Українська мова споконвіку була однією з найгарніших та наймелодійніших світу. Безліч епітетів можна підібрати для характеристики нашої державної мови. Але, навіть якщо всі характеристики мови зіллються в один чудовий відгук про неї, це навряд змінить ситуацію, що склалась по відношенню до української мови в Україні.

Надзвичайно прикро, що нині виникає потреба поширювати мову, що характерна для території нашої держави, що практично завжди була рідною для людей, які жили на території сучасної України. Але це є необхідністю для порятунку національної гідності, для повернення доброго імені нашій землі.
Давайте поглянемо на ту ситуацію, яка склалася з українською мовою за роки незалежності. Мовна проблема для нашої держави зараз є однією з найактуальніших, що потребує додаткової уваги, адже повсякчас нам доводиться стикатись з ситуаціями, коли громадяни не розуміють української мови, не бажають сприймати її як державну і намагаються відстояти право на другу державну мову.
30 серпня 1999 року на перс-конференції у м. Сімферополі тодішній Президент України Л.Кучма заявив: “По-перше те, що в країні повинна бути державною українська мова, не викликає ніяких сумнівів. Як і те, що російська не повинна вважатись у нас іноземною... Але з іншого боку, різкої українізації в Україні не повинно бути. Цей процес поступовий: люди згодом самі зрозуміють, що знання української мови їм необхідне”.
Не заперечую, може вони і зрозуміли, що неможливо жити в країні та не знати її мови. Але чи переконало це населення у тому, що громадяни повинні вміти вільно висловлювати свої думки рідною мовою. Прикро, але від правди тікати нема куди.
Насправді, певна кількість людей за роки незалежності змогли оволодіти українською мовою в обсязі не лише побутового спілкування, а й професійного та літературного. Але що ж з рештою, з тими, котрі чи то все ще сподіваються на відновлення Радянського Союзу, чи то бояться забути власну рідну мову, чи просто з принципу не хочуть українізуватись?
Тож це питання, чому українізація не стала загальноукраїнською, досі залишається відкритим.
Але чи можна забути, що зараз на арену української молодіжної культури вийшли такі відомі сили, що здатні нести українську мову в маси, як музичні гурти. Напевно не варто перераховувати цих людей, зусиллями яких у свідомість молоді все чіткіше закарбовуються українські слова та вирази, виникає бажання говорити державною мовою та боротись за її право на існування (хоча, нажаль, таких людей напевно, не більшість, але їх багато!). Прикро також, що нам, тим, хто хоче щось зробити для поширення мови, доводиться чіплятись за соломинку, за тих, хто співає українською, пише книжки нею...
Але ж цього недостатньо! Велику кількість українського народу становлять люди дорослі або люди похилого віку. Це, без сумніву, ускладнює процес українізації, адже люди просто опираються цьому і відмовляються тим, що вони надто дорослі, щоб вивчати нову (!) мову. Але ж пройшло вже стільки років відтоді, як Україна отримала незалежність! Більшість країн вже подолали проблему мови, але ж чому Україна не належить до їхнього числа?
Що ж можна зробити для того, щоб українська мова вийшла зі скрутного становища? Варто повністю перевести телебачення та радіомовлення на українську мову; видавати більшу кількість книжок українських авторів, у тому числі і молодих; ввести повсюдно викладання у вузах українською мовою; варто підтримувати молодих виконавців, що прагнуть поширювати українську мову.
Але деякі люди можуть сприйняти ці заходи як щось на кшталт тоталітарного втручання. Але чи варто це так сприймати? Це вимушені заходи; держава тепер має переступити через сором усього цього (адже хіба не соромно, що держава навіть не може визначитись, якою мовою їй розмовляти) і врешті почати діяти!

 

Джерело: Портал українця, Жайворонок Олена

 

---

 

 Пароніми та інші пари слів, які часто плутають

 

