Духовне приготування в родині

День навечір'я завершує Чотиридесятницю перед Різдвом. Цього дня обов'язковий строгий цілоденний піст. Уся родина відчуває, що сьогодні ввечері до неї має завітати дуже бажаний небесний гість. Звідси випливає той глибоко святковий і духовний настрій у родині. Наші предки високо цінували й ревно дотримувалися посту цього дня аж до появи вечірньої зірки. Київський митрополит Максим (1283-1305) у своєму правилі про пости каже, що в який би день Навечір'я Різдва не випадало, навіть у суботу й неділю, треба того дня зберігати строгий піст. І щойно після вечірні він дозволяє поживитися хлібом і вином. Такий самий піст він наказує зберігати і в Навечір'я Богоявлення.

Давній слов'янський Пролог у своєму повчанні має таку духовну заохоту для вірних, які зустрічатимуть празник Христового Різдва: "Знайте, брати, що цього дня піст перед празником Христового Різдва. Тому цього дня з любов'ю і чистотою зберіться в шостий час (12 год. полудня) на молитву, перемігши гнів, очистивши тілесні провини, і всі недобрі діла відкинувши, щоб ми стали достойні чистими устами й непорочним серцем причаститися Божого Тіла, що в нього задля нас одягнувся Господь і добровільно став убогим".

 

Святвечірні обряди і звичаї

 

 

 

Свято Різдва, - це виняткове, багате, веселе, радісне: велике свято, що відрізняється від подібних свят інших народів своєю особливою обрядовістю, багатством фольклору, взагалі оригінальністю етнографії, найглибшою захованістю в народних масах нашої давньої передісторичної культури. Це свято є свідченням глибокої доісторичної дійсності не лише вірувань, світогляду, але й наших культурних, політичних та економічних зв'язків і взаємин із всесвітом... Наша Церква ті гарні звичаї - рештки первісної культури - врешті прийняла, але, як і мусить бути, вклала в усе це християнські ідеали, християнську мораль, нові ідеї - правди, любові, всепрощення, щедроти, удосконалення.. Але характерно, що в основі різдвяних звичаїв збереглося й досі все те, що пов'язана було в ті далекі часи з хліборобським господарством. Яскраво виступають у звичаях такі риси українців як працьовитість, гостинність, чесність, доброта, співучість, єдність і святість родини; шанування пам'яті покійників і т. д.

Головне завдання родини в час Святвечора - гідно приготувати себе і свою душу, свою хату і своє господарство до празника Христового Різдва. Господиня дому порається, щоб гарно прибрати хату всередині та надати їй святкового настрою. Найбільше часу вона присвячує приготуванню Святої вечері. Ця вечеря, хоч пісна, але багата, бо має аж 12 традиційних страв. Звідси і її назва- Багата кутя.

 

 

 

Чому на цю вечерю готують саме 12 страв? Етнографи приходять до думки, що 12 страв це тому, що протягом року "місяць оббігає землю 12 разів". Отже, кожному місяцю наче присвячена страва. По-друге, на Багату кутю мусять бути приготовлені страви з усієї городини та садовини, що тільки є в господарстві, щоб усім цим прийняти й бога врожаю і святі душі дідів-прадідів... А вони, покуштувавши всього цього, дадуть у цьому році ще більший врожай.

Між стравами Святої вечері на першому місці стоїть кутя, або коливо. Це варена пшениця з медом. Деякі автори дотримуються думки, що кутя це останок давніх братолюбних столів, які готували у дні смерті мучеників або померлих. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед - це символ вічного щастя святих у небі.

Коли господиня порається в хаті, то господар приводить до порядку своє обійстя, напуває і годує худібку. З настанням вечора він з особливою церемонією вносить до хати Дідуха - сніп пшениці і ставить його на покутті. "Дідух-Рай", - крім перебування духів дідів та бога врожаю, символізував ще й новорічний урожай, добробут, багатство та долю людей... Ось чому така шана Дідухові, ось чому його несуть у хату з такою святістю, як і принесли з поля з почестями; тому і ставлять його на самому почесному місці... До хати вносять також сіно й солому. Сіно кладуть під обрус на стіл, а солому на долівку. Подекуди в нас цю солому звали також дідухом. Усе відбувається за означеним обрядом, з промовами, побажаннями чи замовляннями. Під столом на долівці ставлять різні господарські знаряддя: сокиру, косу, серп і т.п., щоб на цілій господарці спочивала благословення.

Свята вечеря вже готова. На небі з'явилася вечірня зоря.

Батько родини засвічує свічку на столі. Уся родина святочно вбрана, спільно молиться і сідає за стіл до Святої вечері. Батько складає цілій родині побажання. Вечерю починають кутею з різними церемоніями і приговорюванням. На Святвечір не забувають і про душі померлих членів родини. Для них ставлять окрему мисочку з кутею на столі або вікні, бо вірять, що сьогодні й вони беруть участь у Святій вечері. Після вечері вся родина вітає Христове Різдво колядами й колядками.

