Поки Україна була бездержавною, релігія жорстоко переслідувалася і насаджувався атеїзм, плоди якого зараз пожинаємо, український Миколай не мав своєї домівки. Нам нав'язували "Дєдушку Мароза", який так і не прижився, принаймні в західних областях. А Миколай тим часом таємно розносив дітям подарунки, даруючи ще й радість і добро. Тепер уже і наш Миколай має свій притулок. У селі Пістині, що в Косівському районі на Івано-Франківщині на території Національного природного парку "Гуцульщина" ось уже чотири роки діє туристично-мистецький комплекс "Маєток Святого Миколая".

Маєток Святого Миколая - дітище парку "Гуцульщина". Проект розвивається на ентузіазмі працівників парку, Косівського Центру дитячої творчості та Інституту декоративного і прикладного мистецтва. Місце було вибране не випадково, адже цьому сприяє мальовничість гір і центр гуцульського мистецтва. Побувавши тут, дехто вважає, що побував у казці. Неподалік є криниця з цілющою водою і найстаріша на Гуцульщині церква святої Анни. Ініціатором проекту був колишній заступник голови Івано-Франківської обласної держадміністрації Микола Шкрібляк. У 2001 році він поїхав у Фінляндію до Санта-Клауса, де побачив його домівку і дуже захопився нею. Тоді визріла ідея зробити щось подібне у нас - казкове, цікаве, духовне. Мав намір допомагати, але завадила передчасна смерть, але саму ідею підтримав колектив парку.

Наріжний камінь маєтку було закладено в 2004 р., а 2006 р. відбулося його відкриття. Роль Святого Миколая спочатку виконував Микола Соколик - директор Косівського Центру дитячої творчості, але через шалений тиск місцевої влади був змушений залишити цю посаду і передав цю функцію провідному інженерові відділу рекреації та екологічної освіти Національного природного парку "Гуцульщина" Віталію Ходанові. Допомагає екскурсовод Наталія Якимишин. Маєток працює цілий рік.

Святий Миколай читає дитячі

Першочерговим завданням цього проекту було відродження втраченої духовності, звичаїв і традицій нашого народу, реалізації дитячих потреб в отриманні знань, відпочинку, оздоровленні, оволодінні найрізноманітнішими видами народних ремесл. Через комп'ютеризацію діти перестали читати і стали черствими - ми хочемо прищепити їм любов до читання.

У двоповерховій дерев'яній, казкового вигляду споруді, облаштовано шість кімнат. У кімнаті новорічно-різдвяної іграшки знаходяться ялинкові прикраси, яким понад 60 років. Взагалі колись новорічних іграшок не було і люди прикрашали лісову красуню дарами природи, а пізніше вже почалося їх виробництво. Відомо, що першим приніс до кімнати новорічну ялинку Мартін Лютер і прикрасив 12-ма свічками. До сьогодні невідомо - чи це є 12 місяців, чи 12 апостолів. Пращури говорять, що ялинку приносять в хату тому, що в ній живе дух лісу, від якого іде позитивна енергія: все зло відходить, а тільки добро залишається. Іноді, буває, під час екскурсії хлопчики задають питання, чому немає прикрас у вигляді танка, зброї..., на що екскурсовод пані Наталя відповідає: "Хочеться зранку пробудитися, а за вікном прекрасна зима, снігур виспівує свою чарівну мелодію, а під подушечкою Миколай приніс подарунок, аніж прокинутися зі сну, а за вікном - війна". У кімнаті велика колекція новорічно-різдвяних і миколаївських старовинних листівок. Приємно потрапити до цієї кімнати навесні або влітку, коли сонечко, тепло і на мить потрапляєш у 19 грудня чи Різдво.

Але з казки дитина все одно мусить переходити в реальність. Тому наступною є кімната-музей природи. Тут знаходяться макети лісових звірів і комах, зразки стовбурів дерев і засушених листочків, фотографії Карпат. Науковці парку охоче про все розповідають дітям, проводять екскурсії екологічними стежками парку. Бувають випадки, коли діти заходять у ліс і навіть не знають як себе поводити: ламають гілочки, нищать комах. Якщо знищимо природу, то і нас на цьому світі не буде.

Три книжки Миколая

Минулого року святому Миколаю подарували опочивальню, адже він носить подарунки і втомлюється. На ліжку в опочивальні три подушки: коли Миколай лягає на першу, то спілкується з самим Богом, коли на другу, то знає, якого подаруночка хоче кожна дитина, а коли лягає на третю, знає в кого які проблеми. Оскільки святкують Миколая два рази в рік, то ця кімната має дві пори року. Коли відкрити ковдру взимку -побачимо гарну поляну, на якій ростуть квіти, грибочки, зелена травичка. Це цікаво не тільки дітям, але й дорослим. У кімнаті висить прекрасне панно "Дитячий сон", зроблене самими ж дітьми.

