ВІД РЕДАКЦІЇ:

Редакція "Час і події" отримала книгу нашої авторки Лідії Корсун за назвою "Еврика на все життя" (К, Молодь, 2010,- 740 с., 48 стор. ілл.), інформацію про неї нашої читачки Надії Коваль, а також відгуки учасників презентації цієї книги у Києві в Будинку вчителя 21 квітня 2010 року.

Надія Коваль, Нью-Йорк

 

"Еврика на все життя" - рідкісне художньо-мистецьке видання. Книга вразила і змістом, і високою якістю поліграфії, цікавим художнім оформленням. В книзі 48 стор. фотоколажів, з них 28 - кольорових. Окрім того, надзвичайно багато ілюстрований текстовий матеріал. Наприклад, 18-сторінковий нарис про Василя Авраменка ілюстровано 28-ма фотографіями. Зовнішнє оформлення настільки вдале, що величезний том виглядає як легка пір'їнка.

Книга являє собою вибране із того, що написано журналісткою Лідією Корсун для україномовних видань Америки та преси України, звичайно, перероблених для книжкового видання.

 

Книга складається з 7-ми розділів. Найбільший з них розділ " Патріоти. Подвижники. Таланти". Це нариси про видатних, відомих українців минулого і сьогодення, переважно представників діаспори. Ольжич і Григоренко, Кошиць і Авраменко, Архипенко і Міртала, династії Антоновичів та Китастих, Павло Вірський, Василь Попадюк, Вірляна Ткач, Іван Бернацький, Юрій Шевчук, Леся Мудра та багато ін. В цей розділ включена також значна серія статей про сьогодення та авторські розвідки з історії улюбленої нею Капели бандуристів ім. Тараса Шевченка з Детройту.

Відмінність цих нарисів та оповідей - це власне відношення авторки до описаних життєписів з елементами аналітики. Аналогічно назві "Мій Ольжич" вона могла б сказати так само про кожного, кого обрала для свого пера, а, отже, і серця. Вона каже, що статус незалежного журналіста дає можливість писати лише про тих, кого любить, або про те, що подобається. А журналістика для неї не ремесло, а творчість.

Це, до речі, відноситься до всіх матеріалів книги, жанр яких дуже різноманітний: нарис-ессе, історико-біографічний нарис, інтерв'ю, рецензія, відгук, репортаж, подорожні замітки, огляд.

Про наше сьогодення, зокрема української громади Нью-Йорку та Чикаго - окремий розділ за поетично-ностальгічною назвою "Коріння-там, у рідному краї, паростки - тут, в Америці": УВАН, НТШ-А, Українські фестивалі, та про творчість тих, хто працює для громади чи української культури із представників " четвертої хвилі". Кілька кольорових фотоколажів присвячено діяльності різних установ та організацій українців Америки.

 

Авторські "Думки з приводу" - це розділ рецензій або відгуків про книги, написані українцями зарубіжжя, або інтерв'ю з ними - один з найцікавіших. Наприклад, інтригуюче інтерв'ю з англійським журналістом Ярославом Кошівим про його вибухову книгу, що є журналістським розслідуванням вбивства Г. Гонгадзе.

 

" Обезголовлений", яка зразу по виході у світ стала бібліографічною рідкістю. Приведені цілі абзаци з книги- документальні свідчення. Не просто віднайти і книгу Петра Часто "На полі Куру", яка для автора рецензії на неї за назвою "Вічність Івана Франка" є інтелектуальною насолодою. Авторське враження може частково замінити її відсутність на наших власних полицях. Тут і щемний відгук-рецензія на спомини про життя остарбайтерів Антоніни Демчиної, і про книгу-передбачення Ігоря Афанасьєва "[email protected]", сповненої любові до рідного Києва та ін.

" Де б не була, сюди вертаюсь я" - це своєрідне освідчення автора в любові до Батьківщини, рідного Києва, але висловлене своєрідно: через любов до тих наших сучасників, портрети яких описує в своїх нарисах і які з'являються після кожних відвідин України. " Є ще люди в Україні!", - каже вона про своїх героїв, про тих, хто зберіг і совість, і порядність, і стремління жити для людей, а не тільки для себе. Прочитайте бодай про Миколу Подрезана, який 20 років тому став інвалідом і за ці роки сам ОДИН зробив для сотень, а той тисяч тих, хто теж на візочку, більше, ніж це зробила держава. Вірніше, примусив владу бодай побачити обділених не Богом, а нещасним випадком.

