У заповідну річку Єллоустон у США вилилося 160 тисяч літрів нафти

Близько 160 тисяч літрів сирої нафти потрапили в суботу, 2 липня, у річку Єллоустон, яка протікає по однойменному національному парку США, утворивши пляму завдовжки 40 кілометрів. Нафта опинилася у водоймі внаслідок прориву труби, що належить одній з найбільших нафтових компаній світу Exxon Mobil. Через НС довелося тимчасово евакуювати частину мешканців населених пунктів, розташованих уздовж річища, – повідомляє РБК.
“Сторони, відповідальні за безпеку нафтопроводу, який прокладено по дну річки, зобов’язані ліквідувати наслідки прориву”, – заявив Браян Швейцер, губернатор штату Монтана, де і стався розлив.
Прес-секретар Exxon Mobil Пем Малек підтвердила, що в річку потрапили близько тисячі барелів нафти, перш ніж компанія перекрила трубопровід.
Тимчасом Exxon Mobil вибачилась перед населенням штату за розлив нафти. У неділю ввечері представники компанії разом з владою Монтани прибули на місце НС, щоб оцінити збиток, заподіяний довкіллю. Як заявив журналістам президент нафтогінної філії Exxon Mobil Гері Прюссінг під час вертолітного огляду місцевості, небезпеки для населення зафіксовано не було.
Перевірка системи каналізації, – зазначив Прюссінг, – не показала потрапляння у воду нафтопродуктів. За словами представників американської компанії, витік нафти перекрито “впродовж лічених хвилин”, після того, як було виявлено. Компанія пообіцяла докласти всіх необхідних зусиль, аби ліквідувати наслідки НС.
Найближчими днями літаки Exxon Mobil здійснюватимуть регулярний обліт місцевості, щоб контролювати рух нафтової плями. В очищенні Єллоустона задіяно 100 осіб.
Єллоустон – права притока ріки Міссурі. Вона протікає по території об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Єллоустонського національного парку. Прорив трубопроводу стався нижче за течією річки, але науковці розглядають водну артерію як єдину екосистему, тому її забруднення може негативно позначитися і на екології міжнародного заповідника.
5 травня 2011 року в Канаді, в провінції Альберта, стався рекордно великий розлив нафти з нафтопроводу, тоді на землю вилилося понад 28 тисяч барелів сирої нафти (майже 4,5 млн. літрів).
А 20 квітня 2010 року на нафтовій свердловині BP у Мексиканській затоці сталася аварія, яку екологи охрестили “нафтовим Чорнобилем” – вибухнула нафтовидобувна платформа Deepwater Horizon. Наслідки масштабного розливу нафти відчуватимуться ще багато років.

Джерело: РБК

 

---

 

 У США розслідують фальшиві повідомлення про «вбивство Обами»

 

Секретна служба США, одна з американських спецслужб, яка відповідає, зокрема, за безпеку президентів, заявила, що розслідуватиме випадок зламування профілю політичних новин у мережі швидких повідомлень Twitter телеканалу Fox News, на якому з’явилися повідомлення про нібито «вбивство» президента Барака Обами. Уранці в цій мережі від імені “FoxNewsPolitics” з’явилася серія з шести повідомлень, які стверджували, ніби Обаму застрелили в штаті Айова.

 

 

