Надворі гуде хурделиця, снігом замітає, засипає усі дороги та стежки, та швидко поспішають і діти, і батьки до Школи Українознавства при Парафії Св. Кн. Володимира. Кличе усіх святково прикрашена ялинка, манить яскравими барвами сцена - треба чекати якогось цікавого дійства, адже недарма коридорами Школи бігають, хвилюються, щось нашіптують, наспівують не лише учні, а й учителі, не лише батьки, а дідусі й бабусі! Останні хвилини промайнули непомітно і вже час розпочинати святкову програму.

Директор Школи Українознавства п. Світлана Фаріон своїм вступним словом вітає усіх присутніх в залі і запрошує полинути в атмосферу свята. Як і кожна попередня програма, ця також розпочалась молитвою, яку провів настоятель храму св. Володимира отець-архимандрит Панкратій. А далі усіх вітали гості, які завітали до школи. Генеральний Консул України п. Костянтин Кудрик побажав учням дальшого старанного навчання, подякував вчителям і батькам за нелегку працю збереження мови, культури і традицій за межами України. Великою несподіванкою була присутність у залі п. Лариси Коваль - професора, доктора педагогічних наук,представника Коордиційної ради Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика, яка прийшла особисто вручити Дипломи переможців учням Школи Українознавства. Величезною гордістю було те, що 26 учнів стали переможцями Конкурсу - це своєрідна нагорода не лише учням за їхні знання, а й вчителям за їхню працю, яка не проходить безслідно. Раділи всі - і вчителі, і учні, і батьки та, зрештою, усі присутні - за громаду, за Школу, за підростаюче покоління.

А далі на сцені одні школярики змінювали інших, колядки перемішувались з віншуваннями та побажаннями...

А святковий зал, неначе пишна та багата господа, приймав усіх бажаючих виступити: дошкільнята просили Святого Миколая прийти у гості:

Святий Миколаю,

Прийди д о нас з раю,

Принеси нам дари,

Кожному до пари.

Невеличка сценка у виконанні учнів третього класу нагадала про народження Ісуса:

Пречиста Діва в ясла положила

Божого Сина, сіном притрусила.

І ми, люди вірні, Христа величаймо,

Ангельськую пісню Йому ми співаймо.

П'ятикласники зачарували присутніх виконанням пісні "Свята вечеря" - полинув поміж рядами запах куті, пампушків, вареників та борщу; зринули в уяві, немов живі, картини спільної вечері української сім'ї - стало трішечки щемно та сумно....

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пахне світлиця медом і сіном,

Рветься назовні з печі вогонь,

Батько заходить в хату із Дідом

І на покутті ставить його...

Але свято продовжується - ніколи сумувати, час готуватись до зустрічі нових гостей - першокласники закликають до коляди:

Ой Колядо, Колядине,

Ішла полем господиня,

З торби жито брала,

Ниви засівала.

Роди, Боже, жито

На многії літа,

На щастя родині,

І всій Україні!

А далі всіх гостей порадував виступом Вертеп - від п'ятикласників до десятикласників - не було відчутно різниці у віці - усі намагались донести до глядачів відчуття незбагненного, незабутнього дійства - народження Сина Божого:

Не лякайтесь, не смутітесь,

Сину Божому вклонітесь!

До Вертепу поспішайте,

Сина Божого вітайте!

І всім людям говоріть,

Що Христос прийшов на світ!

Костюми вражали своєю простотою і красою. Виступ Вертепу вдало поєднувався з колядками у виконанні дівчат-восьмикласниць. Залишило таке дійство світлі та радісні відчуття, сподівання та віру в щось світле, чисте, радісне:

Вінчуєм вам нині, усі добрі люди,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде,

Хай кожної днини, кожної години

Бог благословить, біда нехай згине!

А далі знову на сцені пісенне дійство вже у виконанні першокласників, яких міняють четвертокласники - і знову кожушки українські, і знову торби з подарунками, і знову відчуття наближення свят... Не минула коляда "і патлата, і хвостата", другокласників - ще й пампушків у нагороду отримали від вдячних господарів.

Та не лише спів колядок лунав у стінах Школи Українознавства. Маленький другокласник Михайло Хрін нагадав і про прихід до українців щедрівки. У його виконанні пролунала щедрівка "Щедрик, щедрик, щедринець". А закінчили свято хлопці-шестикласники своїми привітаннями-щедруваннями:

 

Ой Ісусе любий,кращий, як ті квіти,

Пригорни до себе нині українські діти.

Щоби були добрі, щоби були щасні,

І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.

Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,

Дай нам щастя й кращу долю Україні!

Свято закінчилось, хочеться ще раз подякувати за працю - тяжку, але плідну - вчительському колективу Школи Українознавства, учням, батькам - усім, кому не байдужа українська мова, культура, звичаї, історія; усім, хто намагається підтримувати, примножувати та берегти усе рідне далеко за межами України! Веселих, світлих та радісних свят!

 

---

 

4 грудня св. Миколай побував в українській католицькій школі святого Отця Миколая, де навчаються багато українських дітей. Всім відомо, що учні в цій школі пильні, слухняні і розумні.

