Настасія Марусик-Жмендак, Чикаго, майстер традиційного народного мистецтва

Продовження

(початок в № 17, 20, 24, 29, 31,...)

СИМВОЛІКА ЗООМОРФНОГО ОРНАМЕНТУ

Зооморфний (від грецького "зоон" - тварина) орнамент являє собою стилізоване зображення тварин та комах. В буковинській орнаментиці досить часто зустрічається зображення коня, оленя, а також черв'ячки, курячі лапки, заячі вушка, хрущі, рачки, мотилі, гадюки чи вужі.

К і н ь - символ бога Сонця, символ вірності, швидості, відданості.

Найсвятіша клятва давніх слов'ян - "Клянусь конем" - побутувала на протязі віків.

Разом із своїм хазяїном, кінь являється персонажем багатьох легенд, казок, пісень, в яких він виступає головним порадником і залишається вірним господарю до останньої хвилини. Ці події щедро оспівані в буковинському фольклорі:

Вітер віє - трава шумить,

А в тій траві жовняр лежить.

Головою на купині,

Личко закрив муравою.

Над ним коник зажурився,

По коліна в землю вбився.

- Не стій, коню, наді мною,

Бо я бачу щирість твою.

Біжи, коню, дорогою,

Степовою, широкою.

А там будуть женці жати,

Ти не дайся їм спіймати.

Іди, коню, дорогою,

Степовою, широкою.

А там будуть громадити,

Би-сь не дався їм зрадити.

Як ти прийдеш в рідне село,

Заржи сумно, невесело.

До тя вийде стара мати,

Щоб ти знав, що їй казати.

Би-сь не казав, що я вбився,

Скажеш її, що вженився.

Та й узяв у царя дочку,

В чистім полі могилочку.

Дві ялинки - за дружинки,

Два дубочки - за дружбочки.

У народних піснях кінь буває вогненним, крилатим, золотогривим, вороним, буланим, сивим.

 

Фрагмент сорочки. оч.ХХ ст. Буковина. Фонди ЧМНАП

 

Син бога Сонця Світовид на білому коні приносить на землю світанок, воює з ворогами дня. Воїни вважали його своїм покровителем, адже йому доручено пильнувати, щоб на землі, і небі та підземному царстві здійснювались закони добра і світла.

Зображення коня - один із провідних мотивів народного мистецтва.

Зокрема на стародавніх буковинських сорочках зображено крилаті коні. Наші предки вважали, що орнаментика із кінською символікою причаровує Сонце для доброго життя на землі.

О л е н ь вважається небесною твариною, яка царює над усією рогатою живністю. У стародавніх колядках олені, як і коні, переносять душі покійників на той світ. Наші пращури порівнювали оленя з Сонцем, на голові якого було від 10 до 70 рогів-променів. За стародавною буковинською колядкою, на 10-ім розі оленя росте дерево:

Гой луже, луже, не шуми дуже.

Ой дай, боже!

Не шуми дуже, не гуди дуже.

- Гой як же мені та й не шуміти?

Та й не шуміти, та й не гудіти?

Коли у мене дивний звір бродить.

Дивний звір бродить - то сивий олень.

То сивий олень дев'яторогий.

А на десятім росте деревце.

А в тім деревці гречна дівчина.

Гречна дівчина та й Марусина.

Сорочку шиє, шовком гаптує.

Шовком гаптує, сріблом малює.

 

Фрагмент рукава сорочки. Кін ХІХ ст. Буковина. Фонди ЧМНАП

 

Фрагмент сорочки, (крилаті коні). Кін.ХІХ ст. Буковина. Фонди ЧМНАП

 

Дощ порівнювали з маленькими оленятками, які випадають з хмар і розбігаються по землі. Небесні олені являються невід'ємним атрибутом великодніх писанок.

 

СИМВОЛІКА АНТРОПОМОРФНОГО ОРНАМЕНТУ

Антропоморфний (від грецького "антропос" - людина) орнамент, являє собою зображення берегинь, духів добра, у вигляді сильно стилізованих жіночих фігур в одязі трикутної форми з піднятими до неба, або опущеними до землі руками та головою у вигляді круга, квадрата чи ромба. Руки, піднесені до неба, як джерела сонця і дощу, тепла і вологи, зображували для літніх молитв про урожай.

 

Фрагмент рукава сорочки. Кін.ХІХст. Буковина. Фонди ЧМНАП.

 

Б е р е г и н я - мати Всесвіту, богиня життя та захисту. Берегиня являється оберегом непорушності вірності подружньої пари. Саме родинне вогнище, в якому людина знаходить мир, спокій та високу мораль - символізує Берегиня. На стародавніх вишивках Берегиня часто зображувалась із Деревом життя та фантастичними птахами, символізуючи жінку-матір, яка продовжує рід, а також землю, яка народжує і плодоносить. Рушники із зображеннями Берегині вивішували при відкритих частинах будівлі - над вікнами та дверима.