В останні роки свого життя Усама бін Ладен і очолювана ним терористична мережа “Аль-Каїда” відчайдушно потребували грошей через скорочення припливу пожертвувань. Щоб отримати кошти, бін Ладен незадовго до смерті віддав наказ своїм бойовикам викрадати людей заради викупу, – дізналася британська газета The Sunday Times.
Вона наводить дані представників американської влади, знайомих зі змістом документів та електронних файлів, знайдених в останньому притулку бін Ладена в пакистанському місті Абботтабаді.
“Як нам стало відомо з цих матеріалів, Усама бін Ладен сам визнавав, що пожертвування різко скоротилися, – заявив виданню помічник президента США з боротьби з тероризмом Джон Бреннан. – Він хотів, щоб його командири робили більше терактів, проте вони відповідали, що його побажання перевершують їхні можливості”.
Причиною кризи стали успішні дії західних спецслужб щодо припинення фінансового підживлення терористів. В якості додаткової причини грошових труднощів “Аль-Каїди” газета називає світову економічну кризу, яка позначилася на платоспроможності її спонсорів.
Довгі роки організація покладалася на донорів, які знали бін Ладена ще з тих пір, коли він допомагав афганським моджахедам воювати з росіянами в 1980-і роки, а також на тих, кого “надихнула” його пропаганда.
Однак в останні кілька років підрозділ міністерства фінансів США по боротьбі з фінансуванням тероризму і британський уряд заблокували приплив коштів, заморозивши активи приблизно 500 осіб, які були внесені до списку спонсорів тероризму.
Як повідомив виданню колишній голова антитерористичного відділу мінфіну США Стюарт Леві, однією з причин економічної кризи “Аль-Каїди” стали удари американських безпілотників по притулках екстремістів у Пакистані, в результаті яких було вбито її “фінансового директора” Мустафу аль-Язіда.
У минулі роки “Аль-Каїда” виплачувала своїм бойовикам близько 100 доларів на місяць, проте останнім часом вони самі повинні були утримувати себе і навіть купувати зброю за свої гроші. Зазвичай “Аль-Каїда” здійснювала викрадення для того, щоб висунути політичні вимоги і провести пропагандистський ефект.
Нагадаємо, лідера “Аль-Каїди”, за яким США полювали 10 років, було знищено у результаті рейду американського спецназу в пакистанському Абботабаді в ніч проти 2 травня. Однак тільки в червні судову справу щодо бін Ладена було офіційно закрито, коли аналіз ДНК його родичів остаточно підтвердив його загибель.
Тіло Усами бін Ладена було поховано в морі з авіаносця ВМС США на півночі Аравійського моря. Точне місце поховання не називалося. Спочатку президент США пообіцяв показати фотографії тіла бін Ладена, проте потім відмовився від цієї ідеї.

 

 

Цьогорічний День незалежності США став символічним завершенням цілої епохи в історії Сполучених Штатів. 4-го липня на пенсію виходить останній американець, який потрапив на службу до армії згідно з примусовим призовом, а не згідно з контрактом, як це відбувається тепер.
На початку 70-их багато американців протестували проти війни у В’єтнамі і примусової служби в армії. Втім, 19-річний Джефрі Мелінджер зі штату Орегон сприйняв за честь лист, підписаний, як він наївно вважав, самим президентом Ніксоном. Там було написано: «Вітання від президента США. Твої друзі і сусіди обрали тебе захищати їх у лавах американських збройних сил». Набір до армії у ті часи відбувався шляхом лотереї, яку проводив уряд серед усіх юнаків призовного віку. Відслуживши належний термін, Мелінджер залишився у війську ще на 40 років. Тепер він сержант-майор. І останній примусовий призовник, який залишився в американській армії, що зараз формується винятково на контрактній основі. Мелінджер потрапив у диверсійно-розвідувальний батальйон. На його рахунку майже 4 тисячі стрибків з парашутом. Протягом останнього часу він служив в Іраку. Зараз йому 58, і він готується до пенсії. День незалежності США Мелінджер зустріне зі старими друзями, які назавжди спочивають на арлінґтонському цвинтарі, біля Вашингтона: «4-те липня – це спогад про ціну, яку ми заплатили, за те щоб жити в цій країні так, як ми зараз живемо. І деякі мої друзі – на тому цвинтарі». Останній американський призовник Джефрі Меллінджер мріє, щоб служба в армії ніколи знову на стала примусовою.

 

 

У понеділок, 4 липня, в США відсвяткували День незалежності.
Традиційно ця подія відзначається пікніками, парадами і концертами.
Святкові феєрверки освітили ввечері небо великих і малих міст, зокрема, Вашингтону та Нью-Йорка, а також Філадельфії, де була підписана Декларація незалежності.
Сто нових громадян були приведені до присяги в Маунт-Верноні – будинку-музеї першого президента США Джорджа Вашингтона у штаті Вірджинія, недалеко від столиці країни. Нинішній президент Барак Обама з нагоди свята влаштував в Білому домі барбекю для військовослужбовців та членів їхніх сімей. Увечері вони були присутні на концерті біля сходів Капітолію.