 

Свята вечеря за бабусиними рецептами

1. КУТЯ

 

 

 

Зерно опиханої пшениці (0,5 л) промити холодною водою, поставити варити, поки не стане м'яким (приблизно годину). За той час, поки вариться пшениця, запарити гарячою водою мак (250 г) в макітрі. Воду злити. Перетирати його до появи молочкуватої суміші. Краще терти мак, якщо додати до нього 50 г цукру. Взагалі цю справу варто доручити в чоловічі руки.

 

 

 

Зварене зерно пшениці помістити в макітру з перетертим маком, перемішати, додаючи мед чи цукор та горіхи до смаку. Під час вечері першим пробує кутю господар!

2. ПИРОГИ з капустою

Квашену капусту відварити, промити, відтиснути. Порізати чи перемолоти на м'ясорубці (звичайно, коли охолоне зварена капуста). А за цей час слід замісити тісто на воді, як на пироги, порізати та підсмажити до рум'яна цибулю, яку перемішати з капустою та смажити 10 - 15 хв. капусту, додаючи до смаку сіль та перець. Як ліпити вареники, пироги - в Україні знає кожна господиня До столу пироги подаються политі олією.

3. БОРЩ з грибами

Очищені червоні буряки (1 кг) нарізати кружальцями, залити кип'яченою холодною водою і витримати з тиждень- заквасити (в 3 л банці) добре вкинути шкірку чорного хліба. Борщ варити саме на цьому розсолі, квашені буряки не використовуються. Натомість сирі буряки зварити окремо.

Через ніч треба намочити гриби, зранку їх порізати і відварити. Поки будуть варитися гриби, почистити відварений буряк, порізати його соломкою, а також підготувати моркву, петрушку.

Потім все це залити розсолом і варити до готовності, сіль до смаку. Борщ подають на стіл разом з ВУШКАМИ

4."ВУШКА"

Сушені гриби намочити через ніч, відварити. Перемолоти на м'ясорубці, перемішати з смаженою цибулею, додаючи перець, сіль до смаку. Тісто замісити, як на вареники. Розкачати його та порізати квадратиками. В середину квадратиків класти гриби. Спочатку зліпити два протилежні кінці- утворився трикутник, кінці якого з'єднуємо. Це і є "ВУШКА". Варити як вареники.

5. ГОЛУБЦІ 3 ТЕРТОЇ КАРТОПЛІ

Запарити листя свіжої капусти. Почищену сиру картоплю (1 кг) помити і потерти на терці, трохи відтиснути. Додати до смаку сіль, перець, одну зварену бульбу, пересмажену на олії цибулю. Загорнути цю масу в листя, залити водою і варити до готовності.

На стіл подавати з "запаленими грибами", змастити олією.

6. "ГРИБИ ЗАПАЛЕНІ"

Сушені гриби треба намочити, порізати і поставити варити. За той час підсмажити муку до золотистого кольору, потім додати холодної води, розмішати. Цю підливу у вигляді сметани вилити в каструлю, де варяться гриби, посолити. Варити до готовності (20-30 хв.).

7. ОСЕЛЕДЕЦЬ МАРИНОВАНИЙ

На 250 г води додати 2 лаврових листки, 1,5 ст. л. оцту, 4 горошини чорного та пахучого перцю. Це все кип'ятити. Нарізати шматками очищений і промитий оселедець. Цибулю нарізати кружальцями. Складати в банку (1 л): один шар риби, один цибулі і т. д. Потім залити охолодженим маринадом. Через день рибу можна подавати на стіл. Заправити олією.

8. КВАСОЛЯ КОЛОЧЕНА

0,5 л квасолі намочити (на ніч). Потім залити свіжою водою і зварити. Зварену (м'яку) квасолю колотити колотівкою, або ж розім'яти ложкою до майже однорідної маси. Не забудьте додати солі, перцю і заправити смаженою на олії цибулею.

9. ГОРОХ 3 КАПУСТОЮ

0,5 л гороху відмочити у воді (на ніч). Потім залити свіжою водою і зварити. 300 гр квасної капусти відварити, перемішати з горохом й заправити смаженою на олії цибулею. На стіл подавати розігрітим. Але зовсім інакшого смаку цій страві додає часник.

10. РИБА СМАЖЕНА

Рибу почистити, промити і посолити. "Обкачати" в муці. Смажити на олії. Добре їсти з бурячками.

11. БУРЯЧКИ-ЦВІКЛІ

Зварити добре помитий буряк. Почистити і потерти буряк та хрін. Перемішати це все, додаючи оцет, сіль, цукор до смаку.

12. ПАМПУХИ З УЗВАРОМ

1 кг муки, 50 г дріжджів, 0,5 скл. цукру. Розчинити водою половину муки і дріжджів. Так, щоб маса була як сметана. Поставити на тепло. Коли тісто підійде, замісити його, додаючи решту муки, солі ї цукру. Знову поставити, на тепло. Коли тісто підросте, з нього викачують кульки, і дають їм підрости. Смажити пампухи в олії. Добре виглядає і смачно, коли подати на стіл пампухи посипані цукром-пудрою. Ще смачніше з узваром- компотом з сухих фруктів. Узвар добре зварити за день до Святого Вечора.

Кожне село чи місто має ї знає свої відмінні рецепти святвечірнього столу. Обов'язковим є число страв- ДВАНАДЦЯТЬ, на честь дванадцяти апостолів.

Смачної Вам Вечері!