rss
08/21/2017
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#312

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Діаспора \ Словенці зачаровані хоробрістю Українського козацтва

Словенія, як і Україна, має свою давню історію, впродовж якої словенці теж постійно боролися за свою мову і ретельно оберігали її і від германізації, і від романізації, і від ілліризму. Але не дивлячись ні на що, вони завжди усвідомлювали свою безпосередню причетність до сім'ї слов'янських народів.

На жаль, українці дотепер мало знають про цю прекрасну і мальовничу країну, у котрій живуть їх брати - слов'яни. А тим більше залишається невідомою сторінка української діаспори у Словенії. Пропоную розмову із секретарем Українського товариства "Карпати" у Словенії Андрієм Гевкою. У травні цього року Товариству виповниться 5 років з часу заснування.

Пане Андрію, відколи у Словенії живуть українці?

На території Республіки Словенія українці живуть з часів Австро - Угорської імперії. Це були переселенці з Буковини і Галичини, які розселялися по всій території країни, зокрема в містах Любляна та Марібор. Друга хвиля еміграції була після І Світової війни, а наступна - після ІІ СВ. Також багато українців приїхало до Словенії перед і після проголошенням незалежності Словенії, а також сюди прибули біженці з охопленої громадянською війною Боснії і Герцеговини у 1990 - х роках. На даний час на території Словенії проживає близько 1000 українців. Територіально вони розселені в містах Любляна, Цельє, Марібор, Єсеніце, тобто рівномірно по всій території Словенії.

Голова Товариства (зліва) проф. др. Євген Петришин
з А.Гевкою

 

Інша категорія українців - це громадяни України, які мають дозвіл на тимчасове та постійне проживання у Словенії, а також колишні громадяни України, які нещодавно набули словенське громадянство. Здебільшого це українські заробітчани. Чоловіки працюють переважно на будівництві, а жінки - у сфері обслуговування або в розважальних закладах. Працюють також як дрібні підприємці, керівники фірм, лікарі, спортсмени, працівники підприємств різних форм власності, музиканти, а також студенти словенських вищих навчальних закладів.

Що можете сказати про історичні зв'язки між словенцями та українцями?

Можна стверджувати, що зв'язки між двома народами помітно зміцніли наприкінці XVIII століття, коли Галичина та Буковина увійшли до складу Австрійської монархії. До того в тих краях українці жили під лютими польськими панами. Марія - Тереза скасувала панщину та кріпацтво, а згодом і безправність селян. І 5 мільйонів українців, словенців, хорватів та босняків стали жити в одній державі. Почався тісний зв'язок між усіма переліченими народами й вільний рух з однієї області в іншу. Українцям і словенцям було цікаво познайомитися з чужими краями.

Коли було утворено Товариство українців Словенії "Карпати"? Які його функції?

Українське товариство "Карпати" було засноване 7 травня 2005 р. Якраз готуємося до святкування п'ятої річниці. У ньому єднаються українці, які потрапили до Словенії в різний спосіб. Є в товаристві також багато українців, що прибули в Словенію з України після 1991 року. Вони нам принесли "свіжий вітер і натхнення" і вагомо допомагають у вивченні сучасної літературної української мови і знайомлять із життям наших земляків. У Товаристві є майже 50 активних членів. Спочатку не було легко, бо ми між собою не пізнавалися і не знали хто де мешкає. Треба ще додати такі причини, що дехто не мав хоробрості або їм було соромно признатися, що вони - українці. Наприкінці ХХ століття було небезпечно розмовляти про своє коріння ...

Мета товариства - постійні зустрічі українців Словенії, пошук нашого коріння, вивчення історії та мови, задоволення культурних і літературних потреб. Головує у Товаристві проф. др. Євген Петришин.

Це єдине українське товариство у Словенії?

Крім нашого товариства ще функціонує Спілка українських співвітчизників "Єдність". Але ця спілка є складовою російського клубу "Русло". Іноді ми з ними співпрацюємо.

Що товариство робить у сфері української культури, літератури..?

У 2007 році ми перевидали словенський переклад "Кобзаря" Шевченка, що стало для усіх нас знаменною подією. Наступного року випустили Українсько - словенський розмовник - довідник "Два кольори". Я є одним з авторів. Активно співпрацюємо зі словенським телебаченням і радіо. В приміщенні Міського музею Любляни у грудні 2006 року відбувся фестиваль українського кіно. Словенці побачили фільми "Помаранчеве небо", "Пропала грамота", "Мамай", "Білий птах з чорною ознакою" та "Аврора".

Також відзначали ювілеї, пов'язані з воєнно - політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько - шведського союзу. Були учасниками "Вечора української пісні", який відбувся у грудні 2008 року в Любляні, підготовлений Спілкою "Єдність". А ще ми є учасниками пам'ятного вечора "Запалимо свічку!", присвяченого 75 - м роковинам Голодомору в Україні.

