Розслідування Reuters викрило будиночок на Томз-Авеню 2710 у місті Шаєнн, штат Вайомінґ, США, що працює як малі Кайманові острови в центрі американського континенту. Тут перебувають Вайомінзькі корпоративні служби, що спеціалізуються на фірмах, які використовують як “фіктивні” компанії, товариства на папері, котрі допомагають приховувати активи.
Між цими компаніями Reuters знайшов і компанію-прикриття активів з нерухомості, контрольованих ув’язненим колишнім прем’єр-міністром України Павлом Лазаренком.

Зв’язок з Україною

На Томз 2710 прописано колишнього українського прем’єр-міністра Павла Лазаренка, який посів восьме місце у списку найбільш корумпованих чиновників світу, складеному Transparency International. Зараз він відбуває восьмирічний термін у Каліфорнії згідно з вироком 2004 року про відмивання грошей та здирництво. Згідно зі судовими повідомленнями, цю схему використовували підставні компанії і офшорні банківські рахунки, щоб сховати вкрадені кошти українського уряду.
Судові записи, представлені у кримінальній справі Лазаренка, і документи з окремого цивільного позову, а також інтерв’ю з юристами, які знайомі зі ситуацією, вказують на те, що Лазаренко керує підставною компанією, зареєстрованою в Шаєнні, якій належить близько $72 млн. та нерухомість в Україні через інші компанії.
Американський уряд продовжує шукати понад $250 мільйонів банківських рахунків в Антіґуа і Барбуді, Ґернсі та інших країнах, які контролював Лазаренко та його приближені. Їх мають конфіскувати за вироком Департаменту юстиції.
Паперовий слід, що пов’язує Лазаренка з нерухомістю в Україні, є лабіринтом. В основі його підставна компанія під назвою Capital Investments Group, зареєстрована на Томз-авеню 2710.
Американські адвокати українського бізнесмена Геннадія Корбана надали документи, які засвідчують, що Лазаренко – справжній власник Capital Investments Group та інших американських компаній.
Лазаренко і Корбан є суперниками в Україні і протягом багатьох років обмінюються звинуваченнями в корупції та вбивствах. Організаційна структура, яка обслуговує подання Корбана, стверджує, що Capital Investments Group володіє 99,99% української фірми ТОВ Capital Investments Group. Зокрема, ця компанія – власник іншої, ТОВ “Український тютюн”, де Павло Лазаренко є директором. Кожна з цих фірм і деякі інші використовуються як корпоративні фронти, щоб керувати власністю у Дніпропетровську, – стверджує подання.
Сім із цих об’єктів названо в позові, поданому Корбаном 2009-го. Серед них – будинки на вулиці Пушкіна, 55, та на Комсомольській, 58. У документації Capital Investments Group вказано, що іншими керівниками компаній, на які записана ця власність, є Лазаренкові дружина, син та теща.
Федеральне обвинувачення успішно переконало суд не брати до розгляду інформацію Корбана, запевняючи, що перевірка цих фактів зайняла б забагато часу, і відтермінувала початок ув’язнення Лазаренка.
Півроку потому, в лютому 2010-го, Capital Investments Group подало позов на Корбана та інших у федеральний суд штату Делавер. У позові йшлося, що два українські об’єкти, які контролювала Capital Investments Group – вже вказані будинки на вулицях Пушкіна та Комсомольській – було вкрадено за допомогою підроблених документів.
У наданих суду документах ідеться, що Capital Investments було утворено у вересні 2005-го. Компанію зареєстровано за адресою: Томас Авеню, 2710, і її “Президентом, секретарем, головою та директором” є Джеральд Піттс. Інформації про власників компанії CIG не надало. Адвокати компанії у цій справі, Деніел Горовіц та Мартін Гарбю, представляли інтереси Павла Лазаренка в інших його процесах як у США, так і в Україні. Вони не надали імена власників, посилаючись на конфіденційність клієнта, і відмовились прокоментувати зв’язок CIG із Павлом Лазаренком.
В офісі прокуратури США у Сан-Франциско від коментарів відмовилось. Джеральд Пітт на питання про зв’язок його компанії з Лазаренком заявив, що інформацію про конкретних клієнтів він надати не може.

