У народі віддавна існує старий, такий собі "бородатий" жарт про Гоголя, Гегеля, Бебеля та Бабеля. Змінюючи лише одну букву в прізвищі відомої особистості, її перетворювали на зовсім іншу персону. Малоосвічена людина не відчувала підміни, мало того, інколи доходило до такого, що вона могла вперто доводити іншим, що так і повинно бути, що це один і той самий персонаж, у чому, власне, й була комічність ситуації.

Впізнати і відрізнити "Гоголя" від "Гегеля" корисно, а особливо - якщо ви рушаєте купувати парфумерію. Йтиметься, як ви, напевне, здогадалися, про фальсифікат та контрафактний товар, а простіше - про підробки.

У номері журналу "Новини в світі косметики" за жовтень 2004 року надрукована цікава стаття під назвою "Маdе іn... Малая Арнаутская", де говориться про те, що до офіційних звітів державної інспекції з торгівлі при міністерстві економіки Росії, від 30 % до 90 % парфумерії та косметики в Росії - відверті підробки.

На жаль, стан справ в Україні не є кращим, бодай навіть з однієї причини - "Малая Арнаутская" розташована в Одесі, а Одеса - це славне портове місто на півдні України. В чому полягає унікальність "Малой Арнаутской" в Одесі відомо з роману Ільфа і Петрова "12 стільців" - пам'ятаєте?

Отже підробка втілює в собі двох: є "Той, кого підробляють", і "Той, хто підробляє". "Той, кого підробляють", є завжди відомою особистістю, а "Той, хто підробляє" незмінно залишається таємничим "містером X".

Підробка - це максимальне наближення до оригіналу шляхом різного роду копіювань та запозичень.

Спробуймо визначитися в термінах. Між "сірим товаром", "версією", "копією" та "імітацією", існують принципові відмінності. Одразу залишаємо в спокої парфумерію "сірого" ринку: це справжня, непідроблена, продукція, яку купують безпосередньо в самої парфумерної компанії (або їхнього об'єднання), чи їхнього дистриб'ютора і ввозять до країни нелегально, минаючи сплату митних зборів та податків. "Сірі" імпортери не витрачають гроші ні на оформлення фешенебельних салонів, ні на рекламу. їхні низькі ціни доводять до банкрутства законопослухняних конкурентів.

 

"Версія"

Найбільш "м'яка" підробка - це "версія". Торгівля "версіями" - цілком легальний бізнес. Виробники "версій" чесно оголошують і вказують на упаковці, що перед вами не селективний парфумерний продукт, а їхня дешева інтерпретація. Цей товар виробляють для тих, хто не може дозволити собі придбати селективний парфум. До речі, парфумерія, котра продається на розлив - це також продукція, яка належить до категорії "версія"! Компанії, що спеціалізуються на версіях, мінімально експлуатують рекламні та маркетингові бюджети, котрі витрачають значною мірою на просування селективної парфумерії відомі торгові марки.

У "версіях" не імітується ні флакон, ні упаковка, ні реклама торгові марки, - імітується лише аромат. Головне: "версії" не імітують образ. Бо що таке селективний бізнес? Споживча вартість селективного товару складається інакше, аніж масового, незалежно, чи йдеться про парфумерію, чи про модельний одяг. У цьому бізнесі продається не продукт, а сама ідея (образ). Фабрична ціна найякіснішої парфумерної композиції відносно низька, вона становить максимум 15 % кінцевої вартості товару. (А собівартість, як ви, напевне, розумієте, є ще меншою!). Решта 85 % - це витрати на маркетинг, рекламу, накладні видатки. Отже, вартість ідеї та образу в кінцевій вартості продукції в декілька разів перевершує його собівартість! Версії не зловживають на тому, з чого складаються основні витрати торгових марок - на розкручуванні та просуванні відомих брендів. Запах - це єдина і не найдорожча складова чужої власності, котру вони використовують. Все решта, а це розлив та упаковка, канали дистрибуції просування - власні напрацювання.

 

"Копія"

У "копіях" парфумів їхній запах, упаковка, флакон, дизайн, назва, торгова марка, логотип імітують або копіюють повністю. Фальшивий продукт - "копію" - презентують як оригінальний і селективний. Досить часто таку фальшиву парфумерію намагаються подати як оригінальну продукцію "сірого" походження або "сірого" ринку, котру імпортували без сплати мита та податків. Але на Заході діють ефективні закони, котрі досить жорстко запобігають діяльності виробників таких підробок. Лише у Франції щороку відбувається біля десятка великих судових процесів. А скільки дрібних справ залишаються поза увагою широкої громадськості? Деякі так звані фірми типу "Містер X енд Со", не бажаючи потрапити до суду, (в будь-якому випадку вони б його програли), але не маючи наміру відмовитися від вигідного бізнесу, шукають компроміс. Вони змінюють або додають одну-дві літери в назві парфумів та торгової марки, і місце копії вже займає "імітація".