Програма святкового концерту, підготована художнім керівником Іриною Дичій, була проведена на відмінно. Сюжет вистави полягав у пошуку святого Миколая по цілій Америці,зокрема, присутні змогли побувати у найвідоміших куточках країни.Вигляд трирічних мандрівників-дошкільнят, які сформували барвистий ланцюжок потягу, зворушив увесь зал. Отже, подорож розпочалася. Глядачі побували і в казковому світі Діснея у Флориді, і в Тексасі, і на червоній доріжці Голівуду, в Оклахомі - разом із племенем індіанців, у Філадельфії - спостерігаючи за «батьками нації», не оминули Бродвею із його мюзиклами і, звичайно, ж Чикаго. У кожному виступі вдало поєднувалися хореографія з музичним супроводом і, навіть, відеокартинкою. Діти були добре підготовлені і вистава вдалася! Тому сумнівів у тому, що св.Миколай, який вийшов згодом з ангелами, має для кожного гарний подарунок, не виникало. Найцікавіше було спостерігати за дітками, які пам'ятали про свої провини і у напруженому очікуванні, спостерігали за процесом обдаровування. Почувши своє прізвище, вони, і з неприхованим полегшенням, бігли до сцени, де ангели вручали їм довгожданий пакуночок. Так що батьки одержали подвійну порцію розваг, дивлячись на своїх нащадків!

 

 

 

 

 

Хочеться також відзначити прекрасну роботу адміністрації школи в організації свята. На початку концерту була проведена лотерея, виграшами якої стали предмети домашнього вжитку, квитки на ігри Chicago Bulls та Black Hawks та грошовий дарунок - $250.00. Святий Миколай був особливо щедрим у той день, як для дітей, так і дорослих!

12 грудня він завітав до СУМу. Готуючись до зустрічі з небесним гостем, сумівська молодь в Чикаґо підготувала театралізвану сценку про дівчинку, яка дуже любила читати книжки. З дівчинкою трапилася пригода: вона загубилася в лісі. Але все добре склалося, вона опинилася у замку принца. І в той час, коли в замку всі заспівали пісню про святого Миколая, в супроводі ангелів Чудотворець увійшов до зали.

20 грудня він завітав до Lane Technical High School, де Школа народного і сценічного танцю, що працює при парафії св. Володимира й Ольги, презентувала свій "попис", присвячений саме святому Миколаєві. В дійстві приймало участь майже 200 дітей. Тож святий Миколай мав нагоду зустрітися з працьовитими, талановитими українськими дітьми. Перед глядачами розгорнулася справжня вистава під назвою «Небесні Крила». Все почалося із танцю ангелів, які знайшли поміж себе одного без крил. Цьому ангеликові довелося спуститися на землю, щоб зустрітися із багатьма героями, подружитися з ними. Ангел, у чудовому виконані Мар'яни Огаренко, зустрівся із Зорями, Місяченьками, Ніччю перш, ніж спуститися на землю. Там він познайомився із Тхорами, Світлячками, Жабками, Лисичками та Єнотами. Довелося ангелові мати справу із менш приязними тваринками - жорстокими Вовками та Павуками. Але впоравшись із ними, головна героїня продовжувала свою подорож, щоб нарешті дістати омріяні крила. По дорозі зустрілася з Сніжинками, Льодовиками, Метелицями і навіть, Чортами. Пройшовши чималі випробовування, допомагаючи тим, хто чекав допомоги, Ангеля знову зустрілося із іншими ангелами і дістало чудові крильцята.

 

 

Школа народного і сценічного танцю вітає Миколая в Lane Tech

 

 

 

 

св. Миколай побував в українській католицькій школі Миколая

 

 

 

 

 

Вистава закінчилася тріумфально і ведуча запропонувала усім глядачам, до яких у залі приєдналися вже і маленькі артисти, заспівати пісню про Миколая «Ой, хто, хто Миколая любить» і покликати старенького. Найбільше чути було голоси дітей, які натхненно співали, сподіваючись на чудо. І воно відбулося! Миколай із ангелами вийшов на сцену, де привітав усіх дітей та батьків, і почав вручати подарунки. З цього моменту почалася весела, святкова метушня. Світлячки, Сніжинки, Жабки, Павуки знову стали Христинками, Андрійками, Софійками та Юрками, які боялися тільки одного - не почути свого імені! Але цього не сталося! Добрий Миколай усім вручив пакуночки - танцюристам, їхнім маленьким братикам та сестричкам.

Не можна не відзначити титанічну працю організаторів та керівників Української школи балету і народного сценічного танцю при Парафії св. Володимира і Ольги. Надзвичайної краси костюми, чудова хореографія, музика і, навіть, декорації залишили батьків задоволеними. Єдине, що хочеться побажати - це збільшити кількість занять, щоб маленькі артисти почувалися впевненіше на сцені.

А, насамкінець, ми всі хочемо подякувати святому Миколаєві за його відвідини молодшого покоління української громади Чикаго, за ту радість, яку ми бачимо на личках наших дітей і побажати йому повернення у наступному році!

 

Світлана Іванишин-Угрина, Чикаго