У останній четвер листопада жителі США відзначають загальнодержавне свято– День Подяки.
Воно за своєю значимістю прирівнюється до свята Різдва. Свято має свою історію, тісно пов’язану з історією держави. Перший День подяки було відсвятковано у 1621 році англійськими пілігримами, які висадилися на берегах Північної Америки і заснували тут Плімутську колонію. Після збору першого врожаю пілігрими разом з місцевими індіанцями зібралися разом за одним святковим столом, щоб урочисто подякувати Богу за підтримку. Поступово і неофіційно свято переросло в загальнонаціональне. Саме тому під час боротьби за незалежність (Американська революція 1775 – 1783 рр.) Континентальний Конгрес проголосив День подяки у зв’язку з перемогою над британськими військами при Саратозі. Через кілька місяців після інавгурації перший президент Сполучених штатів Джордж Вашингтон проголосив у зверненні №1 “Подяку Богу” і висловив переконання в тому, що це “є обов’язком всього народу– визнати роль провидіння і допомоги Всемогутнього Бога”. А 1789 День подяки було проголошено після великої історичної події в житті нової держави– ратифікації конституції США.
| |
У мирні часи свято трохи забулося– аж до Американської громадянської війни північних і південних штатів, коли президент Авраам Лінкольн знову проголосив День подяки (1863) і остаточно закріпив стару традицію. Тоді він сказав: “Я запрошую всіх моїх співгромадян в усіх частинах Сполучених штатів, а також тих, хто є на морі, в інших країнах, відкласти всі справи і відзначити останній четвер листопада як День подяки і хвали нашому благословенному Отцю в небесах. І нехай під час подяки Йому за наше незвичайне визволення кожен з нас із належним розкаянням за свої непослідовність і непослух, просить Його захисту для всіх тих, хто став вдовами, сиротами, страждаючими й засмученими в цій прикрій громадянській війні, в яку ми втягнені, і палко просить Всемогутнього Бога зцілити рани народу і якомога скоріше привести його до щастя, миру, гармонії, спокою і єдності”. Тоді– у самому розпалі громадянської війни– метою президента було укріплення єдності та морального рівня громадян, подолання недавнього розколу суспільства.
Як бачимо, День подяки є частиною політичної історії Сполучених штатів. Вчені, втім, вказують на ще одне джерело свята, а саме, на старовинний звичай англійських протестантів виділяти спеціальний день для подяки за Господнє благословення їхнього життя. Це робилося не регулярно, найчастіше– в часи кризи або після того, як минала та чи інша суспільна біда. Є також думка, що цей день є відзвуком свята урожаю, яке відзначалося багатьма народами світу з давніх язичницьких часів (у неврожайні роки свята скасовувалися). Подібна традиція існувала й на Британських островах, звідки прибули до Північної Америки перші переселенці.
Традиційно американці святкують День подяки вдома у колі родини та друзів за святковим столом. Житла звичайно прикрашують символами сільськогосподарського достатку. Святкове меню звичайно включає індичку, різноманітні страви з овочів і обов’язково– пиріг з гарбуза. Ця селянська їжа нагадує сучасникам про суворе просте життя перших американських переселенців. З часом свято набирало все більш публічного характеру: почали влаштовуватися вуличні видовища, паради в костюмах давніх пілігримів– темний одяг, циліндри, мережені чепчики, взуття з великими срібними застібками, тощо.
Протягом століть День подяки завжди був об’єднуючою загальнонаціональною подією у Сполучених Штатах. З перших часів Конгресу його офіційні засідання незмінно починалися спільною молитвою, що сприяло національній єдності. Важливо й те, що День подяки Всевишньому відзначали і відзначають всі американці, незалежно від релігії, церкви, конфесії.
