Так непомітно та швидко пролетіло тепле літо – і вже у повітрі пахне осінню і, разом з тим, початком навчального року у школах, галасом у класах, переживанням учителів та небажанням учнів знову прокидатися вранці...

З весняними променями сонця, ніжними квітами прилинула до наших випускників шкільна весна, а з нею – радісне і сумне свято Останнього дзвоника.

Шевченко – наш. Він для усіх століть,
Він – як Ісус Христос для України.
Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,
І з цим вогнем виходьте із руїни

Надворі ще зовсім недавно було по-осінньому прохолодно, але ніби сама природа відчуває наближення найочікуваніших українцями зимових свят, то ж саме 19 грудня у день св. Миколая, припорошила Чикаго та його околиці снігом та підморозила землю...

Літо проминуло швидко та непомітно, і хоча надворі ще сонячно та тепло, проте відчувається вже легенький подих осені... Саме такого сонячного осіннього суботнього дня і зустрічала школа українознавства ім. Андрея Шептицького своїх учнів, які прикрашали подвір'я парафії св. Йосипа Обручника різнобарвними яскравими вишиванками, неначе пізніми літніми квітами.

Музика Землі
Все цвіте та зеленіє,
Веселиться кожний дім –
Кожний сонечку радіє!
Несе втіху літо всім!

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Така краса лише на Україні,
Співочій, рідній, милій і єдиній.
І де б ви не були, в якій країні,
Вертайтеся до рідної святині!

Шум і гамір у залі під церквою св. Йосипа Обручника, адже незабаром розпочнеться концерт: сцена вже переливається кольоровими вогниками гірлянд, сяє різнобарвний дощик, а навколо метушаться святково одягнені діти, лунають звуки музики... Адже вже через декілька хвилин тішитимуть усіх присутніх своїми виступами вихованці музичних студій по класу фортепіано та гітари під керівництвом Віри Козак і Надії Вовк.

Школа українознавства ім. Андрея Шептицького при парафії св. Йосипа Обручника з величезним задоволенням підтримала ініціативу допомоги воїнам АТО в Україні спальними мішками.