Вже не перший рік зустрічаємо Різдво Христове і Нові Роки на чужині, котра стає нашим домом. Звичайно, цей дім не такий рідний і вимріяний, як батьківський, але саме тут ми будуємо свої церкви, хрестимо дітей і відсилаємо до української школи. Таки не створимо ми другої України, і чужа земля стає з часом для наших дітей Батьківщиною.

Але гріх не визнати, що тут нам,емігрантам і заробітчанам, чи з України, чи з деінде, створено значно ширші можливості для матеріального і інтелектуального росту . Ми відчули тут свободу віросповідання, рівність всіх націй і рівність кожного перед законом. Ми відчули, як цінує своїх громадян Америка і дбає про їх права. З гіркотою згадуємо ставлення до нас у різні часи в Україні: переслідування за віру, за політичні погляди, цькування рідної мови, корупцію і всесильність партійних чинів, злочини органів їхнього правосуддя над нашим народом....

Вже Україна відсвяткувала 18 років незалежності. Як багато нового і доброго відбулося, як змінилися обставини і світогляд українців! Лише єдине залишилося незмінним - влада і майно концентруються в руках зайд, колишніх партійних і господарських (ще радянських) чиновників та їхніх нащадків. Україна балансує між Сходом і Заходом.

Здавалося, що вибраний народом під час "Помаранчевої революції" третій президент Віктор Ющенко зорганізує громадську думку і проведе ряд політичних заходів (люстрацію, зміцнення обороноздатності армії, націоналізацію економіки, об'єднання регіонів, забезпечить дотримання відповідальності перед законом, захистить інтереси українців у державі та за її межами).

На жаль, В. Ющенко не зумів скористатися з величезної народної довіри і зробити щось суттєве для долі мільйонів українців: налагодити економіку, підтримати місцевого виробника, відірвати нас від впливу Сходу. Агресивні плани Росії вже не маскуються, посилилося її безпосереднє втручання у внутрішньополітичне життя України. Українці продовжують покидати Батьківщину.

Тому майбутнє за тими політики, котрі зважаться на шлях реформ, довгострокового збалансованого економічного розвитку, моральності та правопорядку, котрі покажуть свою некорисливу любов до України!

Святкуємо Різдво Христове далеко від нашої Батьківщини і звикаємо, що немає вертепів і колядників із звіздами по місцевих вулицях і не співають колядок пасажири у переповнених автобусах і електричках, не пахне сіном і дідухом, разом на Святвечір не збирається, щоб відчути родинне тепло, вся сім'я...

Ще вірю, що прийде кожен з Вас на виборчу дільницю, щоб вибрати провідника-президента для нашої України. Для більшості з нас це єдиний спосіб довести свою любов і турботу до рідного краю і спосіб сказати "Геть!" авантюристам та зайдам. Визначальними у виборі повинні бути для нас вже не обіцянки-цяцянки, а те, що корисного для держави принесли вчинки кандидатів.(Настав час цінувати дерево за плодами, а не за квітом). Хай стане цей обранець нашим мостом додому!

Дорогі мої співвітчизники, Веселих вам свят, гарних колядок, смачної куті і відчуття духовного оновлення та віри в добро, повернення до самих себе, до духовних витоків. Христос родився! Славімо Його!!!

 

 

Голова УГО «Помаранчева Хвиля» Олег Музика.

Чужина. Чикаго 2010.

 

---

 

Цілий день так покоротшав, що біля полудня вже сутеніє, і здається, що сонце закотилося десь під саму Небесну лавку, де і мишка не бігає...Кінець грудня, глухий, як час перед світанком, частіше ставить на коліна для молитви, для благання в Господа світла, нового дня... І як тільки минає три дні після зимового рівностояння, відчуваємо, на порі - сонячне повернення, Різдво Христове, Новий Рік! Не від погоди, не від музики різдвяних дзвіночків, а від передчуття народження нового життєвого кола людина із затаєною радістю чекає пресвітлого дня, коли сповняться її надії...

Хай здійсняться Ваші мрії, людоньки! Хай міцнішають сім'ї - джерело всіх Божих ласк: тільки серед рідних людей почуваєшся певно, природно, захищено. Бажаю всім мати або ж дістати такі нагороди від Долі, які не йдуть у порівняння ні з якими коштовностями на землі! Будьте відкриті для любові, діліться душевною енергією - тим дивним благом, що примножується від роздачі...

Улюбленій газеті бажаю бути такою ж креативною, компетентною, різноманітною, всеохоплюючою, щирою! Ви для нас, читачів, є життєвим порадником, вдумливим аналітиком, надійним товаришем. Важливі події життя у світі і Україні висвітлюються журналістами, які мають як тверде знання предмету, так і гнучкий інструмент його подачі, що є немаловажним серед людей, адже не знаєш, як слово відізветься...Радує приток молодих сил у газету,бо це привносить життєрадісність і легкість у репортажі, чіткий ракурс у фотосесії, різноманітність у виборі рубрик. Хай Вам щастить на нових героїв із струмини життя, хай буде зірким Ваш погляд, гострим перо, уважним і добрим серце! Здоров'я, особистого щастя, професійних успіхів та щедрих рекламодавців Вам у 2010 році! 

 

 

Галина Угрина, Чикаго

 

---

 

У цей радісний час різдвяних свят і в перші дні нового, 2010 року, дирекція, і учительський збір та всі працівники Української католицької кафедральної школи св.о.Миколая в Чикаго вітають Пресвященних Владик, Всечесне Духовенство всіх українських церков, українознавчі школи Чикагської метрополії, всіх Учителів та Учнів, Меценатів і Добродіїв одинокої, української, цілоденної школи на терені нашого «вітряного» міста, та складають щирі побажання всіх Господніх благ у новому році!

 

 

 

Рівночасно надіються на дальшу підтримку та просять про приязне розуміння ваги виховання наших дітей в дусі любові до Бога, української, релігійної, культурної і національної спадщини та чіткого усвідомлення славної історії їхніх предків та теперішньої долі української держави.

Отож, з Божим благословенням у новий рік!

Христос рождається!

 

Марія Клиш-Фіняк
о.Богдан Налисник

Директор школи Ректор катедр