Підгорецький Замок - діамант першої величини у світовій історії та культурі, будувався татарами, турками, українцями, поляками, італійцями, французами во Славу Господа і за єдиною національною ознакою. Ця ознака - людина Культури, високого Духу і творчості.

Саме спільна праця над реставрацією Підгорецького Замку буде яскравим доказом для нас самих, що ми гідні пам'яті своїх предків.

Якщо вони збудували декілька століть тому такий величний замок, то чому б нам не об'єднати зусилля і не відновити його знову після численних руйнувань тими, хто не мав у серці Бога та моралі.

Благодійний фонд «Підгорецький Замок» є неприбутковою організацією, що створена групою засновників, об'єднаних турботою про долю усього Підгорецького комплексу, до якого входять Замок, Гетьманський заїзд, костел-каплиця Св. Йосипа та парк.

Метою діяльності Фонду є об`єднання та координація зусиль громадськості та державних структур, а також різноманітних установ, організацій, підприємств, спрямованих на охорону, збереження, адаптацію та реставрацію Підгорецького замку а також нагромадження коштів та матеріальних ресурсів, призначених для здійснення цієї мети.

Наше майбутнє закорінене у спільному минулому, яким би незбагненним воно не було. Але справою честі нашої генерації знаходити те, що нас об'єднує в позитиві і авансує у майбутнє нашого народу.

Контактні телефони: +38067-507-26-70, +38044-227-84-49.

e-mail: [email protected]

Підгорецький замок

Палац в Підгірцях- побудований протягом 1635-1640 рр. під керівництвом відомого архітектора Андре дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.Замок має форму квадрата. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, оточена глибоким ровом та земляними валами

Одна з найвизначніших пам'яток історії та архітектури України XVII ст. Знаходиться у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Разом з замками Олеська, Золочева та Свіржа входить до так званої Золотої підкови України.

На місці теперішнього замку існували більш давні укріплення, які згадуються під 1530 р. На замовлення коронного гетьмана Станіслава Конецьпольського, який придбав його 1633 року у Підгорецьких, відомий архітектор фортифікацій Гійом Левассер де Боплан створює проект укріплень, а Андреа дель Аква двоповерхового палацу з триповерховими павільйонами по боках і вежею, в стилі бароко та пізнього ренесансу. Будівництво велося протягом 1635-1640 рр. Службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою пристосованою до оборони. З трьох боків палац був оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами.

До замку в'їжджали через велику браму- портал з двома колонами. Вже в 1646 р. замок відвідує король Владислав IV, на честь якого влаштовується феєрверк. Під час бойових дій в період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького замок зазнає серйозних ушкоджень. Станіслав Освенцім 1651 року писав: «Я бачив Підгірці, гарний палац і фортеця... тепер в більшості руками розлюченого хлопства місцями зруйновані і напсовані». В 1656 р. починається його відбудова. Онук коронного гетьмана дарує замок Яну ІІІ Собєському разом із селами Підгірці і Загірці та за умови що той буде наглядати за бродівською фортецею до повноліття Якуба Собєського. Реставрація замку тривала до 1680 р., та в 1688 році він постраждав від нападу татар. Фасади Підгорецького замку мають відверто французький "слід". Тричастинна композиція ризалітів простежується як у замках Франції (наприклад, замок Пальмер), так і в палацах, побудованих за їх взірцями.

В 1720 р. замок разом з численними селами купує у Костянтина, сина Яна ІІІ Собеського, Станіслав Жевуський. І в 1728 р. його син Вацлав Жевуський починає масштабну реконструкцію Підгорецького замку. Між павільйонами і вежею будуються додаткові приміщення і палац стає триповерховим. Підйомний міст з іншим павільйоном розбираються. Для численних гостей маєтку будується так званий Гетьманський заїзд із сонячним годинником. Вацлав Жевуський зібрав велику колекцію цінних картин та старовинної зброї, перевозить найцінніші речі з Олеського замку. Створюється друкарня, театр. В 1779 р. помирає Вацлав Жевуський, який прожив останні роки, як чернець-капуцин. Відбувається три аукціони по розпродажу майна і на останньому, в 1787 р., Підгірці разом із селами Хватів, Гутище і Загірці викупає син Вацлава Северин Жевуський, який відомий своїми алхімічними дослідами та пошуками скарбів. В цей час замок поступово занепадає. Фактичним власником стає управитель Ремішевський, який поступово розпродає цінності. Такий стан продовжується і за спадкоємця Северина Жевуського Вацлава, який проводить більшу частину часу подорожуючи і гине в 1831 р. В 1833 р. до замку переїздить Леон Жевуський. Він встановлює зірваний дах, двері і шибки. Приводить замок до ладу. Через те, що він був бездітним Леон передає замок князю Євстахію Сангушко за умови, що той реставрує замок. І в 1867-1903 рр. проводяться ґрунтовні реставраційні роботи.

До 1939 р. тут діяв приватний музей князів Сангушко. В 1940 р., з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої Світової війни палац сильно постраждав. В 1945 р. він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону. В 1947 р. музей було закрито і в 1949 р. відкрито санаторій для хворих туберкульозом. В 1956 р. в Підгорецькому замку стається велика пожежа, яка знищує більшу частину внутрішнього оздоблення, після якої проводяться реставраційні роботи. Надалі тут існує санаторій-для хворих на сухоти(туберкульоз).

