Карпа з гарбузом і чоловіком прийшла захищати українську мову

азвичай активні в ЗМІ учасники і творці сучукрліту та інші любителі поплакати над долею української мови та української книги проігнорували акцію протесту проти скасування постанови про обов'язкове використання української мови в школі.

Попри зимовий сезон, у суботу 20 лютого біля Конституційного суду України виріс невеличкий пагорб із гарбузів. Не подумайте, ніхто ні до кого не сватався.

Овочевий парад зініціювала ГО "Не будь байдужим" у відповідь на визнання КСУ неконституційною вересневу постанову Кабміну, що зобов'язувала загальноосвітні навчальні заклади "в робочий час постійно застосовувати українську мову".

Акція вийшла доволі малочисельною, хоча і яскравою - святковий колір гарбузів тому сприяв. Натовп створювали в основному фотографи, приваблені оригінальною формою протесту, журналісти і з десяток активісті ГО у формених зелених жилетках.

Перехожі подекуди зупинялися, задумано споглядали гору гарбузів, іноді запитували "Що тут відбувається?" Хтось навіть висловлював бажання взяти участь. Але акція закликала "приходити зі своїми гарбузами", тому присутнім інтелектуалам не судилося злитися з простими посполитими в єдиному мовному пориві.

Млявість акції впадала в око - чи то сіра погода сприяла, чи то вихідний день. Якщо метою було просто висловити "фе", то все в порядку. Але якщо захід таки передбачав діалог із іншою стороною, тобто з КСУ, то субота 20 лютого явно до того не надавалась.

Парадоксально, що зазвичай активні в ЗМІ учасники і творці сучукрліту та інші любителі побити себе в груди і поплакати над долею української мови та української книги засіли десь у своїх катакомбах тіньового інтелекту.

Слабка участь представників української словесності в цій акції водночас дивує і не дивує. Може вона їм здалася недостатньо дієвою. Чи вони всі кинулися рятувати "Сяйво". Або ж їм просто по-людськи холодно мокнути під дрібною мрякою.

Цифри скажуть краще - з усіх публічних діячів мистецтва прийшло аж шестеро.

Ірена Карпа прийшла з чоловіком Норманом Полом Хенсеном і собакою Кармою в супроводі свого літературного агента. Ситуація з постановою неабияк її обурює:

Мене це все дістало. Я не розумію, яким чином люди отримують задоволення від того, що принижуються. Кажуть, що "все мы братья, але ні хріна ми не братья".

Авторитет вчителя дуже сильний. Якщо вчитель говорить на уроці українською, а між уроками - російською, то всім зрозуміло, що вчитель - фальшивка. Діти дуже добре все відчувають.

Педагогічний аспект зачепив і Галину Тельнюк з гурту "Сестри Тельнюк": "Немає нічого принизливого в тому, щоб на роботі говорити державною мовою. Звідки такий супротив, я не розумію. Вчителі, якщо вони взагалі є носіями культури, повинні думати не лише про зарплату".

Вадим Красноокий, соліст гурту "Mad Heads" поділяє ці аргументи, додаючи приклад із власного життя: "Використання в школі української мови створить для дитини мовне середовище.

В мене є купа друзів, які, попри свою проукраїнську позицію, не володіють українською мовою. Все тому, що вони просто не мають такої можливості в силу обставин. У нас же в країні немає курсів української мови, де б, як на хороших курсах іноземної мови, відбувалося повне занурення в мовне середовище".

А от Павло Коробчук, створює мовне середовище для друзів сам - з усіма українцями спілкується винятково українською: "Російською я спілкуюся лише з росіянами. Ну, так само з рештою іноземців я говорю іншими іноземними мовами".

Загалом позиція "російська мова = іноземна мова" не така вже й унікальна. Анатолій Дністровий з сумом розповів про ситуацію в школі, де навчається його донька Марта. "Я суджу по своїй доньці - україномовні діти страждають від цих "суржикомовних тьотушек". Тут ідеться про те, що порушуються права людини. Моя дитина вчить 3 іноземні мови: англійську, німецьку і російську. Я хочу, щоб моя дитина знала російську як іноземну".

Найсумніше те, що своє рішення КС прийняв у ході виборчої кампанії. Оскільки один з кандидатів у президенти (дуже чітко пояснив свою мовну позицію, то виглядає так, що КС став філіалом "Партії регіонів".