 

"Імітація"

Насправді "імітація" - це спроба легалізувати підробку. Може виникнути запитання, чи підривають "версії" престиж селективної (оригінальної) продукції? Це питання таке ж спірне, як і питання про те, чи псують репутацію знаменитостей анекдоти про цих людей? Анекдоти - це нормально, інша справа плітки, - що може бути гірше?! Отже "версія" - це ніби ознака популярності, а "імітація" надзвичайно близька до пліток, тому що наважується фальш видати за правду.

Творці "імітацій" чудово розуміють психологію: звичайний покупець, оглянувши упаковку парфумів, не запам'ятає назви та торгової марки, тим паче тоді, коли вони написані чужою для нас мовою. У свідомості та уяві залишаються не слова "Шанель", "Опіум" чи "Жадор", а образ або ідея, котру і підробляють імітатори. Викидаючи, замінюючи або додаючи певні літери, вони перевтілюють "Шанель" на "Канель", "Кензо" на "Гензо", "Жадор" - на "Жападор". Але при цьому використовують усе: колір, розміри та пропорції шрифтів, логотипів, упаковок. І тільки внизу, десь там ізбоку, рідною турецькою чи арабською, дрібним шрифтом, буде написано "Зроблено в Туреччині" або "Зроблено в ОАЄ".

Що формально може мати закон проти зробленого в Туреччині "Гензо" або "Канелі"?

Імітатори мають на меті створити зовнішню подібність, котра переконає малоосвіченого покупця, що перед ним селектив. Справжня подібність запаху та флакону, як не дивно, не вельми важливі, хоча в хороших копіях вони в цілому нагадують оригінал.

У чому ж власне небезпека імітації? Якщо "версія" експлуатує тільки вартість самої ароматичної композиції, котра становить 15 %, то "імітація" зловживає на ідеї та образі селективу (оригіналу), тобто на тих решті 85 % ціни готової оригінальної продукції. За великим рахунком, справа не у перекладених чи пропущених літерах - справа в іншому.

Якщо хтось хоче створити оригінальні парфуми під назвою "Шинель № 6" - то це його особисте право. Хоча це відверта маркетингова помилка, тому що на парфумерному ринку вже існує подібний парфумерний бренд з подібною назвою - "Шанель № 5".

Але якщо цей аромат "Шинель № 6" розлили у флакон, котрий немає нічого спільного з флаконом "Шанель № 5", якщо його дизайн, упаковка, шрифт, колір та логотип не нагадують оригінал, тобто немає жодної імітації, тоді будь ласка, ласкаво просимо! Але якщо у свідомості та уяві споживача ця "Шинель № 6" сприймається як образ уже відомого не одне десятиліття продукту, тоді перед нами чиста "імітація". Звичайно, що ця подібність та впізнавання повинні виникати практично у всіх категорій громадян, - як споживачів, так і звичайних відвідувачів. Щоб захистити себе від імітацій, торговельні марки патентують не тільки назву, але й фірмовий стиль, логотип, дизайн, колір та пропорції, розміри упаковок та шрифтів. Нещодавно компанія "Тhіеггу Мuqlег Рагfums" виграла судовий процес проти іншої французької компанії, котра зімітувала не тільки запах парфумів, але й фірмовий стиль зірки. По суті це перший такий випадок, коли в суді відстоювали не тільки сам продукт, назву та логотип, а й створений рекламою образ парфумів.

Створення імітацій прямо залежить від реального попиту на селективну парфумерію. Ні обсяг реклами, ні престижність торговельної марки не мають жодного значення. Парфуми можуть бути дуже красиві, а їхня реклама заполонити всі дорогі журнали, але якщо немає реального, а не парадного попиту, то цим ароматом ніколи не зацікавляться імітатори. Підготовка до випуску нової "імітації", як і інших товарів, котрі підробляють, починається з неофіційних маркетингових досліджень. "Тіньові" компанії проводять велику підготовчу роботу. Здебільшого люди, які займаються імітаціями, мають безпосередній стосунок до легального селективного бізнесу, знають реальну картину парфумерного ринку. Вони отримують достовірну інформацію з різноманітних джерел та регіонів про реальний попит та обсяги продажу тієї чи іншої продукції. Рішення про випуск імітації також обов'язково узгоджується з оптовиками, де їхнє слово не останнє.

Ринок такого типу фальшивої продукції надзвичайно обмежений в асортименті. Він ніколи не повторює все розмаїття селективної парфумерії, котрої в спеціалізованому салоні може нараховуватися тисяча або й більше найменувань. Реально підробок можуть остерігатися від 30 до 50-ти відомих брендів. Класичний набір брежнєвської епохи до сих пір становить "кістяк" усіх підробних ліній, там завжди були: "Маrіnа de Воurbon", "СНАNЕL" "Сlіmаt", "Маqіе Nоіrе", "Тrеsоr", "Роlsоn", "Аnаіs, Аnаіs", "ОРIUM", "Fіdji", "Іаіоsе". Ці парфуми вже давно не рекламують, деякі оригінали взагалі зняли з виробництва, але, незважаючи на це, їхні фальшиві "двійники" - лідери як оптових, так і роздрібних продажів.

