Невизнання виборів мера Кишинева: Європарламент готує резолюцію

У Європарламенті планують терміново ухвалити резолюцію щодо невизнання результатів виборів міського голови Кишинева.
Про це написала депутат Європарламенту Ребека Хармс у Тwitter: «Європарламент, можливо, наступного тижня у Страсбурзі обговорить термінову резолюцію щодо виборів мера Кишинева стосовно їх невизнання».
Як повідомляв Укрінформ, Верховний суд Молдови анулював результати виборів мера Кишинева, перемогу на яких отримав лідер партії «Платформа «Гідність і правда» Андрій Нестасє.
Верховний суд після багатогодинних дебатів залишив в силі рішення Апеляційної палати Кишинева, відповідно до якого вибори визнані такими, що не відбулися. Рішення ВС остаточне й оскарженню не підлягає.
Сам Нестасє назвав рішення суду політичним, звинувативши в цьому лідера правлячої коаліції, голову Демократичної партії Влада Плахотнюка.
Декількома днями раніше Апеляційна палата молдавської столиці залишила в силі рішення суду першої інстанції, яка винесла вердикт про невизнання підсумків голосування на виборах 3 червня цього року.
Згідно з вердиктом суду, рішення про невизнання виборів було прийняте через те, що в день голосування Нестасє оприлюднив на своїй сторінці в соціальних мережах відеозвернення до виборців із закликом прийти на виборчі дільниці і проголосувати. Звернення було кваліфіковане суддями як «агітація в день виборів», що заборонено молдавським законодавством про вибори. З аналогічним зверненням до виборців звернувся і опонент Нестасє, представник Партії соціалістів Іон Чебан.
За підсумками голосування (вибори відбулися 3 червня), за Нестасє проголосувало 52% виборців, а за представника Партії соціалістів Іона Чобану – близько 48% громадян.
Ще один тур дострокових виборів проводитися не буде, оскільки за рік до нових виборів мера, запланованих на травень 2019 року, законодавством заборонено проводити дострокові вибори.
До наступних виборів молдавською столицею керуватиме виконувач обов’язків мера Руслан Кодряну.

Єлизавета ІІ підписала закон про Brexit

Королева Великої Британії Єлизавета ІІ надала королівську згоду на закон про вихід країни з Європейського Союзу.
Про це у вівторок під час засідання Палати представників Великої Британії повідомив спікер Джон Беркоу, – інформує Reuters.
«Я мушу повідомити Палаті представників, що, згідно з Актом про королівську згоду від 1967 року, Її Величність (королева Єлизавета ІІ – ред.) схвалила Акт про вихід з Європейського Союзу 2018», – сказав він.
Зазначається, що минулого тижня закон був схвалений як Палатою представників, так і Палатою лордів Великої Британії.

Австрія проводить навчання на випадок закриття

кордонів усередині ЄС

На кордоні Австрії зі Словенією розпочалися масштабні навчання поліцейських та військових на випадок закриття внутрішніх кордонів ЄС.
Влада пояснює це тим, що не хоче повторення ситуації 2015 року в розпал кризи біженців, – повідомляє DW.
«У навчаннях беруть участь 500 поліцейських та 200 військових. Серед них і склад нового поліцейського формування прикордонної охорони Австрії Puma», – йдеться у повідомленні.
Міністр внутрішніх справ Австрії Герберт Кікль пояснив їх необхідністю ефективного захисту кордонів.
«Держава, яка у надзвичайному випадку не може ефективно захищати свої кордони, втрачає надійність», – наголосив Кікль, якого цитує dpa.
Перед проведенням навчань австрійський віце-канцлер і міністр у справах держслужби і спорту Гайнц-Крістіан Штрахе пояснив в інтерв’ю газеті Bild, що Австрія не хоче більше мати ситуацій, як у 2015 році: «Ми хочемо підготуватися до всіх можливих варіантів розвитку подій і надіслати чіткий сигнал, що втрати контролю і механічного пропуску через КПП, як кілька років тому, більше не буде».
За його словами, приводом для цього кроку «стали дебати про закриття кордонів усередині ЄС, розпочаті Німеччиною, а також те, що відбувається на балканському маршруті». Хоча офіційно він перекритий, де-факто контрабандисти, як і раніше, заробляють великі гроші на переправленні нелегальних мігрантів.