У Святого Миколая є три Ангели-охоронці і кожен з них має по книжці. Один має товсту книгу, в якій записує дітей милосердних і носить величезний мішок з подарунками. Другий має книжку трохи меншу, де записує слухняних діточок. Третій носить пустунам різочки, але ця книжка тоненька, адже щоразу стає менше пустунів. Ці мішечки з книжками знаходяться біля опочивальні. Цікавою миттю для дітей є зустріч зі Святим Миколаєм. Але щоб він прийшов, треба попросити про це ангелочків, які висять біля опочивальні. Смикнувши за ланцюжок, вони дзвенять мелодійним співом і тоді Миколай знає, що до нього в гості прийшли чемні дітки.

А ще у маєтку є кімната дитячих робіт, де часто проводяться майстер-класи. Діти малюють, вишивають, інкрустують, пишуть вірші, виготовляють писанки. А хто з дітей не знає молитви до Ангела-Охоронця, то її вивчають у цій кімнаті. Переважно свої роботи діти забирають, бо вважають, що це їхній талісман.

Надворі маєток надійно охороняють казкові герої, вирізані з дерева працівниками музею. Поруч знаходиться дитячий ігровий майданчик. Біля місця для вогнища розташовані крісла для дванадцяти чеснот: мудрості, справедливості, сміливості, поміркованості, покірності, щедрості, чесності, любові до ближнього, помірності, терпеливості, старанності, працелюбності.

Кому заважав Маєток Святого Миколая?

Працівники парку, зокрема маєтку пережили дуже складний період тиску і залякування попередньою районною владою. Їй розходилося в тому, що тут гарне місце і краще було б зробити для себе відпочинкові котеджі, а не щось прекрасне для дітей. Мали намір ліквідувати весь парк, підпалювали його, але працівники парку мужньо вистояли. Доводилось влаштовувати цілодобове чергування. Але щоб хоч якось нашкодити, влада оголосила, що маєток Святого Миколая знаходиться у Черганівці, де всього-навсього є каплиця і святкування було тільки один день - 19 грудня. Дітей привезли примусово. Вчителька однієї з Косівських шкіл розповідала, що її змусили привести дітей у Черганівку, але зібрала заледве 10 дітей. Дітям давали один подарунок на двох. Але довго вони там не затрималися і поїхали у справжній маєток. Дітям було нецікаво слухати самохвальбу можновладців. Вони хочуть руху, забави, подарунків... А ще дітям великих мужів давали великі подарунки, зробивши поділ. Подарунки давали навіть дорослим. Навесні прийшла нова влада, котра не заважає, а навіть обіцяла допомогти фінансово.

Дитячий майстер-клас

19 грудня 2007 року на свято Миколая з'їхалася дітвора з усієї України. Цілий день тут було весело і гамірно. Зранку Миколай, на запряжених по святковому конях і санях, розвозив діткам подарунки. Священики з Косова і Пістиня освятили приміщення Маєтку і відправили Богослужіння. Потім лунали пісні, вірші, колядки. Були конкурси, змагання, культурно-розважальні програми. Наприкінці розпалили миколаївську ватру, а навколо були стільці 12 чеснот. Доволі цікавим було театралізоване дійство. На свято прибігає антипко і намагається довести Миколаю, що у нас такого свята немає і навіть не може існувати, тому що діти не слухаються батьків, вчителів, а тому його треба відмінити. І швиденько зі своєї сумки роздає дітям по різочці і каже: "Подарунки я вам роздав і більше вже нічого не буде". Але діти, звичайно, виходять з цього становища. Вони спалюють різочки на ватрі біля стільців 12 чеснот, стають всі в коло і колядують, а потім складають ручки і просять Бога про те, щоби він послав їм, їхнім батькам і всім людям багато здоров'я. Діти усвідомлюють свої провини і це для них дуже повчальне, тому що наші діти через телебачення, де тільки кров і насильство, більше нічого не бачать.

А ще перед маєтком були казкові станції: "У лисички-сестрички", "У казки", "Зоряна". При вході стояли помічники Миколая і кожній дитині роздавали запрошення на станцію. Тоді якраз було багато снігу і до кожної станції була стежка. Дитина ішла і діставала свій подарунок. Діти могли переодягнутися у якогось казкового героя, зіграти роль і за це отримати подарунок. Це має повчальне значення, адже діти повинні знати не тільки, що їм щось дають, але й вони ще повинні вміти заробити. Також діти мали можливість покататися на конях, їм роздавали печені "миколайчики" і гарячий чай. Батьки підходили до працівників Маєтку, дякували і говорили, що це немов казка.

Маєток Святого Миколая

Минулого літа на території маєтку був наметовий табір, де відпочивали діти з Косівського району. Була польова кухня. За цей час пізнавали природу свого рідного краю. На прощальному вечорі діти висловлювали свої думки і казали, що їм не віриться, що живуть у такому багатому краї. Після табору ідуть у ліс і дивляться, щоб на комашку не наступили, чи щось не поламали, чи на якусь лікарську рослинку не стали. Діти починають аналізувати і це великий прогрес. Адже дитина немов тісто, з якого зліпимо майбутню людину.