Американський День молитви подяки майже співпав iз Днем скорботи, в який Україна щойно поминає жертв Голодомору. Проте пам’ять про цю загальнонаціональну трагедію так і не змогла об’єднати суспільство– хоча б на хвилину мовчання або на короткий час спільної панахиди. І, нажаль, поки не має і надії на те, що хоч яка загальнонаціональна скорбота чи радість– минулі чи майбутні– об’єднають всіх тих українців, які вважають себе віруючими в Бога.
Клара ГУДЗИК, “День”
Індичка - секрети приготування
У приготуванні індички є кілька секретів, які необхідно знати, щоб ваша індичка була соковитою та смачною.
Яку індичку обрати?
| |
Для початку необхідно розрахувати вагу птиці, яку ви готуватимете. Це залежить від кількості запрошених гостей. Для прикладу, індички вагою 4,5-5,5 кг достатньо, щоб нагодувати 8-10 людей, на 12-15 осіб треба птицю соліднішу - кілограмів на 9.
Далі треба визначитися, буде це свіжа чи заморожена птиця. Свіжу індичку купуйте не раніше, ніж за два дні до приготування.
Індичку протріть паперовим рушником (і зверху, і з середини), покладіть її на велику таріль, накрийте фольгою та поставте у холодильник.
Заморожена індичка потребує повільного розмороження, і це можна зробити двома способами. У першому випадку, не знімаючи упаковку, поставте птицю у прохолодне місце з температурою не вище 16єС. Другий спосіб швидший – треба занурити запаковану індичку у холодну, не вище 15єС, воду, регулярно змінюючи воду. Птиця вагою 4,5-5,6 кг розморожується приблизно 19-24 годин, а 9-килограмова - до двох діб!
| |
Коли індичка відтає, покладіть її у холодильник.
Порада. Нутрощам індички теж можна знайти застосування. З серця, печінки та шлунка можна приготувати смачний бульйон. Для цього помістіть у каструлю нутрощі, нарізану моркву, цибулину, селеру та лавровий лист, приправте спеціями за смаком. Налийте достатню кількість води, щоб можна було закрити каструлю кришкою, та варіть на слабкому вогні 1-1,5 години, після чого процідіть.
Запікання індички
Витягніть індичку з холодильника за годину до запікання. Звикнувши до кімнатної температури, птиця максимально швидко прогріється у духовці. А це запорука того, що м’ясо буде смачним і соковитим.
Виріжте у індички грудну кістку – це спростить нарізку приготовленої птиці. Помістіть у шийну частину начинку, а решту індички наповніть половинками лимону чи апельсину і шматочками цибулі.
Запікайте птицю при 190є С (у духовці з циркуляцією повітря - при 170є С), накривши її фольгою, але нещільно (щоб уникнути “парового ефекту”). Фольга захистить ніжне м’ясо грудки від пересихання. Щогодини поливайте індичку соком, який виділяється. А за півгодини до завершення приготування фольгу краще зняти – тоді індичка вийде блискучою, з хрусткою золотисто-коричневою скоринкою.
Скільки часу запікати?
Незалежно від рецепту, розрахувати час приготування легко: на кожні 450 г ваги відводиться 18 хвилин. У фаршированої птиці вага начинки також враховується.
Деякі спеціалісти радять готувати індичку у легко нагрітій духовці впродовж усієї ночі, це може зайняти до 10-11 годин. При цьому способі запікання на кожні 450 г ваги відводиться 15 хвилин.
Щоб перевірити готовність індички, запхайте спеціальний термометр для м’яса у найтовстішу частину стегна, не торкаючись кістки. Показник 90єС означає, що індичка готова.
Термометр може замінити звичайна спиця. Вставте її у найм’ясистішу частину ніжки і зберіть у ложку сік, який виділився. Якщо він рожевого кольору або з кров’ю – краще індичку ще запікати 30 хвилин. Якщо ж сік прозорий або блідо-золотистий – птиця готова.