Цього року відзначається 235-а річниця підписання документа, що оголошує про створення нової держави. Декларація Незалежності проголосила, що 13 британських колоній Північної Америки «відтепер є незалежними державами і відрікаються від усіх зобов’язань стосовно Британської Корони». У Декларації вперше офіційно було використано назву нової держави – Сполучені Штати Америки.
Головним автором Декларації вважається Томас Джефферсон (майбутній третій президент країни). Над текстом також працювали Джон Адамс (другий президент) і Бенджамін Франклін (винахідник, вчений, публіцист і дипломат).
Історики уточнюють, що дата 4 липня – досить умовна. Документи свідчать, що незалежність США була проголошена 2 липня, але більшість делегатів поставили свої підписи лише 2 серпня, а деякі тягнули з цим до кінця серпня.
6 липня 1776 текст Декларації був уперше опублікований в газеті. 8 липня Декларація була вперше зачитана на центральній площі Філадельфії. Того дня в місті відбувався традиційний ярмарок. Одним з результатів цього акту стала поява в США національної святині – «Дзвону Свободи»; легенда свідчить, що саме він скликав городян на площу.
Армія колоністів, яку очолив Джордж Вашингтон, була розквартирована неподалік від Нью-Йорка і отримала повідомлення про незалежність на день пізніше. А штату Джорджія новина досягла лише в серпні – там свято відзначили 10 числа цього місяця. З урахуванням тодішніх засобів комунікацій в столиці вже колишньої метрополії – Лондоні – про прийняття заморськими колоніями Декларації незалежності дізналися лише 30 серпня.
З 56 осіб, які поставили свої підписи під Декларацією Незалежності, п’ятеро були захоплені британськими солдатами, постали перед військовим трибуналом і страчені як зрадники. Дев’ять людей померли від ран, отриманих під час війни за незалежність. Багато хто втратив дружин, дітей і майно. За іронією долі двоє авторів історичного документа – Джефферсон і Адамс – померли в один день, 4 липня 1826 року, рівно через 50 років після підписання Декларації.
Здобуття незалежності було підтримано далеко не всіма колоніями. З 13 колоній Декларацію підтримали тільки дев’ять. Пенсільванія і Південна Кароліна висловилися проти відокремлення від Великобританії, Делавер не прийняв певного рішення, а Нью-Йорк утримався.
Оригінал тексту Декларації незалежності зберігається в Національному архіві США у Вашингтоні.
У липні 1776 року населення 13 колоній становило приблизно 2,5 млн. осіб. Нині чисельність населення США досягла 311,7 млн.
31 населений пункт США має у своїй назві слово «свобода» (liberty).
11 міст і селищ мають у назві слово «незалежність» (independence).
Один населений пункт в країні (його населення – всього 209 чоловік) – називається Патріот. Він розташований в штаті Індіана.
Традиція Дня Незалежності передбачає проведення маніфестацій, феєрверків і сімейних пікніків. Існують і певні регіональні особливості. Так, 4 липня в місті Сюард (штат Аляска) проводиться піший похід на вершину гори Маунт-Марафон; в місті Літітц (Пенсільванія) – фестиваль свічок, а в місті Текумсе (штат Небраска) на будівлі суду вивішуються кілька сот прапорів на честь кожного місцевого уродженця, який служив у збройних силах США.
У 2010 році обсяг імпорту зірково-смугастих прапорів США склав 3,2 млн. доларів (головним постачальником визначального державного символу країни є Китай), а обсяг експорту (здебільшого до Мексики) – 486 тис доларів.
Опитування компанії Rasмussen Reports показало, що 66% американців згідні з положенням Декларації про те, що «уряд черпає свої владні повноваження зі згоди керованих». Однак лише 23% респондентів заявили, що сучасна влада країни керується цим принципом, а 69% – не згідні з тими чи іншими діями федерального уряду.
Трохи менше половини опитаних (45%) заявили, що розрив між американцями, які бажають самі керувати своєю долею, і політиками нині такий великий, як розрив між американськими колоніями і Британською імперією у 18 столітті.

 

Джерело: voanews.com

За матеріалами інформагентств