БАСКЕТБОЛ

 

Дебютант національної жіночої збірної України, вихованка франківської ОДЮСШ Вероніка Любінець розповіла, як прийняли її у збірній і видала рецепт - що треба, аби стати твердим гравцем основи команди, в якій граєш.

 

- Виклик до національної збірної став для мене великою несподіванкою. Звісно, я хотіла, щоб мене викликали, але не очікувала, що все відбудеться так швидко. Зустріли мене добре, гарна атмосфера у команді, старші дівчата допомагають, вчать, і тренер також.

- Розумієш, що вимагає від тебе головний тренер Горан Бошкович?

- Більшою мірою розумію. Він спілкується англійською, якщо я навіть щось не вловила, мені перекладають.

- Сама опановуєш мову?

- Українська - рідна, англійську опановую (посміхається - ред.).

- На якій позиції тебе бачить тренер у збірній?

- На третій-четвертій позиціях. Більше - у полі. Ми багато працюємо з веденням м'яча, під кільцем. Горан Бошкович доступно все пояснює.

- Тебе викликали разом з дівчатами, з якими ти у молодіжці грала - Карп, Мітіною, отже, сиріткою себе не відчуваєш?

- Ні, зовсім ні (посміхається - ред.). Але звісно, приємно, що ми разом і в цій команді тренуємося. Почуття того, що ти не одна, відхиляє тривогу чи якийсь дискомфорт.

- Прийшло до тебе розуміння, що ти стала частиною національної команди?

- Вже приходить. Потрошку. Я відчуваю себе більш дорослою.

- Рідні зраділи таким баскетбольним змінам?

- Так, дуже приємно відчувати їхню підтримку. Моя мама - мій найпалкіший вболівальник. Дуже зраділа. Можна сказати, зміни почалися на її очах. Я була вдома, в Івано-Франківську, після чемпіонату U-20, і мені зателефонували, сказали - ти в обоймі, давай, збирайся на збори національної збірної.

- Ти не так давно ще грала у збірній U-18. Слідкуєш за її виступом на чемпіонаті Європи в Австрії.

- Так, слідкую, намагаюся всі матчі дивитися, коли нема тренувань. Там і чимало моїх подруг грають, одноклубниць з «Київ-Баскета», і тренує їх головний тренер «КСЛІ-Київ-Баскет» Олена Федченко.

- Що не вистачило дівчатам у чвертьфінальному матчі з туркенями?

- Я вважаю, нашим забракло агресії, туркені виглядали більш зарядженими. У нас постійно була зміна великого гравця з маленьким, Попова регулярно лишалася з великою дівчинкою з Туреччини і та її перегравала. Дівчата - молодці, але сил їм забракло, і, напевно, бажання. Але вже добре, що вони увійшли до топ-8. Тепер 5 місце треба посідати.

- Ти у складі збірної U-20 посіла на чемпіонаті Європи 7 місце. Теж непогано?

- Можна було краще виступити. Була можливість підвищитись у класі. Але прикра поразка від Литви на старті далася взнаки. Мандраж був спочатку, не зловили свою гру. Потім Румунії теж поступилися.

- Ти все літо проводиш по-баскетбольному: з U-20 пройшла збори і відіграла Європу, тут тебе до тренувального табору національної команди викликали, а попереду - важкий сезон з «Київ-Баскетом». Вистачить тебе добре грати на всіх напрямках?

- Я вважаю, що вистачить. Баскетбол мене зовсім не втомлює. Навпаки, дуже рада, що граю. Завжди знаходжу час відпочити.

- Володимир Холопов заявив, що і цього сезону «Київ-Баскет» буде націлений на чемпіонський титул і Кубок України. Реально досягти мети?

- Завжди цікаво грати в команді, яка ставить перед собою найвищі цілі. Нам треба брати і Кубок і чемпіонство. Думаю, ми зможемо.

- У команду прийшли кілька нових гравців, зросте конкуренція у складі, це тебе не тривожить?

- Ні. Це завжди було, є і буде. Треба тренуватись і показувати, що ти є кращою за цих людей. Ми - команда, ми дуже підтримуємо одна одну, і конкуренція не позначається на грі у гірший бік.

- Як швидко ти знайдеш спільну мову з новачками «Київ-Баскета»?

- Думаю, що швидко. Я всіх знаю, про всіх чула, всіх бачила, знаю, як вони грають. Я - товариська дівчина, у мене в спілкуванні з іншими нема проблем.

- Скільки років уже граєш у Києві?

- Третій рік, вже адаптувалася до масштабів столиці. Київ - мій другий дім.

- Кого вважаєш суперницями у чемпіонаті України?

- Треба подивитися, як хто укомплектується. Але з тієї інформації, що маю - БК «Рівне» боротиметься, «Динамо», «Чайка». У Запоріжжі нова команда з амбіціями. Буде цікавий чемпіонат цього року.

- Що потрібно, щоби більше вболівальників приходило на ваші матчі?

- По-перше, добре грати, по-друге - сильні суперники, по-третє, популяризувати власним прикладом баскетбол. Я готова до діток у школи ходити.

- Знаєш, як провести баскетбольний урок?

- Якщо запропонують, так, проведу. Хоча досвіду нема. Але ж я на тренера вчуся, на третьому курсі вже. Ось саме і буде практика, поясню, розповім - що і як робити. І у нашій баскетбольній академії «Київ-Баскета» теж зможу попрактикуватися.

- Коли ти дивишся на таких досвідчених членів збірної, як Бовикіна, Самбурська - що треба зробити, щоб досягнути їхнього рівня?

- Для початку потрібна ігрова практика, знання мови, тренуватися сумлінно. Баскетбол любити треба.

- Та й везіння не завадить.

- Треба покладатися на себе. Бо ж знаєте, як кажуть: «Фортуна посміхається найсильнішим».

 

Джерело: FBU.ua