Перекладіть індичку на блюдо для сервірування, щільно прикрийте фольгою і залишіть ще на 20-45 хвилин перед тим, як нарізати. Від цього м’ясо стане щільнішим, і нарізати птицю буде легше.
Модний розріз
1. Спочатку відріжте ніжки. Міцно тримайте птицю, увіткнувши виделку зверху у будь-яку половинку грудки. Розріжте шкіру між ніжкою і грудкою. Відведіть ніжку вбік і проріжте наскрізь через місце, де приєднується стегно.
2. Розріжте ніжку наполовину. Тримаючи ніжку кісткою вгору, відокремте гомілку від стегна. Те ж саме повторіть з іншою ніжкою.
3. Наріжте м’ясо з ніжки. Гомілку притримуйте за кістку і зрізайте м’ясо вздовж кістки. Зробіть аналогічно зі стегнами.
4. Тепер крила. Зробіть розріз від краю грудки у напрямку крила. Намацайте ножем з’єднання, і проріжте його наскрізь, прихопивши шматок грудки. Повторіть з іншого боку.
5. Наріжте грудинку. Притримуйте виделкою бік індички і відріжте тонкий шматок м’яса по діагоналі, починаючи від шийної частини і захоплюючи трохи начинки. Кожний відрізаний шматочок піднімайте, затиснувши його між виделкою і ножем, не дозволяючи йому впасти і розлетітись. Процес нарізання грудки на шматочки можна спростити: тримаючи ніж горизонтально, зробіть прокол у основі одного з боків грудки. Пиляним рухом проріжте м’ясо знизу під всією грудкою, відділяючи її від остови.
www.indelika.com
Фарширована індичка
Інгредієнти:
З розрахунку на 8- 10 порцій:
1 індичка (5- 6 кг), 1 ч.л. солі, 1/2 ч.л. меленого білого перцю, 1 цибулина, 4 черешки селери, 750 г черствого білого хліба, серце і печінка індички, 500 г фаршу з телятини, 2 яйця, 100г вершкового масла, 6 ст.л. апельсинового соку, 2 ч.л. натертої апельсинової цедри, 1/2 ч.л. натертої лимонної цедри, 4 ст.л. нарубаної зелені петрушки, 1 ч.л. сухого тим’яну, 1/4 ч.л. сухого майорану, 1/4 ч.л. сухої шавлії, 1 ч.л. солі, 1/4 ч.л. меленого білого перцю, 1 чашка рослинного масла
Індичку натерти всередині сіллю і білим перцем. Духовку розігріти до 200 градусів. Цибулю очистити і нарізати кубиками. Селеру нарізати пластинками.
У хліба зрізати шкірку і нарізати м’якоть кубиками.
Серце і печінку порубати і разом з ковбасним фаршем, цибулею, селерою, хлібом, збитими яйцями, розтопленим вершковим маслом, апельсиновим соком, апельсиновою і лимонною цедрою, зеленню петрушки, тим’яном, майораном, шавлією, сіллю і білим перцем вимісити начинку. Начинити цим фаршем індичку і зашити отвори.
Змазати індичку рослинною олією і покласти грудинкою вниз на решітку. На дно протвеню налити трішки води, накрити зверху листом фольги і смажити індичку протягом 2.5 годин, кожні 15 – 20 хвилин змазуючи утвореним соком. Години через дві приберемо фольгу, а ще через 30 хвилин перевернемо індичку.
Знову гарненько змажемо її олією і прикриємо фольгою.
Ще через 60 хвилин приберемо фольгу, змажемо індичку олією, що залишилася, і поллємо м’ясним соком, що утворився і стік в деко.
Продовжимо жарити ще 2 – 2.5 години.
Готову індичку на 15 – 20 хвилин залишимо у вимкненій, відкритій духовці. М’ясний сік розведемо гарячою водою або курячим бульйоном, переллємо в каструлю і приправимо на смак. За бажанням можемо його заправити або подати в чистому вигляді.
www.indelika.com