Щоб не сталося цього тижня – хоч  би й події апокаліптичного 2012 – го року(:-)) – у нас, за планом, літературний номер!  Наша редакція щоквартально мудрує над тим, що б запропонувати читачеві з українського літературного розмаїття.  Враховуючи, що аудиторія досить різноманітна (без зайвої скромності можна сказати, що нашу газету читають юнь, молодь та люди середнього і похилого віку),   догодити усім смакам вкрай непросто. У звичайному номері кожен може знайти щось для себе:  чи то новини, чи політичну або економічну аналітику, поради про догляд за зовнішністю, тощо. Коли йдеться про «літературку», справа стає складнішою. Жанрів, авторів, сюжетів – безліч, а наш тижневик – один. І намагається він, як завжди, осягнути неосяжне…..
Всі наші літературні випуски готувалися з намаганням зробити їх неповторними. Друкувалися класичні твори, авангардні, поезія та проза, твори відомих авторів та неофітів... У нашої газети вже є досвід провокаційних публікацій  Жадана чи Дереша,  які викликали в одних захоплення та вдячність за ознайомлення з ними, в інших – гнів та незадоволення. Що ж поробиш! Сучасна українська література стала різноманітною і, часами, контроверсійною.  Саме такою, якою є сьогодні Україна. Тому друк виключно історичних, героїко-патріотичних творів не може втамувати  «голоду» літературних гурманів, їм хочеться «посмакувати» всім потроху.
За   кілька останніх років на літературних теренах України з’явилися багато нових імен, які стали вже свого роду брендовими.  Тим не менше, ці автори залишаються нерозкритими для ду-у-уже багатьох українців у діаспорі, навіть для тих, хто емігрував нещодавно. А на Батьківщині вони  вже досягли приголомшливого успіху!
Цей випуск газети ми наповнили  романом, повістю та оповіданнями, зміст яких – «про життя». В них герої – не  видатні постаті, учасники історичних подій, а звичайні люди у реальних та, деколи, казкових обставинах.
Свій літературний дебют позначив відомий український музикант  гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко («Кузьма») повістю «Я, «Побєда» і Берлін». Це гумористичний твір, написаний абсолютно  у «кузьмівській» манері та про абсолютно «кузьмівські» пригоди, що відбувалися на  кордоні «совка» та європейської цивілізації. Одним словом, це річ, яку   «must read», бо   смішно,  цікаво і….. ностальгічно.
Інший твір - «бомба». Причому, зовсім не сповільненої дії.  З першого ж абзацу читач відчуває себе, як при спогляданні чогось заборонено-оголеного.  У романі «Село не люди» описані події, які розгортаються у маленькому типовому малонаселеному пункті, в якому поступово завмирає життя.  Шалене, певною мірою заборонене кохання (з огляду на неповнолітній вік героїні)  призводить  до фатального спопеління будь-якого існування цього сільця у фізичному та духовному сенсі та послідовному відродженні у обох. Авторка  роману з екзотичним псевдонімом Люко Дашвар, як і Кузьма, дебютувала з цим романом. Обох авторів також об’єднує  реалістичність на межі з фантастикою.  Що це означає, можна зрозуміти, прочитавши запропоновані твори.
І щоб трохи урізноманітнити номер, ми додали оповідання двох постійних дописувачів нашого видання  - Олега Романчука та Галини Угриної. Їхні твори дозволять читачам поринути у фантазійну атмосферу легенд, дитячих спогадів та казок.

Приємного Вам читання!

До споживання літературні смаколики підготувала Світлана Іванишин-Угрина