19 травня у Львові пішов з життя відомий стрибун з жердиною 1960-х років Віталій Чорнобай. Віталій Іванович лише чотири дні не дожив до свого 90-річчя.

 

Стрибки зі жердиною зацікавили Чорнобая як один з видів десятиборства, яким він почав займатися під керівництвом Всеволода Тіпакова. У Львові тоді була єдина бамбукова жердина, якою користувалися кілька спортсменів. Так сталося, що, виступаючи на змаганнях з десятиборства, Віталій Іванович міг виконати норму майстра спорту, але цьому перешкодило те, що він не взяв початкової висоти у стрибках із жердиною. Довелося приділити цьому виду більше уваги, і 1951 року, перебуваючи у Москві, він почав ходити на заняття і тренування, які проводив уже тоді знаменитий тренер Володимир Дячков.

Ті заняття не минули даремно, бо вже восени Чорнобай стрибнув на 4,20 м. Такий результат дозволяв претендувати на місце у збірній СРСР, яка готувалася до першого виступу на Олімпійських іграх 1952 року. Але його тільки запросили на тренувальний збір, а на Олімпіаду поїхали досвідченіші спортсмени. Зате Чорнобаю наступного року дали нагоду виступити на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Бухаресті. А незабаром на міжнародних змаганнях в Югославії львів'янин переміг американця Боба Сміта. І хоч той американець не був серед найкращих американських стрибунів, сам факт перемоги совєцького спортсмена над заокеанським у типово американському виді, яким вважався стрибок із жердиною, став резонансом.

	У ті часи, коли виступав Віталій Чорнобай, зі жердиною стрибали за незвичною для наших часів технікою

Олімпійський виступ Чорнобая у Мельбурні був невдалим - 4,00 м і 13-е місце. У Ташкенті, де готувалися команди перед відльотом до Австралії, аби звикнути до часового поясу Мельбурна, легкоатлетів змушували розпочинати тренування о шостій ранку. Розминаючись, Чорнобай послизнувся на ранковій мокрій траві і потягнув м'яз, але не зізнався, бо могли не взяти у літак.

Холод та вітер панували і під час олімпійського старту. Кваліфікаційну норму (4,15 м) атлет подолав легко, але в основних змаганнях після стрибка на 4,00 м раптом змушений був рятувати колегу, Володимира Булатова, і не налаштувався на наступний стрибок, закінчивши виступ з дуже низьким результатом. А з Булатовим трапилось те, що, почувши про чудодійну мазь «Слонс», яка нібито добре розігріває м'язи, він щільно намастив нею ноги. Коли трохи розігрівся, ноги спітніли і його почало пекти щоразу більше. Він бігав, сварився, просив допомоги, а Чорнобай його заспокоював, витирав йому ноги, а до свого стрибка не встиг підготуватися.

1958 року у Москві на першій легкоатлетичній матчевій зустрічі СРСР - США львівський стрибун переміг у стрибках і після змагань обмінявся з американцем Роном Моррісом майками, про що фоторепортери встигли зробити фото. Наступного дня спортсмена викликали на «килим» і звинуватили у тому, що «продав герб країни ворогам», оголосили догану і більше на міжнародні змагання майже не посилали.

Віталій Чорнобай - рекордсмен СРСР зі стрибків із жердиною (4 м, 52 см). Після завершення спортивної кар'єри з 1963 року присвятив себе педагогічній та науковій роботі - був доцентом кафедри легкої атлетики Львівського університету фізичної культури, кандидат педагогічних наук, автор методики дослідження біомеханічних параметрів цілісних легкоатлетичних вправ «телеподометрія».

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Віталія Івановича...

 

Джерело: «Главком»