Символіка геометричного орнаменту

 

 

Продовження (початок в #17).

Одним із найдавніших сакральних знаків - знак сонця і вогню - символ вічного життя і оберіг від темних сил, являється хрест.

Хрест - це дві перехрещені осі, які символізують поєднання небесного і земного, а також захищений вищими силами Центр світу, початок відліку для чотирьох напрямків простору: Півночі, Півдня, Сходу і Заходу. Врешті число 4 - це і є хрест, написаний без відривання олівця від паперу. Наші предки вживали силу хреста при кожній життєвій потребі. Хрест, як амулет, оберігає його власника від усяких неприємностей з чотирьох боків. Хрест також являється символом поєднання сонячної батьківської та вологої (земної) материнської енергії, так як життя на землі зароджується від вологи та тепла. Пізніше, із прийняттям християнства, цей знак став символом розп'яття Христа.

Хресне знамення має велике охоронне значення. Згідно із віруваннями наших предків, при запалюванні світла ввечері треба конче перехреститися, бо до хати входить бог вогню. Перехреститись треба перед питтям води, щоб разом з водою до нутра не влізла нечиста сила. Перед сном мати хрестить своїх дітей. Хреститись треба перед початком і в кінці всякої роботи. Конче треба хреститись, коли гримить, особливо при першому громі.

Хрест також є персонажем стародавніх буковинських колядок:

...Срібні копита камінь лупають,

Камінь лупають, церкви складають,

З трьома верхами, з трьома хрестами:

На першім хресті - сонечко в весні,

На другім хресті - місяць у креслі,

На третім хресті - зоря і моря,

Зоря і моря, два-три престола,

На тих престолах - Матка Христова,

Книжку читає, Христа благає.

За вітця, матку, за всю челядку,

За челядочку, за худобочку.

С в а р г а (свастика, ломаний хрест, гачковатий хрест, млиночок, коловорот, сонцеворот), є однією із різновидностей хреста.

Сварга - знамено Сварога - бога Вогню, прабога усіх богів, Владики світу. Сварга вважається символом влади світла над пітьмою. До кінця середньовіччя сварга широко застосовувалась в християнстві (Роман Багдасов, "Свастика: священний символ, розділ 4). Свастика була символом Ісуса Христа (Рене Генон, "Символіка хреста, розділ 10), який розглядався християнами як зразок для наслідування, як полюс тяжіння для формування Нової Людини.

 

Фрагмент сорочки.Кін. ХХ ст. Робота М.Шкрібляка

Хрест-сварга досить часто зустрічається на стародавніх вишивкових та писанкових орнаментах, на орнаментах трипільського посуду. Хрест-сварга являє собою сонячний диск, від якого відходять рівнобічні промені в чотири сторони світу. Вважається, що до дня Купала сварга несе всьому живому позитивну енергію, а після Купала - обертається в іншу сторону.

Сварог вважається богом шлюбу, ковальства і хліборобства, адже він навчив людей користуватися вогнем. Викувавши перший плуг, першу шлюбну обручку, Сварог являється покровителем будь-якого ремесла. Він наділяє людину спокоєм, мудрістю, рівновагою.

Хрест-сварга являє собою накладені одна на другу дві піввісімки, точкою перетину яких є вісь Всесвіту. Гене Ренон у своїй праці "Атлантида і Гіперборія" пише, що сварга є і завжи була знаком поєднання божественного (Бог-Творець), космічного (Сонце) і земного (Земля) полюсів.

Цей знак притаманний багатьом азійським племенам і народам як один із древніх знаків віщування добра, відхилення від нещастя. Він був відомим ще з найдавніших часів в багатьох народів Західної Європи, Китаю, стародавньої Індії, індіанців Америки, про що згадується в поемі "Рамаяна".

В о г о н ь і вода, є найвеличнішим даром людям від Сонця та Неба. Наші предки вважали, що вогонь, то жива істота, яка горить в душі кожної людини. Освоївши вогонь, наші пращури стали володарями світу. Домове вогнище - оберіг дому і родинного щастя.

Вогонь, добутий тертям двох дерев'яних палочок, називається "живим вогнем". Живий вогонь вважається святим, чистим, новим. Такий вогонь наші предки використовували при спалахах епідемій.

 

Фрагмент сорочки. Кін.ХІХ ст. Буковина. Колекція автора

Живим вогнем запалювали весільні свічки. Для розпису писанок використовували тільки живий вогонь, як найкращі чари, що бралися безпосередньо від життєдайного сонця. Тому зображений на стародавніх орнаментах хрест є символом вогню, життя і сонця.

"S" - п о д і б н і елементи, що часто зустрічаються на наших орнаментах, являють собою частину сварги з заокругленими кінцями. Цей знак є також половиною зображення числа (8), "вісім". У духовному розумінні це шлях досконалості, пройдений до задуманої мети через сім небесних сходинок. Вісімка - подвійний хрест, "престол Господній". Після семи днів посту та каяття на восьмий настає духовне очищення.

Т р и к у т н и к - символ "вузької брами", яка веде до життя. Як зазначалося вище, цифра 4 являє собою хрест, написаний без відривання олівця від паперу. З другого боку це є прямокутній трикутник - символ єдності трьох світів: земного (явного), підземного (невидимого) та небесного (духовного). Трикутник також символізує три стихії - воду, вогонь, повітря, а також матір, батька і дитину. Магічне число "три" пов'язане із життям людини. На стародавніх буковинських писанках досить часто зустрічаються орнаментальні зображення у вигляді сорока трикутних клинців, кожен із яких наповнений своїм змістом і присвячений небесним світилам (сонцю, місяцю, зорям), небесним стихіям (вогню, воді, повітрю), а також оранці, посіву, проростанню, дозріванню, збиранню хлібів, одруженню, народженню дітей, добробуту, щастю.

