Глави п’яти найдавніших православних церков наголосили на необхідності дотримуватись тих канонічних кордонів, які були установлені при заснуванні національних православних церков.

1-3 вересня у Фанарі, резиденції Вселенського Константинопольського патріарху, відбувся Собор (Синаксис) п’яти найдавніших православних церков. Окрім іншого, на соборі були прийняті рішення, які безпосередньо стосуються українського православ’я.
На Собор у Константинополь (Стамбул) до Вселенського патріарха Варфоломія прибули представники Олександрійського, Антіохійського, Єрусалимського патріархатів та архієпископ Кіпру. Деякі оглядачі до цієї зустрічі відзначали, що таким чином, Вселенський Патріарх ініціює відновлення давнього інституту, що називався «Пентархія» – Синод п’яти найдавніших Апостольських кафедр православної Церкви.
На цьому соборі дійсно були присутні уповноважені представники глав перших п’яти історичних православних церков світу. На зустрічі була обговорена низка проблем загальноправославного характеру і питання, пов’язані з усуненням перепон до скликання запланованого Всеправославного Собору.
Як повідомляє офіційний сайт Православної церкви Кіпру, за результатами цієї зустрічі були прийняті: «Послання Предстоятелів Найдавніших Церков» та «Комюніке про підсумки роботи Собору Предстоятелів Найдавніших престолів на Фанарі». У документах сказано про необхідність подальшої діяльності з підготовки скликання Великого Собору Святої Православної Церкви. Ще порушуються питання щодо діяльності православних церков на Близькому Сході, необхідності зусиль політичних та релігійних лідерів світу для встановлення миру в цьому регіоні.
Також виражається солідарність та підтримка усім віруючим різних релігійних конфесій, які страждають від дискримінації й переслідувань. Підкреслюється необхідність продовження екуменічного діалогу з представниками інших християнських конфесій та проведення діалогу з двома іншими монотеїстичними релігіями світу. Крім цього, у документах говориться про необхідності подальших активних дій Православних Церков у благодійній, соціальній та екологічній сферах, зокрема, на тому ж Близькому Сході та в Середземноморському регіоні.
Окремо варто відзначити, що у підсумковому комюніке Собору сказано: “Крім того, зважаючи на останні події, що мали місце в Православній Церкві, Собор наголошує на необхідності для всіх православних Церков поважати і суворо дотримуватися географічних кордонів своїх юрисдикцій, зокрема, як вони встановлені священними канонами та Томосами про створення цих Церков”.
Таким чином, Собор п’яти найдавніших Апостольських православних церков підтвердив неодноразові заяви Константинопольського патріархату, щодо неканонічності твердження Російської православної церкви про свої претензії на Україну. Нагадаємо, що у Томосі від 13 листопада 1924 року Вселенський Патріарх Константинополя Григорій VII заявляв: “Відокремлення вiд Нашого Престолу Київської Митрополiї й залежних вiд неї Православних Митрополiй Литви та Польщi, а рівно ж прилучення їх до Святої Московської Церкви наступило не за приписами канонiчних правил, а також не дотримало всього того, що було установлено стосовно повної церковної автономії Київського митрополита, який носив титул Єкзарха Вселенського Престолу”.
Під час зустрічі офіційної делегації Константинопольського патріархату з президентом України 24 березня 2005 р. глава делегації Вселенського престолу архиєпископ Скопельський Всеволод (Майданський) заявив: “Матір Церква, Константинопольський патріархат, вважає, що її дочка – Московський патріархат – має ту канонічну територію, яка існувала в цій Церкві до 1686 року. Підпорядкування Київської Митрополії під Московську Церкву (1686) було здійснено Патріархом Діонiсієм без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової”.
А 26 липня 2008 року у своєму Зверненні до Українського народу Патріарх Варфоломій сказав: «Українська Церква сім століть належала до канонічної юрисдикції Вселенського Патріархату, тобто від часу хрещення Великим Київським князем (988 р.) аж до її анексії до Російської держави за Петра І (1687)».
Своїм Комюніке п’ять найдавніших православних церков підтвердили, що погоджуються з тим, що визнають Російську православну церкву (як і інші національні церкви) в тих межах, в яких вони були утворені. У випадку з РПЦ – це територія Московського царства й московського патріархату до 1686 року, тобто до приєднання до них земель Україні та Білорусі.
Також у спільному комюніке наголошено на необхідності прискорення підготовки проведення Святого й Великого Собору Церков. Підкреслюється, що з лютого місяця ця підготовка фактично зайшла в глухий кут через існуючу процедуру. Відомо, що представники РПЦ, не погоджуючись з рішеннями підготовчих міжцерковних нарад, блокують подальші кроки. Тому, в комюніке пропонується скликати Зустріч Патріархів і глав всіх Автокефальних Православних Церков для розгляду даних питань й прискорення підготовки скликання Всеправославного Собору.
Довідка:
Пентархія – (від грец.: влада п’яти) – система верховенства у християнській Церкві п’яти патріархів (Риму, Константинополя, Олександрії, Антіохії, Єрусалиму) за першості Риму, що була прийнята після IV Вселенського Халкідонського собору (451). Після розколу 1054 року між православними та католиками, замість Риму, до пентархії додалась наступна в диптиху давніх православних церков – Кіпрська церква.

 

 

---

 

 

 УГКЦ зібралась на Синод, щоб визначити “стратегію розвитку”

 

 5 вересня у бразильському місті Куритиба розпочав роботу Синод єпископів Української греко-католицької церкви.

Як повідомив УНІАН директор департаменту отець Ігор (ЯЦІВ), офіційне відкриття Синоду відбулося 4 вересня прочитанням декрету глави УГКЦ на урочистому закритті V сесії Патріаршого Собору УГКЦ у місті Прудентополі.
У роботі Синоду, який очолив глава УГКЦ Блаженніший Святослав (ШЕВЧУК), беруть участь єпископи з України, США, Канади, Бразилії, Аргентини, Австралії і країн Західної Європи.
Варто зазначити, що це перший Синод УГКЦ, який очолив Блаженніший Святослав після обрання його главою церкви.
За словами о. Ігоря, робота синоду розпочалася з молебню до Святого Духа, який очолив Владика Богдан (ДЗЮРАХ), секретар Синоду. На завершення молебню єпископи склали присягу, потім до залу засідань була урочисто внесена книга Євангелій. Після цього розпочалася перша сесія.
За словами Глави УГКЦ, головною темою цього Синоду буде «Стратегії розвитку УГКЦ».
Блаженніший Святослав також коротко нагадав підсумки минулорічного Синоду, на якому розглядали тему євангелізації. «Ми осмислили, що євангелізація – це діяльність усієї Церкви – це те, що Церква робить, усе, що вона проповідує, відчинене одному – проповіді Божого слова, проповіді Євангелія як словом, так і ділом. Отож, ми мусимо бачити євангелізацію як багатогранне діяння життя церкви. Тому підсумковий документ щодо євангелізації випливатиме з цього стратегічного бачення розвитку нашої Церкви», – сказав глава УГКЦ.
Синод єпископів Української греко-католицької церкви триватиме до 10 вересня.

Джерело: Експрес online