В унісон із ним про політику не змовчала і письменниця Леся Воронина: "Дуже показово, що відбулося повернення до того, з чого ми починали в 1991 чи 1992, і що це співпало з перемогою Партії регіонів. Якщо ми будемо протестувати на кухні - нічого не зміниться".

Справді: рамки кухні розширили - як мінімум винесли гарбузи на вулицю. 

 

Ірина Славінська.

Усі фото Віктора Крука

 

---

 

Говорімо правильно

Складні випадки вживання слів

Гривня і гривна.  Грошова одиниця незалежної України зветься гривня, а гривна- це металева шийна прикраса у вигляді обруча. Гривня відміняється як вишня: дві гривні (а не гривни), п'ять гривень (а не гривен), двадцятьма шістьма гривнями (а не гривнами).

Дільниця і ділянка.  Розрізняються значенням. Дільниця- це адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Виборча дільниця. Складальна дільниця. Ділянка- частина земельної площі; частина фронту; галузь, сфера діяльності. Ділянка землі. Ділянка фронту. Ділянка боротьби за науково-технічний прогрес.

Завдання і задача.  Завдання- те, що визначено або заплановано для виконання; доручення. А задача- це питання, що його розв'язують шляхом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиці). В усному мовлення, у пресі часто плутають ці слова. Пишуть: "Основна задача (замість завдання) сьогодні- успішно підготуватися до зими".

Їжа і їда.  Декому здається, що це слова-синоніми. Зовсім ні. Їжа- то харчі (калорійна їжа, рослинна їжа). А їда- споживання їжі (повільна їда; до (після) їди).

Блюдо і страва.  Слово блюдо в нас означає "широка посудина". А продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. Тож потрібно казати: перші (другі, треті) страви, а не блюда.

На протязі й протягом.  Що таке протяг, мабуть, знають усі: різкий струмінь повітря, що продуває. І сидіти на протязі біля дверей не рекомендується, можна застудитися. Слово протягом уживається в конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось ("Протягом п'яти років автор писав свій роман"). Ненормативними є: на протязі п'ятирічки (замість протягом), на протязі години. Якщо ж ідеться про відстань, то вживається вислів на протязі ("Пройшов рясний дощ, і машина буксувала на протязі кількох кілометрів").

Уява й уявлення.  Уявляти собі що-небудь може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою, а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось. Сказати, наприклад, "Іван не мав ніякої уяви про космічні катастрофи" не можна, бо уява в нього була, тільки вона не створила уявлення про це. Тож треба розрізняти значення цих слів і не підмінювати їх одне одним. Обидва слова-поняття стосуються сфери нашого мислення, ширше- внутрішнього світу людини. Проте кожен з іменників має характерну тільки для нього сполучуваність.  Уява- здатність образно створювати або відновлювати в думках щось бачене, чуте. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах: уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо.  Уявлення- розуміння чого-небудь, знання, яке грунтується на основі попереднього досвіду; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення і т. ін.  Правильним є слововживання в таких, наприклад, контекстах: "Їхні уявлення про мову викривлені" (з газети), "Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі" (Максим Рильський).  Уявний- який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. "Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду" (Семен Скляренко).

Навчальний і учбовий.  В офіційно-діловому мовленні, а також у засобах масової інформації широко користуються словом учбовий. Хоча його існування в українській мові викликає багато сумнівів, адже в ній немає лексеми учба, від якої воно могло б бути утворене. Учбовий- спотворене запозичення з російської мови. Замість нього слід вживати навчальний: навчальний план, навчальне приміщення, навчальний заклад, навчальна практика тощо.

Зумовлювати й обумовлювати.  Слова, схожі звучанням, але не значенням. Зумовлювати- це спричиняти, викликати щось: "Гарна оплата зумовила і якісну роботу". А обумовлювати- встановлювати (в угодах, договорах тощо) певні умови, строки, показники.

Свідоцтво і свідчення.  Звукова близькість цих слів також призводить до того, що їх помилково ставлять одне замість іншого. Свідоцтво, як відомо, то офіційний документ, а свідчення означає підтвердження чогось (факту, обставин тощо).

Носити ім'я, зватися, мати назву.  "Ця вулиця носить ім'я Богдана Хмельницького"; "Міст через Дніпро носить ім'я Євгена Патона",- чуємо і читаємо. Але ж цим дієсловом в українській мові передають дію, рух. Його не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли мовиться про найменування вулиці, площі, проспекту, мосту чи якогось закладу, тоді треба вдаватися до дієслів зватися або мати назву.