"40 клинків" символізують найцінніші багатства, які ми повинні зберігати. Наші предки передали нам цей закон. Щоб жити, треба його зберегти. Але сталося інше. Цивілізація дала нам усі вигоди, які знищили вогонь, воду і повітря!".

Трійця - нероздільне божество Отця, Сина і Святого Духа. Досить часто число три зустрічається в стародавніх колядках: "три райські пташки", "три королі", "три службочки", "три буйні вітри", "три зірниці", "три свічки".

 

Фрагмент рукава сорочки. Кін.ХІХст. Буковина. Колекція М Шкрібляка

Золоте трисуття (тризуб) - символ бога Трояна, який тримає три Сонця. Тризуб являється офіційною емблемою нашої держави. Історики припускають, що тризуб був печаткою дипломатичних та зовнішньоторгівельних представників Київської Русі у відносинах з Візантією та іншими державами.

Герб України, тризуб, символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь. Він є продовженням глибинних історичних геральдичних традицій українського народу. Найдавніші спогади про тризуб на території України датовані першим століттям нашої ери в Боспорськім царстві, що знаходилось на Керченському півострові. Тризуб зустрічається серед археологічних знахідок УІ - УІІІ століть на Полтавщині та Київщині.

Невід'ємним елементом геометричного орнаменту є різновидності ліній: пряма горизонтальна лінія символізує землю; горизонтальна хвиляста - символ води а вертикальна хвиляста лінія - символ дощу.

М е а н д р - ломана лінія з закрутами, що часто зустрічається в українському орнаменті і вважається найдавнішим із усіх відомих елементів орнаменту. Меандр є основним мотивом трипільської кераміки.

На виробах, знайдених при розкопках Мізинської стоянки на Чернігівщині, чітко видно вишитий меандровий орнамент на сорочці Матері Богів. Він з'явився на декілька тисячоліть раніше, ніж в стародавній Греції і вважається найдавнішим в усьому світі.

Меандр є символом води, символом вічності, символом безкінечної зміни дня ніччю, зміни пір року.

В о д а - символ морального та духовного очищення. Вода з давніх-давен обожнювалася нашими пращурами. Вона вважалася святою, адже діставалася від Неба в дар Землі для її оживлення і плодючості. Наші предки поділяли води на чоловічі та жіночі. Жіночими вважалися води джерел та криниць, тобто води, які знаходяться на землі. До чоловічих належали небесні води, тобто дощові та снігові. Поєднуючись із земними, небесні води запліднюють Землю. Як вогонь спалює все негативне, так і вода змиває бруд, зцілює від недуг. В стародавніх буковинських колядках небесна вода, під іменем дрібного дощику, оспівується як один із трьох королів:

... Перший ми король - красне сонечко,

Другий ми король - то місяць ясний,

Третій ми король - то дрібен дощик...

 

Найчастіше меандр зустрічається на верхній частині трипільської посудини. Тягнучись закрученою лінією, рідко коли виступає в своїй повноті на узорах. В буковинських та галицьких узорах досить часто зустрічаються половинки меандру. Однією із різновидностей меандру є безкінечник із заокругленими лініями, який являється улюбленим елементом орнаменту на буковинських та гуцульських писанках і вишивках. До писанок, на яких зображено безкінечник, ще й досі ставляться як до святості.

С п і р а л ь - давній символ сили Сонця і Місяця, символ природної енергії - повітря, води, вогню та вітру. Спіраль, як центр сили і життя, часто зустрічається в орнаментах давніх культур.

К в а д р а т - геометрична фігура, що має чотири одинакові сторони. Квадрат і хрест є головними символами числа "чотири", а цифра чотири означає землю, цілісність, повноту та справедливість. Квадрат символізує чотири сторони світу, чотири стани буття: ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима; дитинство, юність, зрілість, старість; чотири стіни, чотири кути, чотири кінці в хреста. Квадрат - образ виокремленої, особливої землі, сокрального простору, впорядкованого і захищеного з усіх сторін. "Саме такою святою землею, "Ноєвим ковчегом", "варою" (захистом), споконвіку вважалася земля України", зазначає Ігор Каганець у своїй статті "Таємниця імені "Україна".

Р о м б - знак, який найчастіше зустрічається в українському орнаменті. На знахідках трипільської доби знаходимо зображення ромба, перехрещеного на чотири ділянки на лоні невеликих жіночих фігур. Це зображення символізує плодовитість, родючість. Значення ромба, як символу жіночого начала, збереглося на нашому орнаменті майже в незмінному виді. На буковинських та гуцульських узорах зовнішній контур ромба збагачений гострими зубцями, гачкоподібними елементами у вигляді кучерів та рогів. А в середину ромба вписується восьмипелюсткова розетка або хрест, який поділяв його на чотири частини, символізуючи засіяне поле.

У цілому мотиви геометричного орнаменту (кола, хреста, свастики, трикутника, квадрата, ромба, меандра), являються найдавнішими елементами в орнаментиці не тільки українців, а й багатьох інших народів світу, зокрема в Індії, Тибету, Персії а також індіанців Америки. В сивій давнині українські землі лежали на шляху розвиненого торгу. Про ту ранню добу згадує Г.Павлуцький у своїй праці "Історія українського орнаменту": "Торг (як і війни, мандрівки народів, загальна релігія) об'єднує мистецтва ріжних народів поміж собою і надає їм багато спільних рис". Тому не дивно, що знаки-символи на українському орнаменті притаманні багатьом народам світу.

Продовження в наступних номерах.