Нашому тижневику останнім часом щастить на гостей. Нещодавно до нашої редакції завітав дуже шанований представник світової української громади, Голова Проводу ОУН(б), один з провідників Світового Конгресу Українців, Стефан Романів – особистість непересічна і відома.

Кінець квітня видався в Україні дуже насиченим. Подій було стільки, що вистачило б на декілька розлогих статей. До декотрих з тем повернуся пізніше, а нині оберу для розмови з читачами найважливішу подію – Великдень у контексті нашого сьогодення.

Українські християни: рівень досконалості

– Купив диск Ганни Герман…
– А вона що – ще й співає?
                       Народна творчість

Минулі вихідні в Україні пройшли майже мирно. Громадяни відсвяткували Великдень, посвятили паски, помилувалися на політиків.

Цьогорічний Великдень святкували за 2 дні до дати Чорнобильської катастрофи. І це виглядає символічно. Сенс Великодня – подолання смерті однієї особи та її Воскресіння.

Сенс Чорнобиля – подолання смерті величезної території та її Відродження. Для Ісуса Христа Великий день Воскресіння настав майже одразу. Для Чорнобильської зони Великий день Відродження розтягнувся на роки, десятиліття і кінця-краю цього процесу поки що не видно.

«Справжня поезія сприймається ще до того, як її зрозуміють»
                                                         Томас Еліот, поет-модерніст

Восьмого квітня, 2011р., у театрі Ля МаМа, що в даунтауні Нью-Йорку, відбулася прем’єра чергової вистави «Raven» («Ворон») мистецької групи «Яра».

Я шукала вишиванку. Це мала бути сорочка не зовсім традиційної вишивки, а особлива, стилізована, рідкісна. Випадково натрапила на таку: побачила в знайомих мені людей. А далі - все ніби і просто: вони дали мені адресу і телефон майстрині, яка такі сорочки вишиває зі словами: «Не зволікай тільки. Подібна сорочка в пані Ганни одна. Вона їх не тиражує».

В сиву давнину хтось із мудрих людей сказав, що Храми Господні із високими золотими куполами та величними хрестами на них – це небесні кораблі, опущені Господом на землю, щоб врятувати наші грішні душі і привести їх в обителі Христові; як і багато століть тому, під час Всесвітнього потопу, Господь подарував людству Ноїв ковчег.

В одному з таких кораблів – Українській Православній церкві Святого Володимира – розпочалася всенощна Великодня Воскресна Літургія.

...Літак над Аляскою, майже вщерть заповнений веселою бразильською делегацією, що летить сумнозвісним маршрутом КА 007, проте на чверть століття пізніше та за Камчаткою на 300 км далі від берегової лінії...

Чорнобиль…Промовляємо це слово, і в пам’яті зринають сіре небо, покинуті хати, страх в людських очах і глибока тиша… Це й не дивно, адже на цьому клаптику української землі зупинилося життя…

А що далі? А далі – безодня: невиліковні хвороби, страшні діагнози, втрата рідних і близьких, покалічені людські долі. Відгуки Чорнобиля ось уже протягом 25-ти років примушують людство замислюватись, як жити далі.

Світлини Юліана Гайди

І знову Господь дав нам ласку дочекатися і відсвяткувати величне свято Воскресіння Христового.

У Великодню суботу, 23 квітня, у всіх українських церквах Чикаго відбулося традиційне посвячення святкових кошиків з пасочками, писанками і всіма іншими святковими яствами. Це свято завжди приходить до нас несподівано урочисто. Біля святих храмів було стільки парафіян, що кошики доводилося ставити у декілька рядів.