Наталя Лапіна та Світлана Горбань пов'язані не тільки родинно, але й творчо. У співавторстві вони написали кілька відомих романів і так само успішно пишуть й поодинці. Однак, саме разом їм вдалося здобути перемогу у кількох всеукраїнських літературних конкурсах і зробити собі ім'я у світі сучасної української літератури. Точніше -два імені.

Сергій Студінський відомий художник України. Його роботи знаходяться не тільки в колекціях рідної країни, але у приватних колекціях Росії, Молдови, Польщі, Чехії, Німеччини, Франції, Англії, Канади, США, Марокко, ПАР, Австралії... Автор великої кількості художніх виставок. Сергій Студінський нещодавно писав портрети видатних українців, для виставки "Свята Русь-Україна", присвячена 1020-річчю хрещення Київської Русі за замовленням, що зорганізована Громадським Об'єднанням "За Помісну Україну!", за підтримки Міністерства культури і туризму України.

Якось сивовусий дід на прізвище Карась, аби не слухати постійні балачки баби, взяв та й пішов на рибалку. Коли вийшов, то сонце лиш сходило. Дід сів у човен, виплив на середину ставка, закинув вудку і закуняв.

День пролетів непомітно. Та й вечір став спускатися на село. Дід час від часу поглядав на поплавок, але рибалка він був невмілий, то жодна рибка і не клюнула. Аж тут дід глянь, а баба на березі стоїть, руками махаючи.

Kevin Sites. In the Hot Zone: One Man, One Year, Twenty Wars. - Harper Perennial, 2007.

Недостатньо говорити: "Ми не повинні воювати. Необхідно любити мир і нічого не шкодувати заради миру." Мартін Лютер Кінг-молодший

Катруся залишилася сама. Вона стояла і дивилася услід мамі та брату Максиму, котрі підтюпцем наздоганяли від'їжджаючий автобус. Ще хвилина і - вони заскочили. Двері автобуса зачинилися, ніби ховаючи від Катрусі невеселий настрій.

Сьогодні вранці у сім'ї відбулася гучна суперечка. Все розпочалося із того, що Максим прокинувся не з тієї ноги. А далі пішло-поїхало: мама сварилася на Максима, хлопець на кота, кіт мерщій вискочив на полицю із посудом, упало горнятко - розбилося...

Кухарук Роман Васильович - засновник Всеукраїнської. спілки "Літературний форум". Автор 50 публікацій, зокрема брошури "Четверта влада в Україні: реальність міфу" (1996, співав.), збірки поезій "Йой" (1993), романів: "Пригоди Котамури" (1996), "Любити хлопчика" (1998), "Масло на хлібі" (1999), "Муха з цукром" (2000), "Відчуваючи сніг" (2001), книги "Свобода проти України" (2001), "Гербарій з кров'ю" (2003), "Письменник - основа культури" (2003), "Висохла вода" (2005), "Розмови".

Нещодавно стартував інтернет-часопис www.zahid-shid.net «Захід-Схід». Сайт має на меті об‘єднання вербально-комунікативно-зображальних мистецтв: поезії, прози, драматургії, живопису, графіки, фото. Діє дев‘ять тематичних розділів:

Дмитро Стус - це син великого українського поета Василя Стуса. Говорячи про Дмитра Стуса, жодна людина не ставить наголос на слові "син", бо Дмитро Стус, попри те, що є сином поета, самодостатня особистість - людина, що реалізувала себе на сто відсотків. Звичайно, що Дмитро Стус зробив багато роботи аби пронести твори його батька до читачів, аби Василь Стус постав перед читачами не тільки як поет, але й людина з усіма почуттями та переживаннями. Нещодавно у видавництві "Факт" вийшла книга "Василь Стус: життя і творчість" у котрій Дмитро Стус відповів на безліч запитань стосовно долі Василя Стуса, поділився спогадами і спостереженнями.

Олександр Дерманський - це ім'я добре відоме і малому, і дорослому читачеві. Олександр Дерманський пише для дітей, але пише так, що якщо дорослий візьметься за книгу, то не відірветься, допоки не дочитає її. Що ж тоді говорити про дитину?! Письменник увійшов до світу сучасної української літератури нещодавно, проте вже написав понад дев'ять книг і продовжує писати...Окрім того, що письменник пише чудові книги, він являється головним літературним редактором дитячого журналу "Стежка", пише вірші для малят, працює за фахом у Київському технікумі електронних приладів і виховує доньку Владиславу.

Чомусь склалося так, що сьогодні маємо багато міфів навколо поняття "української фантастики": одні вважають, що української фантастики не існує, інші - що українська фантастика розвивається у повному розумінні, а ще інші вважають її феноменом...Проте, читачі, котрі ведуть постійну дискусію на тему "Чи є українська фантастика?", часто путають поняття "фантастики" із поняттям "фентазі", або ж поняття "мови" ставлять на перший план, забуваючи про те, що багато українських письменників-фантастів пишуть твори російською мовою.