Італія пропонує створювати центри для мігрантів у Африці

Італія запропонувала організовувати мігрантські центри в Африці, аби зупинити потік шукачів притулку, що прямують до Західної Європи через Середземне море.
Про це повідомляє Reuters.
«Приймальні та ідентифікаційні центри в Північній Африці мають бути створені», – заявив міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні під час візиту до Лівії – головної відправної точки для більшості мігрантів на шляху до Європи через море.
Італійський міністр уточнив, що такі центри, на його думку, мають бути розміщені на півдні Лівії, у Нігері, Малі, Республіці Чад і Судані. Він додав, що ЄС має фінансувати заходи в Африці щодо стримування неконтрольованої міграції до Європи.
Утім, офіційна влада Лівії, яка не повністю контролює територію країни, не має особливого бажання до створення мігрантських центрів.
Новий італійський уряд закрив свої порти для гуманітарних суден, які курсують у Середземномор’ї, наголошуючи, що ЄС мусить розділити тягар прийняття біженців, котрих сотнями рятують на морі щомісяця.
Як відомо, Італія, розташована близько до Лівії, прийняла з 2014 року 650 тисяч мігрантів, що прибули Середземним морем.

Ціни на нафту підскочили – після новин з Лівії

Ціни на нафту підвищуються у вівторок після новин, пов’язаних з експортом сировини з Лівії, при цьому зростання стримують очікування збільшення видобутку «чорного золота» країнами ОПЕК+. Про це свідчать дані біржових торгів на сайті Investing.com.
Вартість вересневих ф’ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent збільшилася на 0,19%, до 74,69 долара за барель. Ціна серпневих ф’ючерсів на нафту марки WTI підвищилася на 0,29%, до 68,28 долара за барель.
Підтримку вартості нафти надають новини навколо експорту нафти з Лівії. Так, раніше у вівторок стало відомо, що лівійська національна армія під командуванням Халіфи Хафтара передала контроль над нафтотерміналами країни незалежній Національній нафтовій корпорації (NOC), що базується на сході.
«Однойменна компанія NOC, але з офісом у Тріполі, більше не матиме доступу до цієї нафти», – сказав Хафтар.
Водночас, підвищення цін на «чорне золото» обмежене очікуваннями збільшення видобутку сировини після досягнутих у суботу домовленостей країнами ОПЕК+.
«Незважаючи на угоду ОПЕК минулого тижня, ми вважаємо, що обмежена пропозиція сировини сприятиме зростанню цін на нафту впродовж 2018 року. Ми вважаємо, що ціни на нафту марки Brent перевищуватимуть 80 доларів за барель у другому півріччі 2018 року», – наводить агентство Рейтер думку аналітика американського інвестиційного банку Jefferies Джейсона Гаммела (Jason Gammel).

ООН: У 2019 році переселення

потребуватимуть півтора мільйона мігрантів

За даними ООН, йдеться про громадян 36 держав. У Європі кількість мігрантів, які потребуватимуть переселення, збільшиться на 40 відсотків.
Про це на основі відповідного звіту повідомляється на сайті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), – пише Deutsche Welle.
«Кількість біженців, що потребують переселення до третіх країн, у 2019 році сягне близько 1,4 мільйона осіб. Минулого року кількість таких переселень впала до 75 тисяч випадків», – ідеться у повідомленні.
«Переселення не лише критичне для життя окремих з найвразливіших людей на планеті, але й відчутний спосіб того, як уряди та громади можуть краще ділити відповідальність за глобальну кризу вимушеного пересування», – заявив Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. У програмі переселення УВКБ наразі беруть участь 35 країн, у 2008 році таких було 27.
Як свідчить статистика всесвітньої організації, переселення потребують громадяни 36-ти держав. Третій рік поспіль більшість із них – дві третини – складають вихідці зі Сирії, загалом, близько 600 тисяч осіб. Значну частину переселенців складатимуть також мешканці Африки, передовсім, Демократичної Республіки Конго (163 тисячі). У європейських країнах кількість мігрантів, які потребують передислокації, збільшиться на 40 відсотків. Прогнозується, що у 2019 році їх кількість зросте до 420 тисяч.
Раніше тижневик Welt am Sonntag з посиланням на міністерство внутрішніх справ ФРН повідомив, що більшість мігрантів, опинившись на території Євросоюзу, прагнуть потрапити до Німеччини.

