипломатичне життя.

Вибори, що пройшли 25 травня 2014 року, поклали край міфу про нелегітимність влади в Україні, який з такою наполегливістю поширювали російські засоби масової інформації.

25 травня ц. р. український народ висловив свою волю та, незважаючи на складну внутрішньополітичну ситуацію в країні, виконав свій громадянський обов’язок, продемонструвавши тим самим, що Україна хоче жити за демократичними принципами, за принципами свободи слова, верховенства права та європейського цивілізаційного розвитку.

До Зарваниці ведуть дороги,
По Божу милість прочани йдуть.
О, Мати Божа, ми серцем вбогі,
В своїх молитвах нас не забудь.
(Наталя Богуслава, Нью-Йорк)

Наша Україна переживає в даний час не найкращий історичний період. Історичний шлях, що ним іде український народ у віки – це шлях, накреслений Богом, і ми мусимо це розуміти.

Коли мова заходить про народні ремесла, то гончарство посідає тут одну з передових позицій, через те що з доісторичних часів наші предки уживали різний глиняний посуд, який вміли самі виготовляти. З часом гончарний промисел розвивався, народні майстри набували досвіду, мали свої секрети майстерності.

Символічно і знаково, що інтелектуали України, зокрема, науковці Донецька, Луганська, Тернополя, Львова, Прикарпаття, представники різних релігійних конфесій, інтелігенція краю, з’їхались до Івано-Франківська саме в день відновлення активної фази АТО на Донеччині і Луганщині і в приміщенні облдержадміністрації провели круглий стіл (мабуть, слово «конференція» набило оскому) на тему «Роль духовності у становленні і розвитку в Україні громадянського суспільства» (організатори – громадська організація «Український шлях», ВУТ ОО «Просвіта», обласний відділ «Союзу українок», Івано-Франківська теологічна академія УГКЦ, представники обласної ради й обласної державної адміністрації).

Гра долі чи «папєрєднікі в долє…»? – таке риторичне запитання поставили чорнобильці Прикарпаття – учасники зустрічі з представниками обласної влади – після того, коли більшість ліквідаторів проголосували за те, щоб сімейний підряд горезвісних «дєятєлєй» чорнобильського руху, що всупереч загальновідомим історичним даним не посоромились величати себе «засновниками чорнобильського руху на Прикарпатті», покинули зібрання, аби уникнути безплідних чварів, сварок і провокативних деструкцій у роботі запланованого заходу.