В українського Миколая побувало багато гостей. У 2006 і 2007 роках побував Карл Лацко - словацький Мікулаш. Приїздили делегації з Польщі, Естонії, Молдови, Італії, Німеччини і всієї України. Багато було поодиноких відвідувачів і туристичних груп. На Різдвяні свята приїжджали діти з Молдови. Цікаво є те, що діти приходять зі своїм подарунком, привозять зі собою пісню, якийсь танок чи навіть виставу.

Наш Миколай не тільки приймає гостей у себе, але й сам їздить у гості. У 2006 і 2007 роках офіційна делегація на чолі з Миколаєм їздили у гості в Усадьбу Дєда Мароза в російське місто Устюг. Цього року знову мають запрошення. Але в них це відбувається на державному рівні, під кураторством мера Москви Ю. Лужкова і вкладені в цю благородну справу чималі кошти. Там є окрема пошта Діда Мороза, яка приймає листи, так само відписують, а якщо є проблемні листи, то вони їх передають до місцевої влади і контролюють, щоб дійсно ця дитина отримала якусь допомогу від держави. У нас поки що такого немає.

Святкування Миколая минулого року

До Святого Миколая приходять листи з усієї України

З 2003 року працює пошта Святого Миколая. Позаяк тоді ще не було Маєтку Миколая, то листи приходили до парку. Пишуть діти зі всієї України. За цей час уже прийшло понад 6 тисяч листів, а минулого року було 2170 листів. Лідирують Львівська, Харківська та Одеська області. Листи бувають різними - від звичайнісіньких побажань і до серйозних листів, над якими доводиться задуматися. Діти просять цукерки, печиво, книжки, конструктори, мобільні телефони і навіть комп'ютери. Є багато проблемних листів. Деякі діти просять одяг і навіть пишуть його розмір. Часто просять здоров'я для себе і своєї родини, щоб батьки перестали сваритися, щоб мама знайшла тата. Миколай власноручно відповідає на всі листи, висилає поздоровлення. Він має свою печатку. Для роботи з листами Миколай має спеціально облаштовану світлицю. У 2007 році було відібрано біля 40 найпроблемніших листів, що дійсно діти потребували матеріальної допомоги і, домовившись у Косові у греко-католицькій церкві, напередодні Різдва листи почепили на ялинку. Кожен бажаючий вибирав собі лист і від імені Миколая, посилали гроші, книжку чи іграшки. У цьому році теж планують діяти подібним чином. Часто діти вітають Миколая, присвячують йому вірші, малюнки, листівки. Навіть з Великоднем вітають.

Бувають кумедні та по-дитячому роздумливі листи. Хлопчик з Тлумацького району Івано-Франківської області написав, що не хоче від Миколая ні дорогих цукерків, ні іграшок, а тільки щоб Миколай допоміг мамі знайти батька. Лист від Антона з Одещини: "Добрий день, святий Миколай!Пише до вас Антон. Як ваші справи? Ви здорові чи ні? Бо я хвилююся чи ви зможете до мене прийти. Якщо ні, то хоч надішліть подарунок". Пишуть не лише маленькі діти, але й уже майже дорослі. Коваленко Дарина з Полтавщини: "Незважаючи на свій дорослий вік (13 років) я продовжую вірити в чудеса. А особливо вірю у Вас, святий Миколаю, не знаю що попросити, бо іграшками не бавлюся. Може якийсь сувенір. Найбільше я люблю солодощі".

Пані Наталя закликає дітей, щоб вони не просто писали листа і просили подарунок, але щоб написали, які корисні справи за цілий рік вони зробили, а які не вдалося зробити. У цьому випадку вони мусять навчитися. Часто діти пишуть листи і не вітаються, тобто нестача чарівних слів. Навіть не кожна дитина вручну вміє написати, а пише на комп'ютері. Написані власноруч листи набагато приємніші, дитина повинна це вміти.

Святий Миколай не тільки відписує листи, але й намагається відіслати якийсь подарунок, але велика проблема з фінансуванням. У Маєтку благодійна скринька і це трохи покриває витрати. Часто допомагають батьки, які приїжджають з дітьми на свято. Залучають церкви і християнські організації. У цьому році Маєток має замовлення з Чернівців від однієї туристичної фірми. Вони хочуть привезти 20 грудня 40 дітей з Києва. Постійних благодійників поки що, на жаль, нема.

Працівники парку планують на території Маєтку зробити дитячу залізну дорогу, гуцульське село з майстер-класами гуцульського декоративно-ужиткового мистецтва. У робочому кабінеті планують зробити пошту Святого Миколая, а тут буде така казкова мапи, де по боках два ангели триматимуть її, а по середині буде Миколай. Зверху буде намальована хмаринка, а на ній два Ангели будуть з дитячими листами. А вже зараз готують збірку дитячих листів, малюнків і фотографій.

Можливо хтось захоче допомогти фінансово Миколаю для придбання подарунків для бідних дітей, тому залишаю координати:

Маєток Святого Миколая

вул. Дружби, 84,

місто КОСІВ

Івано-Франківська область

78600

Тел.: (03478) 2 85 50;

2 22 23. Тел/факс 4 95 69.

E-mail.: [email protected]