rss
08/21/2017
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#312

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Українська писанка в Аргентині

Різні обставини змусили українців кидати рідні землі і мандрувати у далекі світи. І хоч їхали туди у пошуку кращого життя, зате дотримувалися істини, що «не хлібом єдиним живе людина». Попри всі труднощі облаштування свого життя на чужині, починали його з церкви, мови і рідної культури. Привезли українці зі собою на чужину і писанку, як невід’ємний символ українського народу, який єднає їх з рідною землею. Вміння розписувати писанку українці передавали своїм дітям, і зараз уже в четвертому поколінні українці не полишають це чудове творіння.

Оригінальний орнамент писанок своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту зачарував і народи, серед котрих живуть наші співвітчизники, і вони так захопилися цим унікальним видом мистецтва, що радо відвідують курси і навчаються розписувати українську писанку.
Широкого розповсюдження українська писанка набула і в далекій Аргентині. У цій країні розписує писанки уже четверте покоління українців. Розписують їх також аргентинці. Велику популяризацію української писанки робить Христина Середяк з невеличкого аргентинського містечка Чоеле – Чоел. Увесь свій вільний час пані Христина присвячує писанкарству. Поряд із творчістю майстриня виступає з багатьма доповідями, своїм мистецтвом ділиться з учнями аргентинських шкіл та учасниками різноманітних культурних заходів.
Д-р Христина Середяк-Форте народилася 1946 року в австрійському містечку Цамс. ЇЇ батьки – Анна Дубиняк-Середяк та Юліян Середяк – були свідомими українцями, тому прищепили глибоку любов до рідної Батьківщини своїй єдиній доньці. У 1949 році сім’я Середяків переселилася до Буенос-Айреса, в Аргентину. Тут Христина виросла, навчалася в аргентинській школі, а також відвідувала українську Рідну школу. Після її закінченні ходила на курси українознавства. Вивчала музику, балет, художнє малярство. Її вчителями з малярства були українські художники Ольга Ґурська та Борис Крюков. Своє щасливе дитинство і молодість провела в молодіжній організації «Пласт». Закінчила медичний факультет Державного університету в Буенос-Айресі, здобувши фах лікаря-педіатра.
Чоловік – хірург Роберто Форте. Мають троє дітей: Павло, Маріяна і Роберто. Після закінчення університету родина поїхала на роботу за 1000 км. на південь від столиці – у містечко Чоеле-Чоел, що в провінції Ріо-Неґро.
Розписувати писанки пані Христина почала ще в дитинстві, але тоді розписувала кілька писанок на Великдень. А 15 років тому хресна мама її доньки Маріани – Марія Литвин, котра теж розписує писанки і проводить літні курси українознавства в провінції Місіонес, зауважила талант пані Христини і запропонувала навчитися розписувати писанки фахово. Пропозиція сподобалася пані Христині, адже це мистецтво давно заповнило її серце, і вона занурилася в цю роботу. Поступово удосконалювала техніку розпису, поширювала писанкарство в аргентинському та українському середовищах. Багато знань здобула за допомогою книжок та веб-сайтів. Спочатку розписувала народні писанки, згодом почала придумувати авторські, у яких часто використовує трипільські орнаменти.
Розписує також дерев’яні писанки, які дарує дітям, щоб вони могли бавитися ними і в такий спосіб полюбили їх. А ще розписує на павиних і страусиних яйцях. На останніх робить комбінацію з півписанки і півшкрябанки. Подобається авторський стиль писанкування Тараса Городецького, який теж застосовує.
Писанки Христини Середяк є в колекціях багатьох країн світу, а також – в Україні. Майстриня пишається, що кілька її писанок є в експозиції єдиного у світі Музею Писанки в Коломиї. В цьому ж музеї пані Христина навчилася реставрувати писанки.

 

Title  
Title
 На Міжнародній виставці книжок в Буенос-Айресі Майстер-клас Х. Середяк для аргентинців

 

Title  Title
 Христина Середяк дарує свою книжку главі УГКЦ Блаженнішому Святославу Авторські писанки майстрині

 

Майже щороку пані Христина проводить майстер-класи з писанкарства на літньому тритижневому таборі українознавства в провінції Місіонес, куди щорічно приїжджає понад 50 дітей. Українські діти, крім інших видів мистецтва, охоче навчаються розписувати писанку.
Якось про заняття Христини Середяк довідалася одна з місцевих газет, і в 2003 році розмістила репортаж про майстриню. Для неї це було великим щастям і поштовхом до подальшої праці. Після того, у квітні 2004 року, її запросили на 30-ту Міжнародну виставку книжок у Буенос-Айресі (представлені там і українські книжки), де вона провела конференцію про українську писанку і майстер-клас з її розпису. Після цього писанкарка часто бере участь у різних конференцій.
У квітні 2008 року пані Христина знову провела конференцію на 34-й Міжнародній виставці книжок на тему писанки. Тоді ж виникла ідея видати книжку про українську писанку іспанською мовою, оскільки зацікавленість аргентинців писанкою зростала, і вони просили інформацію іспанською мовою.
«До того часу не було жодної книжки про писанку іспанською мовою, – говорить пані Христина. – Натомість, уже давно були англійською, німецькою, італійською, португальською. Я взялася за підготовку книжки, і вже через рік вона була готова. У підготовці книжки багато допомагала писанкарка зі Львова – Віра Манько, директор Музею Писанки в Коломиї – Ярослава Ткачук, етнограф з Канади – Орися Трач. Працювала над книжкою і вся моя родина. Наприклад, мій молодший син був дизайнером книжки. Старший син допомагав з інформацією про писанку.
У книжці розповідається про історію, традиції писанкарства, техніки виконання, символіку; також там є легенди та казки про писанку. Видання доповнене кольоровими світлинами. Представлено писанки усіх регіонів України. Посилалася на книжки з писанкарства, видані в діаспорі, зокрема, на книжку Одарки Онищук з Канади. І так, у 2009 році, на 35-й Міжнародній виставці книжок відбулася презентація моєї книжки «La magia de las pysanky» («Чар писанки»). Наклад книжки – 1 000 примірників».
В аргентинців нема традиції розписувати писанки. Скромні в них і великодні традиції. То ж коли вони побачили цей витвір під час майстер-класів – були у великому захопленні. Спочатку бачили звичайні рисунки, а потім зрозуміли, що це – давнє письмо. З того часу популярними є курси і майстер-класи з писанкарства серед аргентинців. Тому пані Христині доводиться їздити по всій Аргентині, але заради поширення писанок в аргентинському середовищі майстриня радо на це погоджується.
Крім книжки, кілька років тому майстриня відкрила веб-сторінку про українську писанку іспанською мовою, де всі зацікавлені можуть довідатися про цей унікальний вияв українського народного мистецтва, а також – про її працю у цій ділянці.
У серпні 2009 року пані Христина, від імені уряду Аргентини, була запрошена на Міжнародну виставку робіт над декорованим яйцем, яка проходила в Дубаї. Виставка тривала 12 днів. Цікаво було довідатися, що араби багато знають про писанки, і їм було дуже цікаво побачити спосіб їх розпису. Пані Христина була там єдиною, хто представляв справжню українську писанку. Крім виставки, проводила майстер-класи, на яких араби дуже легко навчилися розпису, оскільки їхнє письмо схоже до деяких орнаментів на писанці. Виставку відвідало багато людей, показували по ТБ, писала преса.

Українська пісня у Книзі рекордів Гіннеса

Кілька запитань про наш сміх Ми – усміхнений народ?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com