Сучасна українська школа реставраторства перебуває на високому професійному рівні, але дуже обмежена в засобах. Українці вміють з нічого зробити щось. Мабуть, так склалося ще з радянських часів, коли нічого не було, а треба було зробити. Реставратор в Україні, на жаль, навіть приблизно не поцінований на тому рівні, як у Європі. Були часи, коли реставраторів перетворили у заробітчан. Частина виїхала за кордон, а ті, що трималися на ентузіазмі, залишилися по музеях.

Українська діаспора в Чеській Республіці - одна з найчисленніших і найактивніших у Європі. Тим більше, в цій слов'янській країні спостерігається велика трудова міграція з України. Приємно, що за останні 4 роки почалася нова хвиля згуртованості, яка перейшла в об'єднання українських організацій в асоціації та спілки. В 2017 році декілька організацій об'єдналися в Міжнародну неурядову організацію «Координаційний ресурсний центр» (КРЦ).

У столиці Республіки Словенія - Любляні - з 15 до 20 травня вже вчетверте відбувся тиждень української культури під назвою «Культурний мікс «Борщ». Організовує дійство культурне товариство «Любляна - Київ».

Цьогоріч уже вдванадцяте Україна буде святкувати Всесвітній день вишиванки -міжнародне свято, що має на меті зберегти споконвічні народні традиції створення та використання етнічного вишитого українського одягу.

Упродовж останніх чотирьох-п'яти років дедалі частіше доходить до нас інформація про віднайдення на теренах західної України закопаних у землі архівів УПА у бідонах. Знайдені документи є неоціненним скарбом для історії України цього періоду.

У листопаді 2017 року в соборі Погінської Богородиці, який розташований у маленькому, але відомому селі Погоня, що за 17 кілометрів від Івано-Франківська, було освячено великий вишитий іконостас, аналогів якому нема ніде. Подія відбулася з нагоди 400-річчя Василіянського чину святого Йосафата та 240-річчя коронації Погінської ікони Божої Матері.

Нелегкі часи переживала Буковина в ХХ сторіччі. Влада тут мінялася кілька разів, і кожна не на користь українцям. Гнобила українців боярська Румунія, котра протягом 20-ти років панувала в цьому краї. Принесла в цей благодатний край горе і сльози і радянська влада. В таких умовах важко було українській інтелігенції творити, примножувати і плекати свою культуру, мистецтво, літературу. Нелегко навіть зараз, особливо у прикордонних районах, де українці є в меншості. Тому про багатьох буковинців Україна так і не довідалася, багато з них стали відомими за межами Буковини. До таких належить талановита, але маловідома на рідній Буковині письменниця, поетеса, публіцист, художниця, писанкарка, вишивальниця і громадська діячка Домка Сидорівна Ботушанська. Але для того, щоб постать Домки Ботушанської не канула у забуття, багато зусиль докладає методист Центру туризму, колишній директор Глибоцького ліцею, племінниця Домки Сидорівни по матері Ольга Шевченко. Торік у селищі Глибока громада гідно відзначила 105-річний ювілей з нагоди дня народження цієї особистості. Ця людина варта того, щоб Буковина знала її, пам'ятала і вшановувала.

Краса української писанки - чарівна і неповторна. Кожен етнографічний регіон пишається своїми автентичними писанками, які різняться між собою орнаментикою, колористикою і технікою виконання. На жаль, в більшості регіонів цей вид народного мистецтва уже втрачено, а згадкою про нього залишилися наукові дослідження, фотоальбоми або відтворені писанки за давніми зразками, які зберігаються в музеях та приватних колекціях.

Всього лише два дні не дожив до ювілею один з довгожителів села Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області, Михайло Павлюк. 20 березня йому мало б виповнитися 95 років. Зате 5 березня разом з 92-річною дружиною Параскою відзначили 70-річний ювілей подружнього життя, справивши благодатне весілля.

У всьому світі високо цінують косівську кераміку. Її кольори - коричневий, жовтий і зелений - на білому тлі відображають красу смерекової Гуцульщини. Становлення гуцульської кераміки проходило у XV ст. і розвивається донині. За цей тривалий період виробився своєрідний стиль і спосіб виготовлення, характерний лише для гуцульської кераміки. Свою назву вона отримала від місцевості зародження - міста Косів, Івано-Франківської області.