Стоїть яворець тонкий, високий,
Тонкий високий, в корінь глибокий,

А в коріненьку чорні куноньки,
А всередині ярі пчівоньки,
А на вершечку сив соколенько.
Сив соколенько гнізденце си в’є,
Гнізденце си в’є, бів камінь бере,
Бів камінь бере, все на спід кладе,
Всерединоньку – цвіт-калиноньку,
Вершок виводить сріблом-золотом...
            (стародавня буковинська колядка)

Дерево життя – небесне райське дерево, яке являє собою знамено трьох основ світу: Яв, Нав, Прав. Яв – стовбур Дерева життя, символізує видимий, явний світ, земне існування людини і всього сущого. Нав – коріння дерева, символізує невидиме підземне царство, потойбічний світ наших пращурів, що відійшли у вічність.

Саме цією частиною Дерева життя є деревище (домовина, труна). Це своєрідний човен, видовбаний із розколотого навпіл дерева, в якому, за давніми віруваннями наших предків, душа покійника пливе у потойбічний світ. Прав – верхівка дерева, духовний світ Богів, світ гармонії, законів і порядку. Дерево життя породило матір Всесвіту, небо, землю і увесь світ.
Найпростішою первісною подобою Дерева життя є дерев’яний хрест. Дослідники вважають, що симетрія Світового дерева означала встановлення зв’язків між частинами світу, припинення хаосу. За віруваннями наших предків, епоха Хаосу змінилася епохою Космосу, символом якого є Світове дерево.
Однією з модифікацій Дерева життя, яке виражає собою уяву про взаємозв’язок світу, є ‘’Дерево людського життя’’, або ‘’Дерево роду’’. Стародавній звичай наших предків зобов’язував кожного члена роду, який набув зрілості, знати свій родовід до сьомого коліна. В основі генеалогічного Дерева роду було ім’я родоначальника. На стовбурі та вітах розміщували імена, портрети і герби нащадків. У інших варіантах дерева в основі розміщували ім’я того, для кого складався родовід. Згідно із такою моделлю побудови, Дерево роду розгалужується на 32 материнські і 32 батьківські гілки. Перше коліно – я; друге – батько і мати; третє – два дідусі і дві бабусі; у четвертому – чотири прадіди і чотири прабабусі; у п’ятому – вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь; у шостому – шістнадцять прапрапрадідів і шістнадцять прапрапрабабусь; у сьомому – тридцять два представники чоловічої статі і стільки ж представниць жіночої статі пращурів родини. Імена предків утворювали ‘’стовбур’’ та ‘’корону’’ Родинного дерева. Додаткову інформацію у побудові Родинного дерева передавали за допомогою кольору: образки з іменами одружених жінок зображували світло-бузковим кольором, дівчат – синім, чоловіків, що мають потомство – жовтим, які не мають потомків – червоним.

 

 

У стародавніх звичаях та обрядах наших предків символом Дерева роду виступає дідух, весільне деревце, свічка-трійця. Зображення мотивів Світового дерева часто зустрічається на кераміці Трипільської доби. Мотив Дерева життя, або Світового дерева вважається одним із головних мотивів в українській народній творчості, зокрема, у вишивці, писанкарстві, різьбленню по дереві. На весільних та родинних рушниках Дерево життя зображувалось у вигляді вазона-квітки у горщику, або дерева-квітки.
Минулої суботи в залі Інституту Модерного Мистецтва, який розташований за адресою: 2320 W. Chicago Ave., Chicago, відбулася цікава зустріч із канадцем українського походження Джоном Пихачем, який більшу частину свого життя присвятив побудові свого Родинного дерева, дійшовши у вивченні до восьмого коліна. Свої дослідження в цьому напрямку пан Пихач систематизував і видав книгу під назвою ‘’Українська генеалогія’’. Виданню цієї праці передувала більш ніж п’ятнадцятилітня праця, під час якої Джон Пихач об’їздив майже всі країни Азії і Східної Європи, «перевернув» море документів у архівах України, Польщі, Австрії, Сполучених Штатів та Канади.

 

 
Народився Джон Пихач у канадському містечку Ворктон (Саскатчеван). За фахом – фізик, закінчив University of British Columbia. Пізніше, протягом двох років студіював мистецтво у Vancouver Community College. Майже десять років працював спеціалістом з питань Східної Європи в Генеалогічній Асоціації Вінніпегу (Канада). Автор 11-ти періодичних видань на тему генеалогічних досліджень.
Добре продумана доповідь пана Пихача була продемонстрована показом шляхів знаходження інформації в архівах України та інших країн світу, куди закидала доля наших предків. Після доповіді почалося жваве обговорення, під час якого представники української діаспори задавали конкретні запитання. Залишається пошкодувати з приводу того, що нікого із новоприбулих за весь вечір я так і не побачила. Я вважаю, що тема Родинного дерева є не тільки цікавою, а і важливою в житті кожної людини.
Від імені усіх присутніх на цьому вечорі хочу подякувати Анні Мостович, президентові Асоціації Українсько-Американських бізнесменів і професіоналів у Чикаго, яка організувала імпрезу, включно із приїздом Джона Пихача до нашого міста, а також дирекції Інституту Модерного Мистецтва за можливість проведення цієї зустрічі в їхній залі.
Замовити книгу Джона Пихача «Українська генеалогія» можна за тел.:
(780) 492-2972 – питати Ірину Федорів, або: [email protected]

Світлини автора (вишивані рушники
на світлинах – роботи автора)