Ми майже не знаємо імен чесних бізнесменів, бо на слуху і на виду лиш акули-олігархи, їх боротьба за перерозподіл власності між собою, їх ненаситність. А ось якраз чесного і порядного професіанала -господарника, який свій бізнесовий талант присвятив суспільству, автор знайшла. Читайте "Європейські стандарти Віталія Устюжаніна".

 

Всі нариси цього розділу зацікавлять наших читачів, бо в них - наша краща Україна.

Розділ "Подорожі" цікавий для всіх читачів. Мексику і Перу, Аргентину і Бразилію, Гонконг і Сінгапур, Балі і Таїланд, Макао і Коста-Рику автор дійсно побачила не тільки очима, а й почуттями.

 

Майдан! В свій час магічне, нині ніби і незручне слово, яке з тим, помаранчевим, акцентом та змістом ніби і не годиться згадувати. Як тоді воно було модним на весь світ, так нині, при зміні влади, стало не тільки немодним, а й лайливим в устах цієї влади. І ось свідомо першим розділом під однойменною назвою "Майдан" - у книзі поміщені щотижневі репортажі автора про Помаранчеву революцію, надруковані тоді, в 2004 році, в незалежній газеті "Час і події" (Чикаго). Поміщені без змін, копюр чи нової редакції. І знову: це не просто репортажі, а й висловлене в них власне відношення до подій, героїв, ситуацій, друзів і ворогів. Сьогоднішньою є лише виноска під підписом фото "Наш президент" такого змісту: тоді ніхто не міг передбачити, що "Наш, тобто обраний народом, президент" стане співдіяти для наступної перемоги свого суперника.

 

Але життя продовжується... Філософія мистецтва життя цікавить всіх і завжди. Цій вічній темі присвячений останній розділ " Все починається з любові". Як стати щасливим, успішним, бути в гармонії з самим собою та світом.... І як висновок, книга закінчується віршем відомого поета, композитора, співака Анатолія Матвійчука "Любов":

 

"Любов - це те, що буде вічно

І ні початку, ні кінця.

Любов, як Всесвіт, що магічно

Пульсує в грудях у творця

Ніщо не з'явиться з нічого

І не піде із світу знов

Без волі істинного Бога,

Якому є ім'я любов"

* * *

Щодо назви книги " Еврика на все життя". В свій час автор Лідія Корсун - заслужений працівник культури України- працювала у Києві директором Центральної міської бібліотеки для юнацтва ім. Молодої гвардії та була президентом створеного нею молодіжного клубу "Еврика".

 

Мета та зміст клубу - це зустрічі з відомими людьми, пошуки та відкриття нових особистостей, книг, знань. Девіз клубу " Знайди себе, виховай себе". У книзі є також розповідь про цей клуб у вигляді 20 фотоколажів з його історії, вступної статті відомого журналіста, ведучого клубу Віктора Рибаченка та передмови автора "Сповідь". Автор вважає, що журналістська робота в Америці - це продовження тієї праці, якою вона займалася в Україні, лиш в нових умовах та в іншій формі і називає її " Американською Еврикою".

* * *

У Києві 21 квітня ц. р. в Будинку вчителя відбулася презентація книги для киян та гостей з України. Були присутні також представники редакції "Час і Події"- журналіст Віктор Рибаченко та Галина Угрина. Відеовітання від імені героїв книги - українців Америки прислав відомий громадський діяч адвокат із Чикаго Борис Антонович.

Серія інтерв'ю з автором про книгу та життя діаспори прозвучали у квітні-травні ц.р. на Першому каналі Українського радіо та на відеосайті Національного радіомовлення для діаспори всіх країн світу.

* * *

Книга "Еврика на все життя" - подарункове видання. Але є ще кілька примірників, які можна придбати у редакції "Час і події": тел.: (773)697-39-22.

 

Додаток

Уривки із відгуків про книгу Лідії Корсун "Еврика на все життя" учасників презентації у Києві 21 квітня 2010 року.

