Результати голосування на 4-х виборчих дільницях, які працювали на території США, не співпали із загальнонаціональною тенденцією. Більшість наших співвітчизників, що мешкають на території Сполучених Штатів Америки, вважають діючого президента України Віктора Ющенка гідним того, аби очолювати державу протягом іще одного терміну.

Разом з тим суха статистика свідчить про те, що Віктор Ющенко далеко не скрізь користується однаковою повагою.

....А частина друга буде після другого туру виборів. Адже на час виходу газети усім будуть відомі результати першого туру, в тому числі і те, що Янукович серйозно випередив інших кандидатів. Відчуваю, що такий стан справ не дуже потішить українську громаду, але нічого не вдієш - «маємо те, що маємо», як колись висловився перший Президент України.

Та написати я хочу не про це. Справа в тім, що на цих виборах я дебютувала у якості члена виборчої комісії, подивилася на, свого роду, «кухню» цього процесу.

Вибираємо негатив?

«У мене не має сумніву, що Україна вкотре продемонструє, що це європейська демократична країна, де є вільна нація, вільний народ і забезпечені вільні вибори»

Президент В. Ющенко, 17 січня, виборча дільниця №1

Розпочинаю цю статтю з нелегким почуттям. Знаю, що читачі часопису очікували підсумків першого туру виборів з особливими настроями.

Посміхнусь я до тебе країно,

Побажаю і щастя й добра.

Тільки вірю: не вмреш, Україно,

Бо співочий народ не вмира...

Півроку тому я вже писав у нашому часописі про цікаві та вдалі українські проекти, задумані та втілені разом з командою однією активною людиною (див.: «Українські проекти Михайла Поплавського, номер #2009-28,
http://www.chasipodii.net/article/5180/). Минулого тижня громадськість мала нагоду побачити старт ще одного перспективного проекту.

У свято Богоявлення Господнього цикл різдвяних свят добіг до кінця. Як кожного року, так і цього - був гарний. Приніс нам багато гарних переживань, радощів, гарного настрою. Ялинки прикрашали наші домівки. Вечорами, а в кого була можливість то й вдень, ми включали аудіо і слухали колядки. Дехто був щасливий, що його дім відвідала організована група колядників, яких він з радістю приймав. Ходити з колядою - гарний звичай, зокрема для молоді. Нажаль, в соціально-економічному комерційно налаштованому середовищі, в якому нам доводиться жити серед етнічної різноманітності, він втрачається.

Традиційно кожного півроку учні Школи Мистецтв "Барвінок" звітують перед батьками, показують свої досягнення в музиці, в образотворчому мистецтві. Такий концерт відбувся 16-го січня в приміщенні школи св. Князя Володимира. Місяць січень - це час надзвичайної зимової краси і чудових свят Різдва Христового, Нового Року, Водохрестя. Це улюблена пора колядок, щедрівок.

Тож наш концерт теж розпочався колядками, які виконав вчитель школи Василь Петрованчук, ансамбль гітаристів і всі учні.

Про любов українців до затяжних святкувань і веселих забав складають легенди й анекдоти. Проте тут, за океаном, не завжди вдається не те, що відсвяткувати Різдво, але й відчути справжній дух свята. Адже, як правило, це робочі дні, і ми тільки з сумом згадуємо в тісному колі друзів ті чудові різдвяні вечори нашого дитинства, коли на святвечір до бабусі з'їжджалась вся велика родина, і в хаті до пізньої ночі лунали українські колядки та щедрівки. Ці спомини ще й досі викликають у серці щем, а рідні голоси вчуваються при звучанні знайомих колядок в українських церквах Чикаго.

У суботу, 16 січня, парафіяни церкви Пресвятої Тройці (м. Бенсенвіл) святкували «Маланку», або іншими словами старий Новий рік. Стільки вражень, що й не знаю, з чого почати. Напевно - з найважливішого. Приємним сюрпризом для всіх був приїзд Високопреосвященішого Владики Даниїла. Привітавши присутніх та поблагословивши трапезу, Владика мав можливість поспілкуватися з наймолодшими парафіянами. Діти обступили його і з цікавістю вслухалися в кожне слово.

Можливо, цього чоловіка ніхто не знає на ім'я, зате візуально знають практично усі відвідувачі фестивалів, фестин та інших масових святкувань. Мова йде про хіпуватого майстра вишивання кольорових метеликів 48 - річного Яна Ляшкевича, без котрого важко собі уявити будь-якиу масову святкову подію.

Ян Ляшкевич зі "своїм товаром" (фото із сайту www.radikal.ru)

Ян Ляшкевич родом із села Ріпнів Буського району Львівської області.

Ну, чому так буває, що коли мадам Богохульська зблискує своїм своєрідним інтелектом при стабільно вимкненому ай к'ю, нікого, хто б поставив їй діагноз, поруч нема?

У п'ятницю на "Свободі слова" вона відкрила неабияку Америку і, можна сказати, потрясла науковий світ. Точніше - на шоу вона тільки повторила те, що перед тим записала спеціально для російського телебачення.