Зараз триває робота над укладанням пісенника "100 найкращих українських пісень словенською мовою". Проект фінансує Фонд культури Республіки Словенія.

Важливою є співпраця між літераторами двох країн. Ми мали честь особисто познайомитися з видатним українським поетом Дмитром Павличком, який переклав "Вінок сонетів" Франца Прешерна, а також інших словенських авторів, наприклад, Цирила Космача, його "Баладу про сурму і хмару" та інше. Деякі переклади лишилися в рукописах.

Знаю, що Ваше Товариство перевидало переклад "Кобзаря" Т.Шевченка словенською мовою?

2007 року ми відзначили соту річницю словенського перекладу "Кобзаря" Т.Шевченка. Переклад здійснив священик Йосип Абрам, який зробив надзвичайно багато для словенців і українців. Відтоді збереглося лише кілька примірників, які на сьогодні становлять раритет. Тому товариство "Карпати" вирішило перевидати цей переклад і оживити в пам'яті події сторічної давності. Передмову до перевидання написали др. Владимир Осольник, професор ф - ту філософії Люблянського університету і я, а супровідне слово - др. Янез Гриль, головний і відповідальний редактор видавництва "Dru?ina". Ще одна цікава річ. У Штанєлі, рідному місті перекладача, крім згаданого перекладу під орудою "гетьмана Остапа" (др.Янеза Евангеліста Крека) освічені словенці з найвищого духовенства створили "Запорізьку Січ" (1896 - 1910). Саме там понад сотню років тому вони збиралися, зачаровані хоробрістю й звитяжною боротьбою української Козаччини.

За допомогою згаданих людей, Міністерства Культури Словенії, керівництва громади та Культурного товариства з Нової Гориці ми збираємося увічнити словенсько - українські стосунки, встановивши погруддя Й. Абрама та Т.Шевченка. Дух Запорізької Січі не вмирає! Середньовічне місто Штанєл постане місцем паломництва для всіх свідомих українців і словенців, котрі не забувають про минуле.

Чи маєте свої засоби масової інформації (газета, радіо, ТБ, інтернет)?

Зараз наше товариство має свій сайт трьома мовами: українською, словенською та сербською мовами. На цьому сайті розміщений статут Товариства, інформація про нашу діяльність, новини, анонси та фотографії. Маємо окрему рубрику про Голодомор в Україні. Подаємо також інформацію про українську церкву.

Адреси сайту:

http://www2.arnes.si/~ahevka/glavna%20stran.htm;

http://www2.arnes.si/~ahevka/novyny.htm;

http://www2.arnes.si/~ahevka/arhiv%20ukr.htm

Чи українські діти у Словенії мають можливість вивчати рідну мову?

Зараз такої можливості ще не мають. Декілька разів товариство "Карпати" намагалося організувати курси української мови, але виникли проблеми із вчителями та приміщенням.

Яку церкву відвідують українці Словенії?

Українці словенії- переважно греко - католики. Маємо Українську греко - католицьку церкву у м. Метліка (100 км від Любляни). Священик о. Михайло Гарді приїжджає до нас на всі великі церковні свята. Словенці переважно дуже шанують нашу церкву, адже вони у більшості є римо - католиками. До нашої церкви приходять українці, словенці та інші народи. Також намагаємося заснувати нову церковну парафію в м. Любляна.

Чи українці Словенії їздять на Батьківщину свої дідів - Україну?

У липні 2009 року семеро активістів товариства "Карпати" здійснили поїздку містами України. Метою поїздки було ознайомлення з батьківщиною наших предків, її сучасним життям, пошук коренів далеких родичів, нав'язання контактів з нашими земляками, дізнатися про видатні туристичні пам'ятки в Україні. Ми побували в Ужгороді, Івано - Франківську, Бучачі, Львові і Тернополі. За цей час побачили багато цікавого, поспілкувалися з місцевими людьми, почули живу українську мову, зустрілися з родиною, скуштували українських страв. У нашій пам'яті залишилися прекрасні спогади від цієї поїздки.

Відомо, що діти з України, які постраждали від Чорнобильської

трагедії, проходять лікування у Словенії. Що Вам про це відомо?

Словенія з 2005 року, у рамках проекту "Реабілітація дітей Чорнобиля" щороку приймає групи українських дітей з різних регіонів України у місті Дебелий Ртіч (на березі Адріатичного моря). Минулого року прийняли 41 дитину з різних районів Черкаської області віком від 8 до 14 років. Проект фінансується Червоним хрестом та Міністерством закордонних справ Словенії. Українські діти підготували коротку культурну програму, яка представила українські народні пісні і танці.

 

Title

Cекретар Товариства "Карпати" Андрій Гевка

 

Чи співпрацюєте з українським громадами інших країн, зокрема колишньої Югославії?

