БАСКЕТБОЛ
Дебютант національної жіночої збірної України, вихованка франківської
ОДЮСШ Вероніка Любінець розповіла, як прийняли її у збірній і видала рецепт - що
треба, аби стати твердим гравцем основи команди, в якій граєш.
- Виклик до національної збірної
став для мене великою несподіванкою. Звісно, я хотіла, щоб мене викликали, але не
очікувала, що все відбудеться так швидко. Зустріли мене добре, гарна атмосфера у
команді, старші дівчата допомагають, вчать, і тренер також.
- Розумієш, що вимагає від тебе
головний тренер Горан Бошкович?
- Більшою мірою розумію. Він
спілкується англійською, якщо я навіть щось не вловила, мені перекладають.
- Сама опановуєш мову?
- Українська - рідна, англійську
опановую (посміхається - ред.).
- На якій позиції тебе бачить
тренер у збірній?
- На третій-четвертій позиціях.
Більше - у полі. Ми багато працюємо з веденням м'яча, під кільцем. Горан Бошкович
доступно все пояснює.
- Тебе викликали разом з дівчатами,
з якими ти у молодіжці грала - Карп, Мітіною, отже, сиріткою себе не відчуваєш?
- Ні, зовсім ні (посміхається
- ред.). Але звісно, приємно, що ми разом і в цій команді тренуємося. Почуття того,
що ти не одна, відхиляє тривогу чи якийсь дискомфорт.
- Прийшло до тебе розуміння,
що ти стала частиною національної команди?
- Вже приходить. Потрошку. Я
відчуваю себе більш дорослою.
- Рідні зраділи таким баскетбольним
змінам?
- Так, дуже приємно відчувати
їхню підтримку. Моя мама - мій найпалкіший вболівальник. Дуже зраділа. Можна сказати,
зміни почалися на її очах. Я була вдома, в Івано-Франківську, після чемпіонату
U-20, і мені зателефонували, сказали - ти в обоймі, давай, збирайся на збори національної
збірної.
- Ти не так давно ще грала у
збірній U-18. Слідкуєш за її виступом на чемпіонаті Європи в Австрії.
- Так, слідкую, намагаюся всі
матчі дивитися, коли нема тренувань. Там і чимало моїх подруг грають, одноклубниць
з «Київ-Баскета», і тренує їх головний тренер «КСЛІ-Київ-Баскет» Олена Федченко.
- Що не вистачило дівчатам у
чвертьфінальному матчі з туркенями?
- Я вважаю, нашим забракло агресії,
туркені виглядали більш зарядженими. У нас постійно була зміна великого гравця з
маленьким, Попова регулярно лишалася з великою дівчинкою з Туреччини і та її перегравала.
Дівчата - молодці, але сил їм забракло, і, напевно, бажання. Але вже добре, що вони
увійшли до топ-8. Тепер 5 місце треба посідати.
- Ти у складі збірної U-20 посіла
на чемпіонаті Європи 7 місце. Теж непогано?
- Можна було краще виступити.
Була можливість підвищитись у класі. Але прикра поразка від Литви на старті далася
взнаки. Мандраж був спочатку, не зловили свою гру. Потім Румунії теж поступилися.
- Ти все літо проводиш по-баскетбольному:
з U-20 пройшла збори і відіграла Європу, тут тебе до тренувального табору національної
команди викликали, а попереду - важкий сезон з «Київ-Баскетом». Вистачить тебе добре
грати на всіх напрямках?
- Я вважаю, що вистачить. Баскетбол
мене зовсім не втомлює. Навпаки, дуже рада, що граю. Завжди знаходжу час відпочити.
- Володимир Холопов заявив,
що і цього сезону «Київ-Баскет» буде націлений на чемпіонський титул і Кубок України.
Реально досягти мети?
- Завжди цікаво грати в команді,
яка ставить перед собою найвищі цілі. Нам треба брати і Кубок і чемпіонство. Думаю,
ми зможемо.
- У команду прийшли кілька нових
гравців, зросте конкуренція у складі, це тебе не тривожить?
- Ні. Це завжди було, є і буде.
Треба тренуватись і показувати, що ти є кращою за цих людей. Ми - команда, ми дуже
підтримуємо одна одну, і конкуренція не позначається на грі у гірший бік.
- Як швидко ти знайдеш спільну
мову з новачками «Київ-Баскета»?
- Думаю, що швидко. Я всіх знаю,
про всіх чула, всіх бачила, знаю, як вони грають. Я - товариська дівчина, у мене
в спілкуванні з іншими нема проблем.
- Скільки років уже граєш у
Києві?
- Третій рік, вже адаптувалася
до масштабів столиці. Київ - мій другий дім.
- Кого вважаєш суперницями у
чемпіонаті України?
- Треба подивитися, як хто укомплектується.
Але з тієї інформації, що маю - БК «Рівне» боротиметься, «Динамо», «Чайка». У Запоріжжі
нова команда з амбіціями. Буде цікавий чемпіонат цього року.
- Що потрібно,
щоби більше вболівальників приходило на ваші матчі?
- По-перше, добре грати, по-друге
- сильні суперники, по-третє, популяризувати власним прикладом баскетбол. Я готова
до діток у школи ходити.
- Знаєш, як провести баскетбольний
урок?
- Якщо запропонують, так, проведу.
Хоча досвіду нема. Але ж я на тренера вчуся, на третьому курсі вже. Ось саме і буде
практика, поясню, розповім - що і як робити. І у нашій баскетбольній академії «Київ-Баскета»
теж зможу попрактикуватися.
- Коли ти дивишся на таких досвідчених
членів збірної, як Бовикіна, Самбурська - що треба зробити, щоб досягнути їхнього
рівня?
- Для початку потрібна ігрова
практика, знання мови, тренуватися сумлінно. Баскетбол любити треба.
- Та й везіння не завадить.
- Треба покладатися на себе.
Бо ж знаєте, як кажуть: «Фортуна посміхається найсильнішим».
Джерело:
FBU.ua