Але в 1997 р., завдяки клопотанням громадськості та праці Б. Г. Возницького, Підгорецький замок передають Львівській галереї мистецтв. Того ж року створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку, який очолює Б. Г. Возницький. В фондах галереї збереглося 85 % речей з замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів. На жаль, складно повернути збірку картин західноєвропейських майстрів. За переказами залишки збірки останній з власників вивіз до Сан-Пауло у Бразилію, де були твори майстрів Польщі, Італії, Фландрії, Франції (баталії, портрети, релігійні та алегоричні композиції).

Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Зали та кабінети, які мали назви: Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна, Мозаїчна-відповідали цим назвам. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, твори Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми - «Облога Смоленська» і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл на якому хрестили короля Яна ІІІ.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих «італійських» парків, він є найгарнішим і чи не єдиним в Україні парком подібного типу. Розкішний колись парк оточує замок з усіх боків, його план вирізняється цілісністю художнього задуму і глибоко продуманим взаємозв'язком рельєфу, архітектури, скульптури і рослинності. Так званий італійський парк знаходився з північного боку ансамблю. Його розташували на терасах. Зберігся старий(польських часів) дереворит-точніше офорт - із зображенням того парку. На першій терасі був невеликий партер з рослинним візерунком. До другої тераси вели барокові сходи, що спиралися на аркаду. Нині аркаду з міркувань безпеки закладено цеглою, бо може обвалитися. Найбагатшою за оздобленням була друга тераса, де були фонтан, партери та мармурові скульптури з Італії. Третю терасу прикрашав зелений масив з просіками, що використовувались для прогулянок. На пагорбах за останньою терасою був виноградник. Парк на терасах не зберегли, його ще належить реставрувати.

Костел Воздвиження та св. Йосипа був побудований на замовлення Вацлава Жевуського (за деякими даними він був автором проекту) в 1752-1766 рр., як усипальниця. Архітектором був Кароль Романус. Костел це барокова ротонда з діаметром в 12 м. Головний фасад прикрашає портик з 14 колон коринфського ордеру, на атіку якого було встановлено 8 скульптур святих роботи Фессінгера та Лебласа. Одна зі скульптур була знищена під час Другої світової війни. Від костелу до замку веде 300-метрова липова алея, перед костелом стоять скульптури Богоматері та св. Йосипа на колонах.

Інтер'єр був розписаний в 1765-1766 рр. художником Л.Смуглевичем та його сином. Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви: Дем'ян, Войцех, Констентин та Микола і двоє львів'ян: Гургилевич та Витанецький. З 1861 р. був парафіяльним храмом. В 1945 р. костел було закрито і в 1976-1979 р.р. відреставровано під керівництвом архітектора І. Старосольського. Зараз реставрується разом із замком, переданий греко-католикам.

Костел св Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, що прокладена вздовж південної вісі барокового ансамблю ще за часів Жевуських.Колись дорога йшла повз рясно висаджені дерева, які вистригали стіною. Це видно на архівних фото. В кінці того зеленого коридору й височив гарний костел, дуже схожий на парковий павільйон або театральну декорацію. Маленька ротонда прикрашена (та й прихована) таким пишним, таким ефектним порталом, що його хоч зараз можна на сцену театру з бароковою виставою.

З багатьох історичних обставин замковий парк давно втратив свій первісний вигляд. Руйнації замку та італійського парку почалися ще в 17 столітті. Тільки за період 40 років (1650-1690рр) парк руйнували тричі - у 1650-му, 1672-му,1688-му роках. Якщо залу можна швидко оздобити килимами та аррасами, внести меблі-і зала готова, то бароковому парку треба дати роки для досягнення розквіту, а потім ще й доглядати. Відновлення парку в Підгірцях з роками ставало дедалі важчим, бо зіпсували фонтан, розбили статуї, пошкодили необхідні рослини. Найгіршим були зміни власників та зміни моди. Бароковий парк потроху вмирав, поки не зник остаточно у 20 ст. Тераси парку ще чекають на археологів.

У багатьох країнах світу такі архітектурні перлини, як ансамбль Підгорецького замку, використовуються для розвитку туризму і дають чималу частку валютного притоку, сприяють не тільки піднесенню культури, а й розвитку економіки. Вартий уваги і той факт, що Підгорецький архітектурний ансамбль знаходиться всього за півтора кілометра від автостради Львів-Київ, по якій кожен день мчать на автомобілях і автобусах вітчизняні і іноземні подорожні, не припускаючи про близьке сусідство замку і парку, які протягом трьох віків викликали захоплення й подив мандрівників.

Включений до складу так званої Золотої підкови України, він, однак, туристів бачить нечасто. Його двері замкнені. Адже понад десять років тому тут оголосили початок реставраційних робіт, і коли вони будуть закінчені сказати важко... А тим часом Всесвітній фонд пам'яток (World monuments fund, NY) включив замок у маленькому західноукраїнському селі Підгірці до переліку 100 об'єктів світової історико-архітектурної спадщини, які можуть бути втраченими для людства вже у 2008 році.

У 2008 році Всесвітній фонд пам'яток, який уже 40 років працює над порятунком шедеврів світової архітектури, оголосив свій традиційний що дворічний список об'єктів, що уже найближчим часом можуть бути зруйновані. Єдиний у нинішньому списку український об'єкт - Підгорецький замок - руйнується через банальний недогляд.