Звичайно. Минулого року були учасниками заключного вечора Днів української культури у Вуковарі (Хорватія). Наші предки, котрі виїжджали до колишньої Югославії, не могли навіть уявити, що з цієї країни виникне кілька країн. Оскільки в нас, членів Товариства "Карпати" було багато часу, ми вирішили відвідати наші сім'ї, незалежно від того, де були. Це були приємні хвилини радості зустрічі з нашими співвітчизниками. Зустрівся я там зі знайомими, з котрими не бачився понад 30 років. Мені було приємно, що українці так добре оберігають рідну мову і культуру.

Чи співпрацюєте з посольством України у Словенії?

Безперечно. Це було для нас великим здобутком. Співпрацюємо у багатьох напрямках, намагаємось їх з різних боків знайомити зі Словенією і приносити користь обом державам. Ми дуже зацікавлені допомагати нашим співвітчизникам в усіх галузях, наприклад, перекладами, організацією зустрічей та культурних подій, поїздками в Україну і по Словенії тощо.

Якщо говорити про культурну складову, то правову основу українсько - словенського культурного співробітництва становлять Угода між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво в галузі культури, науки та освіти від 12 травня 1997 року і Протокол про співробітництво у галузі культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури Республіки Словенія на 2007-2011 роки від 27 червня 2007 року.

Серед конкретних заходів хотів би згадати ті, що проходили минулого року. У квітні у м. Марібор відбувся ІХ Міжнародний хоровий фестиваль. Цей престижний міжнародний культурний захід проходив під патронатом Президента Словенії Д.Тюрка. У фестивалі брали участь дванадцять попередньо відібраних хорових колективів з Австрії, Іспанії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, Словенії, Швеції та інших країн Європи. Україну представляла Житомирська міська народна хорова капела "Орея". В гострій конкурентній боротьбі український колектив було визнано переможцем - йому було присуджено Гран -прі та приз глядацьких симпатій.

7 червня 2008 року Товариством "Карпати", за сприяння Посольства України був організований захід, присвячений річницям пам'ятних дат в українській історії. В ході заходу відбувся виступ фольклорного ансамблю культурно - мистецького товариства імені Т. Шевченка з м. Баня - Лука (Боснія і Герцеговина), спортивні та козацькі ігри членів товариства, благодійна лотерея.

14 грудня 2008 року у приміщенні мерії м. Любляна пройшов Вечір української пісні, організований Спілкою українських співвітчизників Словенії "Єдність" за підтримки Посольства. В ході концерту були представлені українські народні та популярні пісні, інструментальні твори українських композиторів, українська поезія у авторському виконанні та український народний танець. Заключним акордом концерту був виступ Народного артиста України Валентина Пивоварова.

У тому ж таки грудні 2008 року вийшов друком перший українсько - словенський розмовник, підготовлений Секретарем Товариства українців "Карпати" Андрієм Гевкою. Слід зазначити, що фінансування вищезгаданого Українсько - словенського розмовника здійснювалося частково з бюджету Словенії, а також за рахунок спонсорів, залучених Посольством.

У даний час Посольство України і Товариство "Карпати" опікуються проектом встановлення погрудь Тарасу Шевченку і першому перекладачу його творів на словенську Йоже Абраму в м. Штанієль, на будинку, де народився і проживав перекладач.

 

Title

Українська новорічна вечірка

 

І насамкінець прошу розказати про себе та свою літературну діяльність.

Я народився 21 лютого 1958 р. в українському селі Селіште, що неподалік м. Баня Лука В Боснії - Герцеговині. Вже в дитинстві шанував писане слово, був пристрасний слухач різних історій від людей похилого віку. У дитинстві пощастило почути багато реальних та фіктивних історій, які дотепер супроводжують в житті. Спочатку слухав, а потім так само почав читати і писати. Цікавлюся описуванням життя. Свої праці опублікував у різних літературних журналах. Я - автор кількох книжок віршів і прози. Перша книжка "Думки та спогади" (сербською мовою) була видана у 2004 р. Книжка написана у віршованій формі та формі спогадів. Описую життя українців під час і після переселення, всіх інших жителів села, а особливо села Селіште і своєї родини. Це свого роду хроніка мого села. У 2008 р. вийшла у світ книжка (сербською та українською) "Лицар без броні". У книжці розповідається про історичні мандри великого українського народу з великої Галичини, їхнє переселення в Боснію після закінчення 500 - річного панування в Боснії Оттоманської імперії і після Берлінського конгресу 1878 року та анексії Австро - Угорщиною. Почуття поезії маю в собі дуже довго. Почав писати вірші як був маленьким.

Після навчання в академії, на факультеті мистецтв у Любляні, отримав звання професора сербської, хорватської і словенської мов. Зараз працюю викладачем у школі - інтернаті. Маю велику радість і задоволення працювати з молодими людьми, з якими створив гарні відносини. Відкрито показую свою небайдужість та вірне кохання до iсторiї свого народу, свого коріння, своєї рідної землі, до рідної України та українців.

Кати в міліцейській формі повертаються

З громадського життя в Норт Порті, Флорида

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com