Тернопільська благодійна організація «Українська родина» діє 18 років. Її мета – соціальний захист, моральна та матеріальна підтримка, духовний розвиток. До її складу входять діти-сироти та їхні опікуни, багатодітні родини, самотні люди похилого віку (педагоги, лікарі), інваліди.

Усі ці роки «Українська родина» тулилася в різних приміщеннях (навіть у підвалах), змінювала їх, адже не мала коштів на оплату оренди. На початках нашої діяльності міська влада, яку очолював В’ячеслав Негода, прийняла навіть рішення виділити нам офіс в одному з дитсадків, де більшість кімнат пустували, з перспективою створити тут родинний дім, де б знайшли затишок і турботу нужденні. Планувалося тоді облаштувати лазню, обладнати благодійну їдальню, побутові кімнати, майстерні з ремонту взуття, одягу. Знайшлося б і місце світлиці „Берегиня”, де проводили б зустрічі з психологами, лікарями, правниками, представниками місцевої влади. Такий дім мав бути, образно кажучи, храмом духовного єднання родин. Але невдовзі відбулися вибори й новий міський голова немилосердно поставився до цього важливого питання.
Нашими митарствами з приміщеннями 2002 року перейнявся тодішній генеральний директор видавництва «Збруч» Богдан Куневич. Він виділив нам одну з кімнат під офіс «Української родини», а також приміщення для зберігання гуманітарних вантажів, що надсилали нам люди доброго серця з багатьох країн Європи, а також США й Канади.
Та ось, нарешті, «Українська родина» справила новосілля в просторому й світлому приміщенні. Цьому завдячуємо насамперед директорові видавничо-поліграфічного комбінату «Збруч» Володимирові Карнаухову. Його вразила тіснота, яка не дозволяла повноцінно займатися діткам у різних гуртках, які зорганізовує наша організація. Торік з його дозволу нам виділили приміщення, яке, щоправда, потребувало значного ремонту. Впоратися з усім обсягом ремонтних робіт членам організації і фізично, й матеріально було не під силу. На допомогу нам прийшов генеральний директор «Тернопільбуду» Василь Лило. Будівельники його фірми встановлювали двері, постелили підлогу з утепленням та лакували її, білили стіни, виконували інші необхідні роботи. В облаштуванні нового офісу «Української родини» допоміг і Злучений українсько-американський допомоговий комітет, президентом якого є доктор Лариса Кий.
Примітно, що нове приміщення отець Володимир з греко-католицької церкви св. Ольги та св. Володимира освятив напередодні Дня Незалежності України. Багатодітні матері спекли духмяний та смачний коровай для доброчинців – Володимира Карнаухова та Василя Лила. Василю Йосиповичу діти подарували ще й альбом зі своїми світлинами, а також словами вдячності та розповідями про себе. Василько Пилипів заспівав про Зарваницьку Божу Матір. Шестирічний Назарчик Страмик, якого обділила доля, вразив декламуванням віршів про Україну. Зворушив до глибини душі всіх виконанням пісні про золоту рибку юний тернополянин Марко Боднарук. Володимир Карнаухов, розчулений, підняв Марка на руки й сказав: «Рости, дитинко, на радість Україні!».
Варто зазначити, що Марко Боднарук цього вересня стане першокласником. «Українська родина» подбала, аби він та всі діти шкільного віку, а це 88 хлопчиків і дівчаток, отримали ранці, зошити, альбоми для малювання, нотатники, калькулятори, ручки та інше шкільне приладдя.

 

Голова благодійної організації «Українська родина» Ірина Найдух, член правління Галина Шевченко, діти-сироти Іринка Шевченко та Анастасія Маляревська	Перед початком урочистої імпрези

 

Ірина НАЙДУХ,
голова Тернопільської благодійної організації «Українська родина»