 

Віктор Женьченко, Заслужений діяч мистецтв, співак, поет, перекладач, помічник народного депутата від БЮТу, Київ:

"Чим, на мій погляд, цікава ця книга? Тим, що сама автор - Лідія Корсун, має неабиякий хист, і навіть талант провидця, аналітика, знаючи добре політичну ситуацію України в усі режими. А також те, скільки талановитого люду з України розійшлося по світах. Більшість пересічних читачів не знає українських особистостей, які дивували і дивують світ. Знають кілька, а решта була за мовчазною залізною завісою. Та й зараз так. Чому цінна ця книга саме зараз? Її автор, як відчувається, писала про все, що бачила сама, з ким зустрічалася за кордоном. Це особисті свідчення. По-друге, на даний час ця книга безцінна тим, що зараз йде тотальна змова інформаційних служб не однієї держави світу про Україну, про її готовність бути самостійною країною, а не придатком до якоїсь іншої. І ось в цей дуже відповідальний час, в тому числі зміни політичної влади, коли починають стверджувати, що у нас не було своєї історії, автор з гордістю патріота описує і окремі, і цілі роди українських знаменитостей, яким так чи інакше по долі довелося жити за кордоном. Вона сильно, коротко, динамічно, як новелістка, як есеїстка дає безцінну інформацію про українців за кордоном, про все, що їм довелося пережити. Отже, найдіть цю книгу! І прочитайте!"

Ольга Полонська, директор видавництва "Молодь", Київ:

 

"Ця книжка непересічна, як і непересічна особистість автора. Вона

- підсумок багаторічного спілкування з цікавими особистостями українців діаспори, а також з цікавими країнами, як результат подорожей. Наскрізною ниткою йде через всю книгу подих свободи. Маю на увазі незаангажованість, вільне висловлювання автором своїх поглядів та думки, що можливо лише в умовах повної свободи країни, де вона працювала і жила. Тому книжка читається також вільно, з неослабною увагою, на єдиному подиху. Ця книга має бути в усіх бібліотеках України, бо кожен читач знайде для себе багато відкриттів про українців минулого і сьогодення. А в цілому книга неосяжна. І через 10 років кожен зможе в ній відкрити щось для себе Кожне видавництво може пишатися такою роботою. У видання цієї книги вкладена велика любов і автора, і всіх, хто її створював"

Станіслав Лазебник, журналіст, дипломат, Надзичайний та Повноважний посол України, автор багатьох книг та статей з життя української діаспори, Київ:

 

" Вражає, що автор, для якої журналістика - друга професія, оволоділа широкою палітрою журналістських жанрів і виникає питання, чому так довго був приспаний, очевидно, генетичний талант журналіста. Мене вразило, з якою любов'ю та шаною автор оцінює саму книгу, як таку, називаючи "Її величність - Книга!"

Упевнений, що в Україні її "Еврика на все життя" матиме успіх і широке читацьке коло. Це люди гуманітарних професій і фахівці, які вивчають закордонну гілку українського етносу та пересічні читачі. Останні мало знають про життя закордонного українства, зокрема про українську спільноту США. Крім того, багато газетних публікацій в Україні допускають часто помилки - фактологічні та в оцінках всього того, що стосується життя українських громад за кордоном. А цю книгу можна використати, як своєрідний довідник і як популярне видання. Також для всіх буде цікава думка автора, яка працює в США, але приїздить постійно в Україну, знає її життя і людей, і теж пише про них. Оце знання життя по обох боках океану та оцінка автором того і другого, є дуже і дуже цікавим для нас. Матиме вона і попит серед "четвертої хвилі" іммігрантів Америки, бо вони теж мало знають про культурне, духовне надбання українського зарубіжжя, зокрема в США. Я абсолютно впевнений в щасливій долі і довгому житті цієї книги".

Анатолій Матвійчук, Народний артист України, журналіст, поет, співак, композитор, Київ:

 

"Чим цінна ця книга? А тим, що в ній червоною ниткою проходить доказ, що істинний українець, де б він не був, завжди залишається українцем. І тому в ній так багато героїв-людей, які принесли велику славу Україні. Згадується вислів-шарж героя Ільфа і Петрова: " Немає ніякого Ріо-де-Женейро. Є тільки місто Шепетівка, об який б'ються хвилі Атлантичного океану". Ми, молодь 70-х - початку 80-х років також не знали, що є українське Чикаго, українське Торонто, український Вінніпег. А основна суть цієї книги - світ і українець у цьому світі.

