Лесині Янголи Різдва... Невидимі для нас, вони примостилися на вікні її світлиці, щоб перегорнути сторінки дивовижних книжок. «Створення світу», «Ковчег Ноя», «Неопалима купина», «Чар Свят-Миколаївської ночі» написані українською поетесою – Лесею Мудрою.

	Чіказькі поети: Володимир Ковалик, Олесксандра Мудра і Олекса Даріян, 2008 рік

Їх видання благословив Блаженніший Мирослав-Іван Любачівський. Дев’ять дитячих книжечок та поетичні збірники – це творчий доробок майстрині слова, а в нагороду – визнання її Україною.
Лесю Мудру прийнято до членів Національної Спілки письменників України, нагороджено грамотами літературно-мистецьких організацій в Україні і в США. Одна з них надійшла з Дніпропетровська. Українська дитяча поетеса з Чикаго стала переможцем конкурсу імені Олеся Гончара на кращу публікацію в журналі «Бористен» у 2010 році в номінації «Поезія» за віршовану добірку «Створення світу», «спрямовану на духовне та патріотичне виховання української юні». Леся Мудра чи не єдина дитяча поетеса з діаспори, чиї книжечки-замальовки, ілюстровані художниками Юрієм Віктюком, Володимиром Павликом, Олегом Цоєм, Олегом Шупляком та народним майстром – Іваном Сколоздрою – знайшли сьогодні свого читача в Україні.
Дивовижна мозаїка книг заворожує біблійними історіями. Авторові вдається переконати малих мрійників взяти кольорові олівці і за читанням розпочати подорож у велике життя. Із відомої, на перший погляд, історії, витворює вона прекрасний світ дитинства. Спочатку по складах, а там – слово за словом – мати-поетка допомагає дитині оволодіти мовою.
Леся Мудра належить до покоління поетів, чий талант розквітнув під чужим небом. Від п’яти років вона з батьками, а згодом і з власною родиною, зустрічала Різдво у Польщі, Канаді, Америці, – і лише у снах бачила різдвяних Янголів, тих самих, про яких розповідав їй батько. Вони співали разом з ним у церковному хорі в церкві у Бродах. Тут вона народилася 1 січня 1938 року, охрещена через тиждень, на Різдвяні свята.
Повернулася з далеких доріг додому лише у 1993 році. На запрошення громади міста Броди, Леся Мудра була делегатом ІІІ-го Всесвітнього злету бродівчан. Спогади до сьогодні зігрівають стомлене серце. На відкритті пам’ятника Тарасові Шевченку гарна жінка в українському народному одязі читала вірші рідною мовою. Мало хто знав, що лише у 22 роки Леся Мудра почала вивчати українську мову в Америці.
Перші вірші писала польською мовою ще в школі, в Ягеллонському університеті в Кракові навчалася на філологічному факультеті. Жоден закон не примусить людину любити ту чи іншу мову, окрім закону власної душі. До Чикаго Леся Мудра переїхала у 1961 році, одружившись з Василем Мудрим у Канаді. Разом виховували двох синів.

«Споріднені душі» у садочку мистця Івана Сколоздри, 1996 рік

Понад 28 років праці вчителем у «Рідній школі», активна участь у діяльності гуманітарної організації Українського Золотого Хреста в Чикаґо, приналежність до Сестринства Покрови Пресвятої Богородиці при парафії св. Володимира і Ольги в Чикаго, до хору «Прометей», членство у правлінні Літературного фонду ім. Івана Франка, робота над багатьма ювілейними вечорами, а ще – благодійництво і допомога потребуючим в Україні – це далеко не повний перелік усього, що довелось робити на дорогах долі.
Опоетизована свята буденність зі збірки «З тобою, мій краю» відома у багатьох куточках України. Цю книжку, а також «Український тиждень», «А я собі співаю», поетичну збірку «І стану я, мов ця сосна» поетеса подарувала багатьом бібліотекам. І цікаво, що знайомство з Лесею Мудрою народжувало творчі вечори, на яких, окрім поезії, звучали розповіді автора про нашу громаду, про людей.
Так, у Бродах читала релігійно-духовну поезію на вечорі духовності, присвяченому о. митрату Мар’янові Бутринському, колишньому настоятелеві парафії св. Володимира і Ольги в Чикаго. Це був той голос, який зумів переконати Лесю писати вірші. Споріднену душу зустріла у селі Розвадів, Львівської обл., коли познайомилася з народним майстром Іваном Сколоздрою. Їх об’єднує понад 15 років щирої приязні і творчої співпраці. Він ілюстрував її поезію, вона презентувала його персональні виставки на американському континенті.
Часто-густо на тих дорогах подовгу затримуються холодні зими. Незважаючи на важкі недуги, Леся Мудра продовжує творити, і творчість її є світлою радістю, на яку злітаються добрі Янголи надії. Як журналіст, Леся Мудра опублікувала понад 40 статей на шкільні, релігійні, громадські та мистецькі теми. Вони творять підмурівок до вивчення історії діаспори в майбутньому.
1 січня у пані Лесі Мудрої – уродини. За способом мислення та образотворення, за рівнем запалу і енергії, її роки – це дзвінкоголосе літо, яким увійшла в українську літературу зі своїм народним поетичним образом. Це одна людина в різних вікових світах. Перша – співає і легко вистрибує, вірить у чари свят-миколаївської ночі. Друга – мудра і зріла, з багажем пережитого, яка, не соромиться своїх років. Її поезія безмежно чесна – тут немає пафосу і штучності, вона по-дитячому правдива і, водночас, казкова. І хочеться подякувати поетесі за все звідане і побачене. Передусім, за Янголів, що попросилися з вікна до її світлиці.
Кажуть, що зима буде холодною, проте ніщо не боронить їй бути людською.
З роси і води!

 

Щороку у гості до пані Лесі приходили учні Рідної школи	Партіарх Мирослав Іван Любачівський благословляє книжки поетеси