Кожного травня у наші храми чистою весняною хвилею віночків на дівчатках, майже дорослих костюмів на хлопчиках входить очікування Причастя, Божої благодаті і таємниці тіла й душі – людини й Бога.

Маленький після цього стає великим, бо бере частку відповідальності за свої вчинки перед Господом. Тому такі серйозні обличчя у семиліток, коли вони парами крокують по вистеленій білій доріжці центральним проходом церкви за священиками, котрі ведуть до престолу, на святу Літургію маленьких християн, громадян. Урочисто тримають вони свічки й новенькі молитвеники, які стануть віднині першими власними путівниками по дорозі Життя.
15 травня, 2011 року, відбулася щорічна церемонія Першого Причастя у храмі святих Володимира і Ольги. 37 учнів Ukrainian Catholic School дістали право вступу до громади свідомих вірян.
Преосвященний Владика Кир Річард Семенюк, парох Собору святих Володимира і Ольги, о.крилошанин Олег Кривокульський, о. архимандрит Іван Кротець, о. Ігор Кошик, о. Степан Костюк, о. диякон Роман Артимович провадили Божественну Літургію. Владика також мав проповідь до дітей на англійській та українській мовах. Все було урочисто, святково, мило!

Першопричасники Вікторія Храбатин і Андрій Федус	Ласкаво просимо!

Дев’ять місяців готували учнів до першого причастя вчителька – п. Людмила Кривокульська (україномовну групу) і катехист п. Сергій Михайлюк(англомовну). Кожної першої неділі місяця збиралися діти у Культурному осередку о 10годині ранку на навчання. На 11:30, у церкві, діти слухали святу Літургію і науку о. Ігора Кошика.
Тому тепер ми мали змогу спостерігати високу організованість учнів на цьому святі і їхнє розуміння того, що вони роблять.
Дітям були вручені Пам’ятки про Першу Сповідь та Перше Причастя від парафії св. Володимира і Ольги.
Батьківський комітет показав добрий результат роботи в організації батьків, фото- і відеозйомок, святкового бенкету після причастя. Ті, що побували на першій та другій Службах, мали можливість дивитися трансляцію свята в аудиторії на великому екрані.
Оптимістично налаштована людина знаходить навіть у не дуже, здавалося б, сприятливих обставинах позитивні для себе знаки. Наприклад, недільний день із дрібним дощиком та поривчастим вітром батьки першопричасників вважали щасливим, бо дощ у далеку дорогу – на успіх! Дорога і справді така далека, яка взагалі може бути, адже відомо, що людина за життя чотири рази огинає земну кулю по екватору за кількістю пройдених кілометрів... А у маленьких християн якраз життя в Церкві починається. Їхня свідомість наповнюється новим змістом. Схвильовані батьки ділилися своїми міркуваннями і спостереженнями про зміни у характері дітей протягом підготовки до такого рубікону. Анна і Олег Храбатин, мама і татко першопричасниці Вікторії, радіють, що їхня дитина стала організованішою, більш дисциплінованою. Батько хоче, щоби дитина стала послідовною у вірі і світському житті. Є приклади того, що люди, виходячи з церкви, забувають про сльози покаяння і грішать, ще не зійшовши зі сходів храму...Це вражає, так бути не повинно!

Дитячий хор під орудою Ірини Дичій співає для дітей

Проповідь Владики Кир Річарда Семенюка	Причащається Зорянка Бандрівська

Щасливий батько Зорянки Бандрівської, п.Павло Бандрівський, на запитання: що відчуває він у такий день, зміг сказати зі зволоженими очима тільки: «Велику радість!». Його увага була сфокусована на одній з маленьких принцес, що зворушливо велично у своєму вбранні нареченої слухала св. Літургію і час від часу поверталася на батьківський ласкавий погляд. Андрійко Федус, жвавий пустун серед таких же товаришів, – незвично уважний і тихий. Батьки у нашій розмові констатують, що відбулися кардинальні зміни дитини у ставленні до церкви. Якщо раніше хлопчик заледве висиджував весь час Служби, то зараз він знає багато молитов на англійській і українській мовах. Недавній випадок, розповідає мама, Галина Федус, примусив її по-іншому глянути на свою дитину: на прогулянці Андрійко побачив графіті на стіні церкви. Як таке може бути? Це ж не хата і не паркан. Це ж Храм!
Власне Причастя, прийняття святих Тайн, уявляється мені тим особливим моментом для маленьких християн, коли вони входять до квітника Єдності Христової Церкви. Часточка отриманого хліба – Тіла Господнього і вина – Крови Його, віднині залучила нових членів нашої громади до християнського життя, до неминучих жертв, несення кожним свого Хреста аж до світлого єднання із Творцем.