Офіс найбільшої газети Нідерландів

протаранив фургон

У головний офіс найбільшої щоденної нідерландської газети De Telegraaf в’їхав фургон і спалахнув. Потерпілих немає. Про це повідомляє Reuters.
«Головний офіс голландської газети De Telegraaf було протаранено фургоном рано-вранці у вівторок», – зазначається у повідомленні.
Білий фургон врізався у скляний фасад будівлі на околиці Амстердама близько 4 ранку за місцевим часом, після чого загорівся. Згідно із заявою поліції, ніхто в результаті інциденту не постраждав, а водієві фургона вдалося втекти.
Триває розслідування.
«De Telegraaf» є найбільшою щоденною газетою в Нідерландах, яка спеціалізується на спортивних і кримінальних новинах.

На Гоа борються зі селфі-залежністю туристів

В індійському штаті Гоа рятувальники заборонили робити селфі на деяких пляжах. У такий спосіб тут сподіваються вберегти від травм і смерті тих неуважних мандрівників, які заради ефектних фотографій готові на все, – повідомляє 34travel із посиланням на NDTV.
Приводом для того, щоб запровадити заборону, стали реальні випадки з трагічним результатом: відпочивальники фотографувалися у воді й їх накривало хвилею.
У 24-х пляжних точках встановлять таблички з написом «Селфі заборонено» й відповідною картинкою. Таблички також міститимуть телефони рятувальних служб Гоа й інформуватимуть про інші заборони, що діють у цьому штаті. Серед вільних від селфі зон опинилися популярні пляжі Арамболь, Морджім, Анджуна й Вагатор.
Сезон мусонів розпочався на Гоа на початку червня й триватиме до кінця вересня. Цієї пори туристам взагалі не рекомендується заходити у воду, на пляжах чергують рятувальники й встановлено червоні прапори, які сигналізують про небезпеку.
Прапори, втім, не надто зупиняють шукачів пригод і гарних ракурсів. Навіть у «низький» сезон на Гоа досхочу відпочивальників, декотрі з них на свій страх і ризик «штурмують» воду.

У Європарламенті зацікавились, звідки

у російському Пскові свіжі могили військових

У Європарламенті відреагували на появу нових могил на військовому цвинтарі у російському Пскові.
Про це написав у Twitter та опублікував фото депутат ЄП від Литви Петрас Ауштревічус.
«Як повідомляється, на військовому цвинтарі у Пскові з’явилися нові могили. Хто вони там та в якій частині світу вони були вбиті?» – риторично зазначив європарламентарій.
Напередодні російська «Новая газета» повідомила, що на цвинтарях під Псковом, де 2014 року були поховані загиблі за нез’ясованих обставин десантники, з’явилися нові могили військовослужбовців. Усі ці люди, ймовірно, загинули в Україні та Сирії.

В Австрії з рейок зійшов пасажирський потяг

З невідомих наразі причин в Австрії з рейок зійшов потяг, що перевозив близько вісімдесяти осіб, двоє пасажирів отримали важкі травми. Про це повідомляє Reuters.
«Потяг, що перевозив близько 80 осіб, зійшов з рейок за межами австрійського міста Сент-Поельтен, внаслідок чого серйозно постраждали дві людини», – йдеться в повідомленні.
Дехто з пасажирів отримав незначні травми.
За словами представника поліції, два з трьох вагонів перекинулися біля села Вульерндорф о сьомій ранку за місцевим часом.

Президент Македонії ветував законопроект про

перейменування країни

Президент Колишньої Югославської Республіки Македонія Георге Іванов ветував законопроект про перейменування країни в Республіку Північна Македонія.
Про це повідомляє Ekathimerini.
«Очікується, що вето Іванова буде подолане парламентом, який ратифікував угоду про перейменування 20 червня, перед тим, яка вона знову повернеться до президента», – йдеться у повідомленні.
Тим часом, прем’єр-міністр країни Зоран Заєв пригрозив президенту імпічментом, якщо він не підтримає угоду. Однак, для цього Заєву потрібна буде допомога опозиції, яка неодноразово висловлювалася проти перейменування країни.
Як відомо, суперечка між Грецією й Македонією навколо назви останньої триває ще з 1991 року, проте глави урядів обох країн все ж таки дійшли згоди 12 червня 2018 року. 13 червня президент Македонії Георге Іванов відмовився підписувати угоду з Грецією про перейменування країни на Республіку Північна Македонія.