Берегинею жіночого начала Всесвіту, дарувальницею небесної води (дощу), без якої не можливе земне життя, вважалася богиня Дана, дружина бога Сонця і вогню - Дажбога. Саме цей священний шлюб вогню і води святкують боги і весь світ на Купала. Джерельна вода Дани, так само як і вогонь, просвітляє як тіло, так і розум. Вода Дани вважається очисною, живою і мертвою, молодильною і святою. Дослідники вважають, що слово Дана - вода і мати: "Да" - вода, "На" - неня, яка річку творить. У стародавніх колядках Богиня Дана омиває вічнозелене Дерево життя.

 

СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ

Цікавою характеристикою старовинних вишиваних взорів є те, що вони ні кольором, ні формою не наслідують природніх. Квіти і птахи досить часто мають чудернацьке поєднання кольорів. Це пояснюється тим, що кожен колір має свою символіку. Колір підбирався в залежності від того, що саме людина прагнула передати в вишивці. Буковинська дослідниця народознавства Гарафіна Маковій у своїй праці "Очі згори" зазначає: "...Кожен колір мав свою символіку: рожевий - від Бога, бо"це - цвіт сонця", то щоб сонце не заходило з твоєї судьби". Синій - від води, то "най тобі буде, як з роси та води". Кафовий (коричневий) від пекла, " би тя твоя дорога до вогню пекельного не довела". Антраментовий (фіолетовий) - від звізд, "би щасливою була твоя звізда", бо вірилось: вона народжується і помирає разом з людиною. Зелений - від землі, то "би багатий був на все земне, але добре...". То ж не дивно, що на вишивці пташка могла мати рожеві крила, а квітка - коричневі пелюстки. На загал, вишивка Північної Буковини визначається особливим багатством кольорового поєднання.

 

Фрагмент шириньки (весільної хусточки). Сер.ХХ ст. Буковина. Колекція автора.

 

Тайстра. Сер. ХХ ст. Ткання. Колекція М.Шкрібляка

 

Фрагмент сорочки.Сер.ХХ ст. Буковина.Фонди ЧМНАП

 

Фрагмент рукава сорочки. Поч.ХХ ст. Буковина. Фонди ЧМНАП

 

Б і л и й - колір Білобога, символ усього видимого, чистого, невинного, радісного. Це колір ангелів, святих, колір небесного світла, колір сходу, ранку. Під час першого посіву наші предки одягали білу сорочку, клали в землю освячені на Великдень білу шкаралупу від яйця і зернятко пшениці - на чистий і багатий урожай. Також білий колір є стародавнім кольором жалоби, пов'язаний із образом смерті.

Ч о р н и й - колір ночі, трауру, колір загибелі всього, що живе і дихає. Із чорним кольором пов'язане зло і чаклунство. Чорний колір - символ підземного мороку, потойбічного світу, царства нічного сонця. Богом ночі вважається Чорнобог, що живе в пеклі. Наші предки вірили, що людина, яка чинить зло, має зв'язок із злим духом, і по смерті стає слугою Чорнобога. Вони також вважали, що тільки світло може протидіяти темноті. Чорнобог вічно змагається з Білобогом, так як ніч завжди змінює день. Чорнобог - воїнське божество, Білобог - землеробське. З іншого боку, чорні хмари у спекотні дні приносять дощ, а з ним - і спасіння. В народній вишивці чорний колір символізує ріллю.

Ж о в т и й колір також має суперечливе значення. З одного боку, це колір Сонця, золота, колосся. Золото - символ величі, багатства, мудрості. Усіх своїх світлих богів, які уособлювали яскраві світила та блискучі хмари, наші предки наділяли золотими і срібними атрибутами. Особливо відчутний мотив золота у народній творчості: золотий перстень, золоте дерево, золоте яйце, золота ряска, золоті чобітки, золота гора, золотий міст, золоте зерно, золотий колос. З іншого боку - це колір опалого листя, зрілого життя людини, яке мусить закінчитись смертю.

С и н і й - колір небесного простору, колір моря. Синій колір символізує вірність, добру славу, чесність. В ньому закладена глибока таїна пізнання світу. З іншого боку цей колір викликає почуття холоду і нагадує про тінь. Також синій колір асоціюється з блискавкою.

З е л е н и й - колір землі, весни, краси, природи. Зелений колір - символ перемоги над злими силами, символ воскресіння та радості, символ юності.

Ч е р в о н и й - колір воскресіння Сонця, тому Великодні писанки мають червоне тло. Цей колір, вогню і крові, має протирічливе значення: з одного боку він символізує радість, силу і красу, з іншого - мстивість, нищення, розруху. Завдяки своїй властивості протидіяти злим чарам, червоний колір використовують при замовляннях, зокрема в любовній магії.