Ми звикли, що у новорічні та різдвяні свята найбільше подарунків отримують діти. Батьки не встигають передихнути від свята Миколая до Нового Року, а тут – Різдво, далі – Старий Новий Рік! А що ж нащадки? Вони також можуть потішити своїх мамусь і татусів гарною поведінкою та успіхами у навчанні. Так, як це зробили учні школи мистецтв при парафії св. Миколая минулої неділі.

В актовому залі Українського культурного осередку відбувся різдвяний концерт, влаштований учителями цієї школи. То був своєрідний звіт за першу половину навчального року. Одразу зазначу, що не всі класи були представлені. Цю традицію – давати два рази на рік подібні концерти – започаткували вчителі по класу фортепіано.
Колись я теж вчилася у музичній школі, тому добре пам’ятаю академконцерти, де в присутності вчителів, учнів школи та батьків ми, юні музиканти, демонстрували те, чого навчилися протягом усієї чверті. Такі «академіки» були справжнім випробовуванням, адже на кону стояло питання не тільки оцінки за чверть, але й репутація! У глядацькому залі сиділи однокласники і родичі, які безпосередньо, а не за «переказами», могли оцінити рівень музиканта.
На щастя, у різдвяному концерті не було і половини того напруження та страху. Так, тут теж сидять учителі, однокласники та батьки. Але все відбувається у святковій, дуже теплій атмосфері, і ніхто не виставляє оцінок. Діти та батьки – святково одягнені та піднесені. Старші помітно хвилювалися не тільки за своїх чад, але й за чужих, передусім – найменших.
Зворушення викликали виступи зовсім маленьких учнів, яким допомогли успішно дебютувати їхні наставники. Всього виступило 40 юних музикантів! Таку плеяду талантів підготували Людмила Краснюк, Оксана Чуйко, Алла Курильців, Вікторія Головко та Оксана Підручна.
Переважали виступи піаністів, але звучали також пісеньки у струнному виконанні. Зовсім юні скрипалі з класу Алли Курильців сподобалися глядачам. Цікаву постановку віденського вальсу придумала Вікторія Головко, якій довелося «викручуватися» через очевидну нестачу хлопчиків-танцюристів (вічна проблема танцювальних гуртків!). Однак, виступ виглядав оригінально, і дітки були добре підготовані. Та все ж «ударною силою» цього концерту були піаністи. Один за одним, оголошені ведучою Лідою Кизимою, виходили юні музиканти, виконуючи твори, здебільшого, святково-різдвяного настрою. Тільки деякі дебютували і дуже хвилювалися.
Поруч з ними, немов турботливі матусі, були їхні вчителі, котрі й підсадити на стілець могли юного віртуоза і підбадьорити добрим словом, і закомпонувати. У той час їхні батьки розділяли емоції своїх дітей, сидячи у залі. Було видно, що вони приховують хвилювання. І лише після поклону, який завершував виступ, полегшено починали аплодувати. Лунала святкова музика, миготіли спалахи фотоапаратів – все було по-справжньому!
Слід відзначити добру організацію концерту. Виступи відбувалися без затримок. Для батьків і дітей господарі концерту організували «солодкий стіл».
І, насамкінець, хочеться відзначити важливість таких занять у вихованні дітей. Можливо, одиниці з тих, хто виступив 8 січня, стануть колись професійними музикантами. Однак, роль естетичного, художнього розвитку дитини важко переоцінити. Не думайте, шановні батьки, що кілька років гри на фортепіано, скрипці, духовому інструменті, вправляння у малюванні чи танцях стануть даремною втратою часу. Такі заняття збагачують інтелект, душу дитини, дарують їй безцінний досвід. А такі концерти – ще й чудові спогади.
Тому ще раз хочеться подякувати вчителям та директору школи мистецтв – Андрієві Чуйкові – за їхню велику працю, а батькам – за розумне і дбайливе ставлення до питання розвитку дитини. Та найбільшу подяку складаємо діткам, які мають бажання та наснагу вчитися чомусь новому та пізнавати світ у його різнобарв’ї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Світлини Галини Угриної