Сьогодні обдурити легко того, хто готовий і радий бути обдуреним, хоча свідомо того ніхто собі не бажає. Наш пересічний небагатий покупець хоче мати хоч якесь відношення до "фірми", хоч і ця так звана "фірма" здебільшого є відвертою підробкою. На Заході матеріально незабезпечена людина не встидається свого соціального становища, свого життя.

На пострадянському просторі діє зовсім інший менталітет: "Хочеться володіти якнайкращим, не зважаючи ні на що і ні на кого, за будь-яку ціну". Західним людям очевидно: якщо ви купуєте дизайнерські речі, то у вас відповідні стиль, смак та спосіб життя - вілла, "Феррарі", яхта, літак. А наймати кімнату на околиці мегаполіса і їздити в метро у костюмі від "Vеrsасе" або "СНАNЕL" - це просто майже азіатська ментальність. Така модель поведінки в нас дуже поширена. Майже всі одягаються як на свято, а свято в нас кожного дня... Відчуття власного іміджу губиться десь далеко або відсутнє взагалі, зате присутнє давнє життєве кредо: "Завжди!" Тому і попит на імітації та фальшивки в СНД буде стабільним, допоки нестабільною є економічна ситуація. Слід зауважити, що останнім часом рівень виконання фальшивої парфумерії став воістину віртуозним. Бували випадки, що "така" продукція якимось чином намагалася проникати навіть до фешенебельних, елітних спеціалізованих магазинів. Інколи відправляють продукцію на аналіз до лабораторії, а звідти надходить відповідь: "з 90%-ю впевненістю можемо констатувати, що перед вами не підробка". А 10%? То як бути і що робити?

Поки торгові марки та спеціалізовані магазини захищають свій власний імідж, дизайн та продажі, а інші беруть на реалізацію все підряд "не дивлячись ні на що", поки якість виконання підробок продовжує зростати мало не щогодинно, нам залишається подбати про захист своїх інтересів своїми власними силами.

По-перше, вирішити проблему фальшивої парфумерії можуть допомогти компанії прямих продажів, котрі мають у своєму арсеналі відомі селективні аромати високого "А"-класу, і котрі ведуть легальний та законний бізнес, не порушуючи жодних авторських прав торгових марок та їхніх брендів. Поцікавтеся, є такі компанії!

По-друге, не купуйте парфумерію відомих торговельних марок за низькими цінами, а зайдіть краще до спеціалізованих магазинів, і ви побачите, як воно є насправді. Туалетна, а тим паче - парфумована - вода таких марок не може коштувати трохи більше 100 гривень чи й менше, нівіть з урахуванням різноманітних акцій та знижок. Туалетні та парфумовані води в малих об'ємах у оригіналі взагалі не випускаються. Відповідно туалетна вода - не менше 50 ml, а парфумована вода - не менше 30 ml, більші об'єми можуть бути, але в жодному разі не менші.

По-третє, якщо ви віддаєте перевагу недорогій парфумерії, звертайте обов'язково увагу на те, щоб на упаковці була вказана фірма-виробник, а також країна-імпортер, назва якої повинна збігатися зі штрих-кодом. Сумніву підлягає парфумерія з лаконічним написом типу: "Маdе іn EU".

Маdе іn EU - може бути тільки на продукції, котра реалізовується через дистриб'юторські мережі, а не через роздрібну торгівлю, і супроводжується відповідними документами (сертифікатами якості та медичними заключеннями), без наявності штрих-кодів.

По-четверте, не соромтеся запитати про наявність сертифікатів відповідності, коли у вас ця продукція викликає сумнів, навіть тоді, коли вам кажуть, що асортимент представлених у магазині товарів надзвичайно великий і що його потрібно шукати. Є чіткі правила торгівлі, в котрих чорним по білому написало, що на першу вимогу покупця сертифікат відповідності повинен бути наданий.

Одразу зауважмо, що сертифікати якості, як й інші документи, належать до числа тих, котрі в країнах СНД також підробляють. Тож будьте пильні та уважні.

Незважаючи на те, що все це виглядає так сюрреалістично-песимістично, хочеться вірити, що політична воля державної влади всерйоз підійде до вирішення питання про боротьбу з фальшивою продукцією парфумерного ринку, так, як у свій час вживала заходів, пов'язаних із припиненням виготовлення та розповсюдження піратської аудіо- й відеопродукції та інших незаконних оборудок.

Хочеться вірити, що тих, хто займається підробками, формально вже не існує. Ці "фірми" ховають свої обличчя, а вести бізнес, не маючи власного обличчя, неперспективно. Тому що час одноразового бізнесу відходить назавжди, як тінь, котра зникає опівдні.

Тінь справді буває часом більшою за саму річ, але такою вона буває тільки на сході й на заході сонця. Хочеться вірити.