Летіть, летіть нестримні журавлі
Через усі держави і кордони,
Несіть привіт від рідної землі
Усім, хто в неї вірив безборонно.
Усім, хто зміг у серці зберегти
І землю ту, і мову ту єдину.
Хто крізь усі негоди і світи
В собі проніс любов до України
                      Анатолій Матвійчук

Український Національний Музей називають по різному: хтось – скарбницею національної культури, хтось – колискою українства у Північній Америці, хтось – цілющим джерелом народних традицій.

Можу додати тільки одне – не помиляється жоден. Адже від самого початку свого заснування чикагський музей збирав по крупинці ті безцінні реліквії, живі свідки історії України, які приїхали за океан разом з емігрантами. Серед музейних експонатів Чикаго є й такі, яким сотні років, і які вціліли й не потрапили в жорна зрадянщення тільки завдяки тому, що дбайливі українці вивезли їх разом з сімейним найціннішим скарбом зі сплюндрованих батьківських земель за океан. І всі ці зусилля для того, щоб зберегти історію України для прийдешніх поколінь, навіть якщо на Батьківщині її знову намагаються перетворити в Малоросію.
Свідома частина населення українського Чикаго це чудово розуміє, і тому прийшла в неділю на щорічний банкет, щоб підтримати чикагських музейників. У залі українського культурного осередку зібралось понад 200 чоловік: достатньо велика кількість, щоб заповнити зал, проте досить таки смішна, якщо врахувати 100 000 українського населення мегаполісу Чикаго. Хотілось би також завуажити, що більша половина присутніх у залі були пенсійного віку. Невже молоді, ті, хто приїхав з України не так давно чи народився вже тут є байдужими до долі музею, який є одним з найцінніших скарбів діаспори і представляє Україну з усією повнотою та величчю, часом, набагато потужніше, ніж усі посольства. Адже наш Український Національний Музей внесений у перелік музейних пам’яток Чикаго, і щороку тисячі відвідувачів різних національностей, серед яких багато учнів, знайомляться з Україною, її багатою історією і мистецьким колоритом багатьох поколінь. Прикро стає, що в той же час, велика кількість українців ніколи не переступала поріг музею взагалі.
Але повернемось до банкету.

 

 

 

 

Куратор УНМ Марія Климчак

 

 

Др. Куляс вручив президентові музею Ярославу Ганкевичу чек

 

 

Член дирекції кредитівки “Самопоміч” Віктор Войтихів вручає щедрий дар

 

 

Дарка Ганкевич

 

Відкрила урочисту програму Ліда Ткачук, другий заступник президента УНМ. Пані Ліда з гордістю розповіла про багатогранну роботу музею та віддану працю музейних працівників, перелічила величезну кількість виставок українських художників, театрально-музичні вечори, організовані музеєм під кураторством Марії Климчак, згадала багато інших цікавих подій, які за період з 1 січня 2010 року по 20 вересня ц.р. привернули увагу 4 400 відвідувачів. У порівнянні до минулорічної статистики ця цифра збільшилась на 1,7, що свідчить про плідну працю музейників. Пані Ткачук також згадала про співпрацю з Chicago Cultural Alliance і University of Chicago та коротко розповіла про насичені плани на 2011 рік, після чого передала слово ведучій – куратору УНМ Марії Климчак.

 

 

 

 

Члени дирекції кредитівки “Самопоміч” на святковому бенкеті

 

 

 

 

 

Пані Климчак цікаво провадила вечір та підготувала перегляд прозірок, які були використані нею для доповiдi на IІІ Міжнародному конгресi “Діаспора як чинник утвердження держави Україна в міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє”, який проходив у Львові в червні цього року. Вона зокрема висловила подяку фундацiї “Спадщина”, яка пiдтримала музейну iнiцiативу цього відрядження. Пані Марія заторкнула сторінки історії музею, окреслила основну мету його діяльності та завдання: “Протягом десятиліть українська діаспора була нашим достойним послом у світі культур, народів, націй, держав… Позитивний імідж України формується у музеї – острові українського самоутвердження як нації у світі, і не чекаючи, поки здійснюється проект розколу України, демонтажу української державності, ми працюємо на випередження. Наша концепція – поєднати досвід минулого і сьогодення, культурної спадщини і досягнень українців в Америці, їх внесок для Америки і України. Наше покликання: вартувати історичну правду і славу наших предків, оберігати їх для нащадків. Наша мета: виплекати покоління музейників, дорівняти український музей до кращих музеїв Америки”.
Привітати Український Національний Музей прийшов Генеральний консул України в Чикаго Костянтин Кудрик, який наголосив, що музей перетворюється на один з найважливіших культуроформуючих чинників, стає центром суспільної діяльності, спрямованої на трансляцію культури, відродження національних традицій. Його експозиції побудовані на засадах історичної об’єктивності, відповідності загальнолюдським цінностям, сучасній концепції збереження національних надбань діаспори.

