Генеральний консул влаштовує зустріч
з "Товариством Приятелів Генерального Консульства України
в Чикаго / Клуб 500".

 

Неначе журавлі у вирій, відправлялись українці за океан. Одні - більше століття тому подались на заробітки, інших занесли на далекий континент хвилі світових воєн. Проте українські емігранти ніколи не забували свою Батьківщину. Вона завжди жила в їхніх серцях, часом приходила в снах, ятрила душу ностальгічними споминами. Новини з рідної землі приходили в скупих повідомленнях газетних шпальт чи телевізійних програм, які розповідали, що там тепер панує чужинець, який насаджує свою мову й традиції, свої закони та порядки.  Найболючішим було розуміння того, що  повернутись на рідну землю вони вже не зможуть.

В суботу в школі українознавства «Рідна школа» м. Чикаго відбулась зустріч учнів старших класів з редактором газети «Шлях Перемоги», заступником Центру Національного Відродження п. Віктором Рогом, який завітав разом з заступником голови УККА відділ Іллінойс п. Павлом Бандрівським. Зустріч відбулася в надзвичайно теплому родинному колі. Пан Віктор розповів учням про свої молоді шкільні роки, про основні фактори, які вагомо вплинули на формування національно-патріотичного світогляду, на усвідомлення відповідальності за долю України.

Сьогодні пропонуємо інтерв'ю з надзвичайно цікавою людиною. Віктор Рог, редактор газети «Шлях перемоги», заступник директора Центру Національного Відродження, завітав в Чикаго з почесною місією - познайомити громаду з діяльністю ОУН та сучасній Україні. Мені сподобалась фраза, якою пан Віктор окреслив специфіку своєї роботи. «Коли мою дочку питають, ким працює твій батько, вона гордо відповідає: «БАНДЕРІВЦЕМ!»

 

Пане Вікторе, ви народились в Сумській області у 1970. Тобто, ви вчились в радянській школі на східній Україні, де, мабуть, ніхто і ніколи не говорив нічого хорошого про Бандеру та про бандерівський рух.

Знаменитий Пеле та харизматично-ексцентричний Лула (Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сільва) другого жовтня у Копенгагені по оголошенні Президентом Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК) Жаком Роге Ріо-де-Жанейро переможцем проведення Олімпійських Ігор 2016 року не змогли стримати від психологічного напруження та переповнюючих емоцій нескупих чоловічих сліз, перший - принаймні вже всьоме за своє життя (тричі після виграних ним Мундіалів, вчетверте після програшу у групі угорцям 1966 року у Лондоні, вп'яте по призначенні Міністром спорту, і вшосте перед Копенгагеном, коли Бразилія виборола право господині Кубка Світу-2014).

Про візит відомого дипломата, а нині заступника міністра оборони США до Києва якось особливо в українських ЗМІ і не повідомляли.

Начебто нічого важливого в його приїзді не було. А це зовсім не відповідає дійсності

"Ми не збираємося будувати відносини з Україною на основі змови з Росією", - це, напевно, був головний месидж, із яким виступив сьогодні заступник міністра оборони США, колишній американський посол у Росії Олександр Вершбоу. Він прибув до Києва для участі в двосторонніх українсько-американських консультаціях із питань оборони.

Не минуло й півроку, як Білий дім дозрів до того, аби оголосити кандидатуру нового посла США в Україні.

Півроку - майже в буквальному сенсі: вперше про те, що найбільше шансів замінити Вільяма Тейлора у тодішнього посла США в Грузії Джона Тефта ваша покірна слуга довідалась у травні цього року у Вашингтоні. У перших числах червня про це дізнались і читачі "Главреда".

Прізвище Тефта в дипломатичних розкладках з'явилось не відразу. Бо, власне, й бажаючих поїхати до української столиці на тому березі Атлантики не бракувало.

Сьогодні Україна перебуває у надзвичайно складному політичному та економічному становищі, яке несе в собі загрозу для її стабільності та втрати суверенітету. Економічні труднощі, нестабільність та інші кризові явища є, насамперед, наслідком неспроможності нашої політичної еліти управляти країною, швидко й адекватно реагувати на зовнішні виклики, домовлятися щодо засадничих принципів подальшого розвитку держави та нести відповідальність за результати своєї діяльності. Основою такої стабільності і відповідальності має стати дотримання демократичних принципів та процедур у повсякденному політичному житті.

 

Заходами Товариства Української Мови (ТУМ)-Чикаґо та Українського Інституту Модерного Мистецтва (УІММ) 4-ого жовтня, 2009 р. в приміщенні Інституту відбулася імпреза під назвою "Мова Наша Солов'їна" - Еволюція Української Мови". Програму відкрила проф. Віра Боднарук, голова ТУМ та голова Літературної Секції УІММ. В своїм слові вона зазначила, що сучасна мовна ситуація в Україні дуже турбує і обурює нас в діаспорі, бо бачимо, як нашу мову замінюють чужими словами, чужими ідеями. Ми свідомі, що мова жива річ і переходить еволюцію, але коли бачимо, що її непотрібно, жорстоко засмічують, то це викликає протистояння.

На передодні святкувань 25-ліття діяльності Відділу Об'єднання Жінок Оборони Чотирьох Свобід України ім. Алли Горської в Чикаго, одна із наймолодших членкинь зголосилася написати на тему "Чому Я Стала Членкинею". У статті вона гарно описала про діяльність нашого відділу протягом 25 літ, отож пропонуємо її шановним читачам, щоб краще познайомитись із нашою працею.

У соборі Св. Володимира і Ольги в Чикаго 9-го жовтня 2009 року відбулася жалібна подія - родина та приятелі прощалися з св. п. Люсею Самбірською. 4-го жовтня 2009 р. вервиця долі перенесла у кращі світи велику творчу особистість, що відіграла важливу ролю в житті української діаспори. Завжди усміхнена, невтомна у праці, щира і відкрита, вона долала кам'янисті гостинці еміграції, залишаючи по собі сади добрих справ. Як радіожурналіст, разом зі своїм мужем, св. пам'яті др. Степаном Самбірським створили те, чого в українській історії не вдалося жодному журналістові - від 1949 року і до сьогодні, щонеділі на хвилях 1240АМ, у радіоетері міста о 7-ій вечора передається радіогодина українського мовлення. Більш як 45 років радіохвилі доносили вісті рідною мовою слухачам.