святенник – 1) богомільна людина;
2) удавано-побожна, лицемірно-праведна людина
священик – служитель культу православної церкви
сердечний – пов’язаний із почуттями, переживаннями людини; добрий, чулий; пов’язаний із почуттям кохання; любовний
сердешний – який викликає співчуття, бідолашний
серцевий – який стосується серця, його хвороб та лікування
тактичний – що стосується тактики, використовується в політиці, спорті, на війні для досягнення мети
тактовний – що володіє почуттям міри, уміє поводитися, дотримуючись відповідних норм
танець – ритмічні рухи під музику або спів
танок – різновид танцю, рос. «хоровод»
уява – здатність образно мислити, процес відтворення образів у думках, свідомість, фантазія
уявлення – дія зі значенням «викликати у своїх думках образ, картину тощо», розуміння чогось, знання, яке ґрунтується на досвіді
Фразеологізми
аттична сіль – тонка, вишукана дотепність, витончений жарт; насмішка
бабин смик – парубок, що одружився зі старшою жінкою заради маєтку
баглаї годувати/гнути – байдикувати, нічого не робити
біла челядь – жінка
Бог міру загубив – дуже високий
Божа худоба – бджоли
бочка Данаїд – марна, даремна робота
братися молоком – сивіти
вибивати зубами чечітку – тремтіти від холоду
вилетіти з сідла – втратити посаду
висіти дамокловим мечем – постійно загрожувати кому-, чому-небудь
витерти ворсу – побити
витрішки продавати – вештатися без діла
віддатися за Муравського – померти
відчинити скриньку Пандори – здобути нещастя
влізти на грушку і рвати петрушку – говорити дурниці, нісенітниці
вовча вечеря – кінь
води не скаламутить – скромна, порядна людина
воду освятити – побити
вороняче весілля – крик, вереск
гандри/байдики/байди/бомки бити – байдикувати, нічого не робити
гаплика пришити – дати прізвисько
давати відкош? – відмовляти комусь
давати горобцям дулі – байдикувати, нічого не робити
давати дрозда – чинити щось незвичайне, відчайдушне
давати хропака – міцно спати
дамоклів меч – про постійну небезпеку
два чоботи на одну ногу/два чоботи – пара – схожі між собою чим-небудь (переважно негативним), варті один одного
де багато господинь, там хата неметена – надто багато людей виконують одну роботу
де борошно, там і порошно – рос. «лес рубят – щепки летят», певні дії мають побічний ефект, якого не можна уникнути
де Сидір козам роги править – дуже далеко
дурних у решето ловити – марнувати час
є спичка в носі – кмітливий, розумний
єлисейські поля – символ вічного спокою
з горобину душу – дуже мало
з дощу та під ринву – з вогню та в полум’я, з однієї біди в іншу
з натоптаною головою – розумний
з тихою музикою – мовчки
за гріш погнав би козу до Львова – скупий
зіграти в ящик – померти
змотати вудки – утекти
знімати стружку – лаяти
золота діжа – сонце
Іванова хата – в’язниця
із-під пазурчика не виколупати – байдикувати
їсти біду – жити в нужді, у неволі, терпіти утиски
казка про білого бичка – щось вигадане, нереальне
кирпу гнути – зазнаватися
колос на глиняних ногах – про щось зовні величне, а насправді слабе, готове зруйнуватися
колупати піч – соромитися
комар носа не підточить – не буде до чого причепитися
кувати вухналі зубами – боятися
кури загребуть/курка лапою загребе – пропасти, безслідно загинути, опинитися в скрутному становищі
лоб на три п’яді – розумний
ловити (носом) окунів – дрімати, куняти, схиливши голову
ловити рибу в каламутній воді – використовувати будь-які обставини, усіляко хитрувати для власної вигоди
мати лій/олію/сало/смалець у голові – бути розумним
міряти лозиною – бити
мотузяна душа – боягуз, безпринципний, позбавлений рис людської індивідуальності
на воловій шкурі не списати – дуже багато
на короткій/дружній нозі з кимось – бути в дружніх стосунках із кимось
на макове зерно – дуже мало
накласти в три вирви – побити
накрити мокрим рядном – вилаяти, піймати зненацька
наче турецький святий – дуже бідний
ні Богові свічка ні чортові кочерга – нікудишній, ні до чого не придатний
ні два ні півтора – нікудишній, ні до чого не придатний
ні за понюх табаки/тютюну – нізащо
ні за холодну воду не братися – байдикувати, нічого не робити
ні права ні ґава – нікудишній, ні до чого не придатний
одні зуби та вуха – дурний
осідлати пегаса – ставати поетом, отримувати поетичне натхнення
очей у Сірка/Рябка/вовка позичати – втрачати почуття гідності, робити щось соромне
передавати куті меду – перебільшувати, прикрашати, рос. «сгущать краски»
перепався на смик – дуже схуд
перетворити Савла в Павла – різко змінити свої переконання, стаючи проповідником того, що раніше заперечував або засуджував
першої руки – здібний
печене й варене – абсолютно все
під носом зійшло, а в голові не посіяно – дурний, недосвідчений
підбивати клинці – залицятися
піти до Бога вівці пасти – померти
піти під білу березу – померти
плести як небіжка ногами – говорити дурниці, нісенітниці
попова дочка – курка
посилати від Понтія до Пілата – бюрократичні ігри, коли справа не вирішується, а передається від одного чиновника до іншого
прирости до серця – стати близьким, дорогим
прокрустове ложе – надуманий критерій, неправильне мірило
просто з м?ста – прямо, відверто
розбити глек – посваритися
ручками та пучками – самостійною важкою працею
серце з воску – податливий характер
сізіфова праця – виснажлива й безплідна робота
сіль тобі в очі, часник на язик – лайливий вислів
сім неділь на тиждень справляти – байдикувати, нічого не робити
сіра свита – проста людина
скинути з себе ветхого Адама – духовно оновитися, звільнившись від старих звичок, поглядів
смалити халявки – залицятися
сміятися/реготатися на кутні – плакати
сороки й ворони – абсолютно всі
співати лазаря – скаржитися, прибіднятися
спіймати/вхопити/ловити облизня – лишитися без того, на що розраховував, не отримати нічого, зазнати невдачі
старший куди пошлють – людина, що виконує якісь незначні доручення
а хура й досі там – справа не зрушує з місця, усе залишилося, як було
тикати під ніс кислиці – сварити когось
у свинячий голос – дуже пізно
убиратися в тогу – безпідставно намагатися видавати себе за кого-небудь або створювати собі певну репутацію
усі кози в золоті – усе в рожевому світлі
ускочити в сливки – потрапити в скрутне становище
утерти (втерти) маку – побити, суворо покарати, провчити
хапати вершки – вивчати, пізнавати поверхово
хоч гармати коти – міцно спати
хоч кіл на голові теши – про крайню впертість
хоч мак сій – дуже тихо
через пліт плює – гордий
чоловік Божий – кобзар
шовком шити – лагідно говорити
шпаками годований – хитрий
язик поза вухами мотається/теліпається – про дуже балакучу людину
як водою вмило – пропасти без сліду
як з клоччя батіг – нікудишній, ні до чого не придатний
як з телячого хвоста сито – нікудишній, ні до чого не придатний
як за гріш маку – дуже багато
як заячий скік – дуже мало
як шевська смола – причепитися