Заробітчани переказали в Україну $1,5 мільярда

 

За підсумками першого кварталу 2011 року обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону досягнув $1,49 млрд. Це на 22,2% більше, ніж за аналогічний період 2010-го.
Такі дані опублікував Національний банк на своєму офіційному веб-сайті.
Як оплата праці наших співгромадян за кордоном в Україну за перший квартал надійшло $857 млн. Причому 13,5% з цих коштів було ввезено в країну нелегальними каналами. Сума, що залишилася, надійшла через банківські коррахунки та міжнародні платіжні системи.
Обсяг грошових надходжень від українців, що працюють за кордоном понад рік, у січні-березні становив $402 млн. Кожен п’ятий долар з цієї суми було ввезено в Україну нелегально.
Таким чином, як мінімум $1,259 млрд. грошових надходжень з-за кордону забезпечили працюючі за кордоном українці.
Інші $230 млн. Нацбанк зарахував до статті: “Інші приватні трансферти”. Це приватні перекази в Україну, які не можна зарахувати до перших двох статей. Наприклад, перерахування української діаспори.

 

Україна експортувала 12,1 млн. т зерна в 2010-2011 маркетинговому році.
При тому, що в 2009-2010 роках експорт становив 21,2 млн. т.
Таким чином, експорт знизився на 43%, – повідомляє Українська аграрна конфедерація.
Експорт пшениці з України становив 4 млн. т, кукурудзи – 5 млн. т, ячменю – 2,7 млн. т.
Для прикладу, в червні Україна експортувала 1,5 млн. т: 0,7 млн. т пшениці, 0,5 млн. т кукурудзи і більше ніж 0,26 млн. т ячменю.
Уряд обмежував експорт зерна, зокрема, використовуючи механізм квотування, побоюючись цінового зростання.
Варто додати, що з липня 2011 року набули чинності мита на експорт зернових, які запроваджені на період до 1 січня 2012 року.
Нагадаємо, урожай зерна в Україні в 2011 році може скласти 42,5-44,5 млн. т залежно від погодних умов і валового збору кукурудзи.

 

 

З 4 липня знову запущено виробництво на ДП УГК Nemiroff, що простоював з 26 травня внаслідок силового захоплення підприємства.
Як заявила гендиректор ДП УГК Nemiroff Алла Глусь, 1 липня завод компанії був розблокований з допомогою правоохоронних органів для виконання рішення суду про її поновлення на посаді гендиректора.
За її словами, перша продукція, вироблена під брендом «Nemiroff», буде відвантажена дистриб’юторам в Україні для виконання компанією своїх зобов’язань і ліквідації дефіциту напоїв бренду на торгових полицях.
“Впевнені, що той збиток, який завданий постачальникам, партнерам і державі через зупинку виробництва, може бути компенсований вже через місяць роботи підприємства”, – заявила Глусь.
Нагадаємо, 1 червня голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига заявив, що не зміг переконати співвласників Nemiroff відновити виробництво на підприємстві.
“Nemiroff платить на рік близько 800 мільйонів гривень податків. Це суттєва стаття доходів бюджету області. Зараз завод більше тижня не працює. Немає відвантаження продукції тільки через те, що троє власників підприємства не можуть знайти спільну мову. Кожна сторона хоче мати свого директора”, – сказав Джига.
Губернатор при цьому повідомив, що у нього була зустріч з трьома головними акціонерами – Олександром Глусем, Яковом Грибовим та Анатолієм Кіпішем.
* * *
Nemiroff Холдинг – один з найбільших світових виробників алкоголю, продукція якого постачається у 72 країни світу. Виробничі потужності компанії: два лікеро-горілчані заводи, розташовані в місті Немирів (Вінницька область, Україна).

