Тернистий шлях свідомих українців від Запоріжжя й Полтавщини до Варшави й Сіднея.

Щойно у київському видавництві «Борисфен Інтел» вийшла друком цікава збірка вибраних статей визначного військовика, науковця й політолога зі США Степана Дмитровича Олійника під заголовком «За свободу і демократію», в якій автор помістив свої праці, зокрема, й про цивільний контроль силових структур. Ця книга відомого автора д-ра Степана Олійника з'явилась, мабуть, не випадково, бо відомо, що президент Петро Порошенко 17 січня 2018 року ввів у дію Закон «Про національну безпеку України», який було схвалено Радою національної безпеки й оборони (РНБО), який містить, між іншим, положення про запровадження цивільного контролю над сектором безпеки й оборони в Україні.

Науковцю, професору, воїну ОУН та громадсько-політичному діячеві Богдану-Івану Кордюку в січні 2018 року виповнилося б 110 років, але вже минуло 30 років від того дня, коли він відійшов у Вічність.
(Закінчення. Початок в №17 2018 р.)

Тарас Шевченко, Микола Маркевич, Іван Кравченко-Крюковський, Михайло Злобінцев-Домонтович та рід Мішалових - Марко, Юрій та Віктор.

Розповідь про видатного Українця, мого земляка-полтавця, непересічного публіциста, визначного громадсько-політичного діяча й багаторічного генерального секретаря ЦК багрянівської УРДП, який наразі очолює у США Фундацію імені Івана Багряного, Олексія Григоровича Коновала. (Продовження. Початок - у №6 2018 р.)

Уродженець Миргорода, американський бізнесовець у будівельній галузі, благодійник українського роду Олексій Григорович Воскобійник у своїй книзі «Повість моїх літ. Публіцистичні спогади» (2000) писав: «Життя - наче козацький кінь, що промайнув повз твоє вікно, залишивши куряву споминів на схилі твоїх років, хоч і щасливих, та уже немолодих. Благословення будь земля, на якій ти народився!.. Літа - як баскі коні: летять - не зупиниш. І всі роки, навіть тоді, коли ще твердо не стали на ноги, ми думали про вільну Україну. І не тільки думали, а мріяли. Щось у силу своїх можливостей робили. Всі ми, без винятку, вірили, що настане той день, коли на наших майданах і вулицях замайорять жовто-блакитні стяги. Що Україна розправить крила і вільно, на всі груди зітхне, скидаючи зі своєї шиї ярмо...»

Його композиційні твори прикрашають церкву з 12 сторіччя св. Благовiщення у Городку, в Торонто він розмалював православний собор св. Володимира. Михайло Дмитренко також виготовив план роботи церкви св. Колумба (ірландський монах зі VI сторіччя) в Янґстауні (штат Огайо).

24 грудня 1934 року починається життєвий шлях Українця з великої літери Миколи Семеновича Міщенка у селі, яке колись називалось Монастирські Будища, оскільки там був знаменитий Гадяцький Красногірський монастир, що був одним із трьох, які існували в свій час у цій місцевості Полтавщини.

Життя видатного українського літературознавця, літературного критика, публіциста, редактора, перекладача, мемуариста й громадського діяча, який на еміграції став почесним доктором філософії Українського вільного університету в Мюнхені, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук, Івана Максимовича Кошелівця (правдиве прізвище - Ярешко), 110-річчя від дня народження якого ми відзначаємо цьогорічного листопада, певною мірою пов'язане з Полтавщиною.

Міркування про сумні реалії з історії та сьогодення у переддень 60-ї річниці від часу вбивства у Мюнхені професора Льва Ребета.