«А коли настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось почувся зненацька шум, неначе подих буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали розмовляти іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Дії апостолів).

Ісус привів своїх учнів «аж до Вифанії, знявши руки свої, благословив їх. А як благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо» (Єв. від Луки). ... «і хмара Його взяла з-перед очей їхніх. І як вони дивилися пильно на небо ... два мужі стали коло них у білому одязі і сказали: «Мужі галілейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, Який від вас був узятий на небо, так само прийде, як Його ви бачили, коли возносився на небо» («Дії Апостолів»).

Тисячі років, починаючи від Адама та Єви, людство чекало дня, коли сповниться Божа обітниця про прихід Спасителя, котрий з'єднає небо зі землею і навчить людей жити по правді. І день цей настав. Сьогодні благу вість (добру новину) про прихід Спасителя сповіщає людям архангел Гавриїл через Пресвяту Діву Марію. Він каже, що Вона народитьСина, котрого назве Ісусом. Але як народиться, коли Вона чоловіка не знає?