 

 

Українці почали знову купувати заміську нерухомість. Попит на заміські будинки за останній рік виріс на 20%. Гравці ринку відзначають, що найперше це пов’язано з тим, що ціни на котеджі і заміську нерухомість за рік впали у два рази.
За січень-травень 2011 року ціна в середньому знизилися на 3,5% – до $0,8-1,4 тис. за 1 кв. м на об’єкти економ-класу, до $1,6-2,2 тис. / 1 кв. м – на об’єкти бізнес-класу і до $3-3,5 тис. / 1 кв. м – преміум-класу.
І якщо раніше попитом користувалися великі садиби, то зараз покупці роблять акцент на невеликі котеджі за хорошою ціною. Зокрема, якщо до кризи, середньозважений показник запитуваної площі будинку становив 200-220 кв. м, то зараз – 100-180 кв. м.
Ціна таких об’єктів варіюється від $30 до $100 тисяч доларів. 20% припадає на об’єкти більшої площі – від $100 до $200 тисяч. Тільки в травні у двадцяти районах Київської області уклали понад шістсот сімдесят угод з купівлі-продажу приватних будинків.
“Зараз більше уваги приділяється внутрішнім і зовнішнім роботам, навколишній зоні та факторам, на які раніше мало звертали увагу: високоякісне технічне обладнання будинку, наявність обслуговуючої компанії, професійні системи безпеки, простора прибудинкова територія, зелені зони і парки поряд з будинком і т.д.”, – розповідає директор з розвитку бізнесу компанії Knight Frank Наталія Проніна.
Гравці ринку стверджують, що якщо раніше потенційні покупці висловлювали бажання купувати землю під будівництво, то зараз на такі об’єкти припадає тільки 20%. Інші 80% клієнтів виказують інтерес до готових котеджів або домівок з високим ступенем готовності.
Якщо говорити про райони, то міста-супутники з кожним роком все частіше користуються популярністю.
“В Ірпені, економ-клас, ціни з $700 – $900 за кв. м. Але це ті проекти, які стартували ще до кризи, і тепер вони просто добудовуються”, – говорить генеральний директор компанії “Т.М.М.” Микола Толмачов.
Така ж тенденція простежується у Вишневому, Броварах, Вишгороді і т.д.

 

 

Україні потрібно 7-8 років для того, щоб перейти на самозабезпечення газом.
Таку думку висловив екс-уповноважений президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський у ефірі Першого каналу Національного радіо.
“Через 7-8 років при тих планах, які декларуються останній рік, Україна має абсолютно всі можливості перейти на власне забезпечення газом, при цьому скоротивши його споживання, перевівши частину галузей на вугілля і збільшивши видобуток альтернативних енергоносіїв: чи то сланцевий газ, чи то метан”, – сказав він.
За його словами, нині першочерговим завданням є скорочення обсягів споживання газу.
“Ми дві треті газу імпортуємо, а загалом спалюємо 55-60 мільярдів кубометрів газу за рік. Це занадто багато. Очевидно, що першочерговим завданням є скорочення споживання газу та інших енергоносіїв, зокрема, вугілля. Підміняти газ вугіллям, не зменшуючи кількість спалюваних гігакалорій, – це є дорога в нікуди. Треба обирати оптимальну середину”, – наголосив Соколовський.
Одним з можливих шляхів такої економії експерт назвав перепрофілювання металургійної галузі.
“В Україні ще з радянських часів дуже ефективно працює металургійна галузь. Це важливий чинник наповнення бюджету і стояння на ногах держави як такої. Можна поступово перепрофілювати металургію на інші види діяльності, наприклад, наукомісткі і не випускати напівфабрикати”, – підкреслив він.

Джерело: Gazeta.ua