 

Від діяльності музею та музейників у певній мірі залежить думка американських політиків про Україну. Таку думку висловив у своїй промові, виголошеній 23 вересня, приятель і почесний член Українського Національного Музею сенатор Майк Квиглі. Він наголосив, що у нашому музеї збережено не тільки предмети української історії та культури, але й виплекано приклад служіння громади містові Чикаго та Америці. Слід нагадати, що сенатор Майком Квиглі належить до Конґресового Українського Кокусу (КУК), який було сформовано ще в 1997 році, як конгресову групу сприяння Україні. Фільм з уривком його доповіді було продемонстровано на банкеті. Присутній у залі представник влади олдермен Скот Вагуспек (Scott Waguespack) теж привітав музей з ще одним успішним роком.
Головним доповідачем на бенкеті була Ярина Ференцевич, Перший секретар економічного відділу посольства США у Великобританії. На жаль, обставини так склалися, що Ярина Ференцевич не змогла особисто приїхати на бенкет, тому надіслану нею доповідь зачитала Дарка Ганкевич. У своїй надзвичайно цікавій доповіді пані Ференцевич розповіла про те, як пишається своїми українськими коренями та знанням мови своїх предків. За час своєї роботи як представника Державного Департаменту США пані Ярині довелось побувати в багатьох країнах – Україні, Гондурасі, Іраку, Афганістані, Великобританії, і всюди вона зустрічалася, налагоджувала “мости” з українцями, була свого роду неофіційним амбасадором від української діаспори. Доповідь пані Ярини закінчується словами: “Куди мою родину вітер понесе в майбутньому, не знаю. Знаю тільки, що хочу повернутися ще раз в Україну, та що в будь якому куточку світу, де я буду, я завжди знайду зв’язок з своїм українським корінням в Америці”.

 

 

 Ліда Ткачук, другий заступник президента УНМ

 

 

Генеральний консул України в Чикаго Костянтин Кудрик

 

 

Олдермен Скот Вагуспек
(Scott Waguespack)

 

З привітами до музею виступили гості. Першим був представник кредитівки “Самопоміч”, член дирекції Віктор Войтихів, який привітав УНМ з успішним завершенням чергового року та побажав успіхів на майбутнє. Від кредитівки і від фундації “Самопоміч” він вручив щедрий дар – чек на 10 000 доларів і висловив сподівання, що це допоможе музеєві і надалі бути носієм та скарбницею української культури в Чикаго.
Наступним було привітання від фундації “Спадщина”, голова якої др. Юліян Куляс наголосив, що головна місія фундації – це збереження та укріплення спадщини українського народу в діаспорі. У світлі дій останнього уряду це питання набуває особливої ваги і покладає на музей особливі завдання. Щоб підтримати діяльність музею та укріпити здобутки діаспори др. Куляс вручив президентові музею Ярославу Ганкевичу чек на суму 20 000 доларів від фундації “Спадщина” та від своєї сім’ї – 1 000 доларів. Цей почин меценатів підтримали й інші організації та гості, присутні у залі. Перед бенкетом Банк МБ передав музеєві чек на $3 000 доларів.
Сподіваємось, що музей та його працівники досягли своєї мети. Хочеться побажати цим людям з щирою українською душею та великою любов’ю до мистецтва та історії свого народу успіхів та натхнення і в майбутньому. Хай Бог та щедрі меценати завжди допомагають вам берегти неоціненні сторінки історії України для прийдешніх поколінь.