Першi днi вiйни

Небо над Багдадом проясилося, ось ось зiйде сонце. Та передранкову тишу розiрвали звуки сирени, якi сповiстили, що до мiста наближаються американськi лiтаки, а також ракети, запущенi з кораблiв, що курсують неподалiк вiд берегiв Iраку. Телевiзiйнi камери, встановленi на балконi готелю, в якому мешкають iноземнi журналiсти, показали вулицi i площi мiста, далеко було чути першi вибухи та черги зенiтних кулеметiв. Потiм на кiлька хвилин все стихло, блакитне небо враз потемнiло вiд густого чорного диму. То горiла електростанцiя, в яку потрапила ракета.

Звернення до президента Америки ученицi 10 кляси Чиказької школи Олени Фiлiпчук

Мiжнародна органiзацiя борцiв проти вiйни, яка має свої осередки в багатьох країнах свiту, в тому числi в Америцi, звернулась до своїх членiв iз закликом провести 15 березня у Вашингтонi масову демонстрацiю протесту проти вiйни в Iраку. Цей заклик знайшов широкий вiдгук у американцiв, про що свiдчать пiдсумки соцiологiчного опиту, в якому майже половина респондентiв висловилися проти роззброєння Iраку силoвими методами.

Людям старшого поколiння добре вiдоме iмя Вячеслава Михайловича Молотова. А для молодих читачiв даю коротку довiдку з його бiографiї. Молотов працював разом з Ленiним, був членом вiйськово- революцiйного комiтету по пiдготовцi жовтневого збройного повстатня у Петербурзі, був багатолiтнiм членом Полiтбюро - найвищого керiвного органу комунiстичної партiї, очолював Раду народних комісарів країни, був мiнiстром закордонних справ СРСР, це його пiдпис стоїть пiд пактом Молотов -Рiбентроп. В роки Другої свiтової вiйни Молотов був заступником голови державного комiтету оборони СРСР.

Ідучи з праці,  одного разу я побачив гарний, великий корабель під червоним прапором. На ньому написана була назва "Россия". Коло корабля стояв письмовий стіл, за столом сиділи двоє осіб в уніформі НКВД і перевіряли документи у пасажирів, які підходили до них. Оглядаючи корабель, я дивувався, як добре він зроблений і не міг повірити що це совєтська робота. І справді, на другий день в газеті я прочитав пояснення своїм сумнівам.  Виявилося, що це німецький корабель "Европа", який був забраний більшовицьким урядом як частина військової репарації.

Відразу ж зазначимо, що цією публікацією ми не посягаємо на науковий престиж і славу Франції- її 78-річного лавреата Нобелівської премії українського походження ґеоргія Чарпака, а, навпаки, хочемо висловити глибоку шану і вдячність французькому народові, його демократичному суспільному устрою, при якому емігрант з України здобув освіту і виріс до Нобелівського лавреата.