Відомий вислів про те, що історія повторюється двічі – перший раз, як трагедія, а вдруге, як фарс, – у подіях останнього часу знаходить своє підтвердження.

Коли сьогодні дорікають кримчанам за те, що витворяють їхні озброєні люди, ті відповідають, що Майдан робив те ж саме – то які, мовляв, претензії.

Фактично вже два тижні громадяни України потерпають від серйозного психологічного шоку. І головна його причина – не так «зелені чоловічки» в Криму, як поведінка більшості громадян Росії, котрі дивовижним чином схвалюють війну РФ з Україною. І більшість з них вже хоч зараз бігли би стріляти по українцях – своїх родичах, друзях, колегах. Принаймні, на словах.

«Славних прадідів великих правнуки погані» – ці гіркі слова Тараса Шевченка спадають на думку кожному, хто нині читає повідомлення, що найагресивнішими ненависниками незалежної соборної України стали кубанські козаки. Ці нащадки колишніх чорноморських і запорізьких лицарів, яких Катерина П після зруйнування Січі переселила на Кубань, стали невпізнаними перевертнями.

 МЗС України вкотре вручило РФ ноту з вимогою вивести з України десантні кораблі Балтійського флоту

Міністерство закордонних справ України вкотре вручило ноту Посольству РФ в Україні, в якій вимагає, щоб десантні кораблі Балтійського флоту Російської Федерації невідкладно залишили територію України.

Aufgestanden ist er,
welcher lange schlief…
Der Krieg, Georg Heym

Уже кілька днів неослабна увага всього світу прикута до невеличкого півострова у Чорному морі – Криму. Затамувавши подих, люди з усього світу стежать за тими подіями, що там тепер розгортаються.

Що таке Крим, власне, для мене, кримчака?

Є таки Божа воля на цій благословенній українській землі! Як інакше можна оцінити той факт, що святкування 200-річчя Тараса Шевченка відбулося без участі вже колишнього президента України. Без будь-якого офіціозу. Без вінків, які падають. Зате з неймовірним всенародним піднесенням. Люди йшли до Чернечої гори, на якій похований Кобзар, безперервним потоком. Вшанувати Тараса приїхали не лише українці, але й поляки, американці, канадці та навіть росіяни.

Хіба ми, українці, думали, що після отримання незалежності будемо мати проблеми з нашими «братами»? А вони, очевидно спланували собі не відпускати від себе Україну, такий ласий куточок землі, на який завжди зазіхали завойовники. За допомогою їхніх старань був обраний і наш колишній президент Янукович, який вселяв надію на те, що буде виконувати накази Кремля. Поки наш народ довірливо мовчав, Янукович довів Україну до повної убогості, обікрав її і забрав усе, що можна було забрати.

Прес-конференція відбулася в приміщенні Місії України в ООН 7 березня 2014 р. Вона спричинена тривожними подіям фактичної окупації російськими військами Криму. Окупація почалася, як відомо, 1-го березня – з того, що Вища палата Державної думи РФ дозволила президенту В. Путіну розпочати введення військ. Світ був шокований безпрецедентним порушенням всіх міжнародних правил та неадекватністю поведінки очільників та дипломатів Російської Федерації, відсутністю серйозних аргументів для виправдання агресії.

Кореспондент Євроньюз Штефан Ґробе поспілкувався зі Збіґнєвом Бжезинські, американським політологом та соціологом польського походження, важливою фігурою у зовнішньополітичних колах Вашингтона, колишнім радником з національної безпеки президента США Джиммі Картера. Автор багатьох книг та викладач у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень, 85-річний Бжезинські залишається одним з найбільш шанованих геостратегічних мислителів нашого часу.

Обстановка навколо військового аеропорту «Бельбек», де базується Севастопольська бригада тактичної авіації імені Олександра Покришкіна, була складною. Напередодні озброєні до зубів «зелені чоловічки», російські спецназівці, кинуті Путіним і Шойгу на організацію провокацій без розпізнавальних знаків, імітували відхід, сподіваючись на те, що журналісти повідомлять про це світові, їх тимчасово замінили переодягнуті «самооборонці».