І ще одне: статті автора присвячені людям, вирізняються особливою, чистою тональністю. Всі журналісти, які живуть і працюють в Україні і не виїздять звідси, отруєні тим, що відбувається навкруги. Внутрішня, навіть підсвідома цензура заважає їм писати так, як людина, яка побачила світ і вільно може писати без остраху, писати про основне в людині, опустивши другорядне. Лідія Корсун пише лише серцем. Бачити людину серцем- це найбільша похвала для журналіста. І для мене - журналіста за освітою, що шукає собі подібного, велика насолода читати цю книжку"

Хамітов Назіп - доктор філософських наук, письменник, ведучий авторських програм на українському телебаченні та радіо, член клубу " Еврика", Київ:

 

" Є книги, які перевершують свого автора. Є книги, автори яких їх перевершують. А є і такі, коли життя автора та книги поєднуються в єдине ціле. Таку книгу написала Лідія Корсун. В ній поєдналися її мрії та їх здійснення. З минулого в майбутнє направлена золота стріла, яка попадає в серце кожного небайдужого читача. Цим саме вона мені так сподобалася, а не тільки тому, що я був членом цього клубу, а авторка - його керівником. Той час був важливим для всіх нас теплотою неформального творчого спілкування, що зігрівав тоді і пізніше всіх нас. Для мене ж особисто досвід дискусійного клубу " Еврика" допоміг в захисті і кандидатської, і докторської дисертацій, і сьогодні допомагає, як радіо- і телеведучому, маючи міліонну аудиторію. А тепло, яке народилося тоді на наших зустрічах, до цього часу в моїй душі. Якось Поль Сартр сказав, що ми маємо в своїх серцях простір, який кожен індивид заповнює чимось своїм. Лідія Іванівна заповнила його любов'ю, яка яскраво проявилася в цій книзі"

Павло Дальник - кандидат технічних наук, викладач Міжнародного університету, член клубу "Еврика", Київ:

 

"Народження цієї книги відбулося давно, ще в 70-ті роки минулого століття, коли появився клуб "Еврика", а ми, тоді ще студенти, були її активними членами. Книга мені надзвичайно сподобалася, це щось неймовірне за обсягом, стилем, ілюстраціями. Написана гарною українською літературною мовою. В ній відчувається велика любов до України, всього українства, до її талановитих людей, її історії. Як любовно написано, наприклад, про Ольжича чи родину бандуристів Китастих! Вдячний авторці за розділ " Подорожі". Ніби сам побував у так дохідливо і випукло описаних країнах! Дуже щасливий, що ця книга є і раджу прочитати її всім, всім".

Юрій Тищук, юрист, член клубу "Еврика", Суми:

 

"Книга - сама душа авторки. На сторінках книги пізнаєш людину, яка її писала і яку ми, студенти, 70-80х років добре знали через клуб " Еврика". На той час це був для нас ковток свіжого повітря. І я - свідок подій, описаних в період діяльності "Еврики", підтверджую їх правдивість. А вся книга викликала повне зачарування нею. Впевнений, що кожен може знайти в цьому інформативно багатому томі дуже багато цікавого для себе. Крім того, книга як поліграфічне видання, - бездоганна. Це мистецький твір".

Марія Махник, завідуюча бібліографічним відділом Старо- Самбірської масової бібліотеки, Львівська обл.:

 

"Мені довелося працювати в Київській центральній бібліотеці для юнацтва ім. Молодої гвардії в період діяльності клубу "Еврика" при ній, коли їх одночасно очолювала автор книги Лідія Корсун. Тому я - свідок тих цікавих часів. Книга для мене, моєї родини і читачів моєї бібліотеки, які отримали її також в дарунок,- це щось неймовірне. Скільки цікавих людей поселилися в ній, скільки думок, скільки потрібної нашій душі інформацій! Знайшла там навіть імена вихідців із Самбірщини, які тепер живуть в Чикаго. Книга має сильну, живу енергетику, бо вона написана з любов'ю, в неї вкладена душа, величезна праця і вміння журналіста"

Квітень-травень 2010 р.

Київ.