Екс-президентові Тайваню суд дав чотири місяці у в'язниці

Колишнього тайванського президента Ма Інцзю ув'язнено на чотири місяці через причетність до витоку конфіденційної інформації.

Про це повідомляє Reuters.

«Тайванський суд у вівторок засудив колишнього президента країни Ма Інцзю до чотирьох місяців ув'язнення через витік інформації, пов'язаної з національною безпекою, як засвідчили юридичні документи», - йдеться у повідомленні.

Інформація, витоку якої сприяв Ма Інцзю, стосувалася національної безпеки та одного з опозиційних політиків.

Екс-президент заявив про намір оскаржити вирок.

Зазначається, що він міг би уникнути в'язниці, заплативши штраф.

Колишній лідер опозиційної партії Гоміньдан, Ма Інцзю обіймав посаду президента Тайваню з 2008 до 2016 років і відкрив еру тісніших зв'язків з материковим Китаєм, який розглядає цей острів як частину своєї території.

 

Додону нагадали, що він не має права міняти курс країни

Республіка Молдова може отримати статус спостерігача в Євразійському економічному союзі (ЄврАзЕС) лише з погодження парламенту та уряду, а президент країни таких повноважень не має.

Так під час прес-конференції в Кишиневі прес-секретар правлячої в Молдові Демократичної партії Віталій Гамурарь прокоментував заяву президента Ігоря Додона, що прозвучала напередодні, про те, що Молдова отримала статус спостерігача в ЄврАзЕС, - повідомляє власний кореспондент Укрінформу в РМ.

«Хотілося б коротко зупинитися на візиті президента Молдови Ігоря Додона в Сочі. За результатами візиту президент заявив, що Молдова була прийнята в ЄврАзЕС як спостерігач. Наша країна є парламентською республікою, а рішення про її членство в міжнародних організаціях не можуть бути прийняті без схвалення парламенту і уряду. Ані уряд, ані парламент Молдови не подавали жодних заяв на отримання статусу спостерігача в Євразійському союзі», - заявив Гамурарь.

Прес-секретар Демократичної партії зазначив в зв'язку з цим, що всі заяви, які були зроблені Додоном стосовно отримання Молдовою статусу спостерігача в ЄврАзЕС, слід розцінювати як заяви приватної особи, а не президента.

«Хотів би особливо підкреслити, що курс європейської інтеграції країни залишається незмінним, а президент не має права приймати рішення про зміну зовнішньополітичного вектора держави», - підсумував Гамурарь.

Напередодні за підсумками свого візиту в Сочі президент Ігор Додон заявив, що Молдова отримала статус спостерігача в Євразійському економічному союзі.

 

У Канаді жінка вперше стане церковним архієпископом

Меліса Скелтон стане першою жінкою-архієпископом англіканської церкви в Канаді. Про це повідомляє CBC News.

Повідомляється, що жінка отримає сан архієпископа та митрополита і очолить церкву в провінції Британська Колумбія і на території Юкон. Також вона збереже сан єпископа у Нью-Вестмінстері.

Скелтон виросла у США в сім'ї адвокатів. Перед тим як стати священнослужителькою, вона працювала у компаніях Procter & Gamble та Tom's of Maine.

Зазначимо, що висвячення жінок у церковні сани є однією з провідних тем у богословських дискусіях Англіканської церкви. Вперше сан вікарія жінка отримала у 1994 році, а у 2012 - сан єпископа.

Одним з основних аспектів даної дискусії є проблема таїнства висвячення, яке вимагає проходження через вівтар, що заборонено жінкам.

Нагадаємо: у 2016 році Папа Римський Франциск створив спеціальну комісію, що має вивчити, чи мають жінки отримати дозвіл на набуття сану диякона у католицькій церкві.

 

Президент Словаччини не йтиме на другий термін

Чинний президент Словаччини Андрей Кіска не намагатиметься переобратися на другий термін під час президентських виборів у 2019 році.

Про це він заявив у вівторок, - повідомляє Reuters.

«Президент Словаччини Андрей Кіска вирішив не переобиратися на другий термін під час президентських виборів у 2019 році через сімейні обставини», - йдеться у повідомленні.

 

Фонд Сороса закриває свій офіс в Угорщині

Фонд «Відкрите суспільство» (Open Society), заснований уродженцем Будапешта мільярдером Джорджем Соросом, припинить свою діяльність в Угорщині і перенесе офіс у Берлін.

Про це у вівторок повідомляє DW.

«Рішення згорнути роботу в Будапешті прийняте внаслідок запланованих урядом Угорщини подальших обмежень на діяльність неурядових організацій, відомих як законопроект «Стоп Сорос», - зазначається у заяві «Відкритого суспільства».

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан, який неодноразово виступав із критикою Сороса, планує зробити жорсткішими умови діяльності неурядових організацій у країні в рамках так званого закону «Стоп Сорос». На думку Орбана, не лише відомий фінансист, але і міжнародний капітал загалом прагнуть завдати Угорщині якомога більшої шкоди.

«Уряд Угорщини применшує і представляє у викривленому світлі нашу роботу та утискає громадянське суспільство заради політичної вигоди, використовуючи нечувані раніше в історії ЄС методи», - заявив президент «Відкритого суспільства» Патрік Гаспар.

За даними заснованого 1979 року Соросом фонду «Відкрите суспільство», метою його діяльності є захист демократії та прав людини в усьому світі. Цей фонд складається з 39 організацій. З кінця 1980-х Джордж Сорос жертвує гроші на проекти зі суспільного та державного розвитку в Східній Європі за допомогою фонду «Відкрите суспільства», зокрема, 350 мільйонів євро було витрачено лише в Угорщині.

 

Греція вимагає використання лише нової назви Македонії

Греція вимагає, щоб нова назва колишньої Югославської Республіки Македонія, яка на сьогодні в процесі узгодження, вживалась і всередині цієї країни, і на міжнародній арені.

Про це заявив у вівторок заступник міністра закордонних справ Греції Йоргос Катругалос, - повідомляє грецький портал Ekathimerini.

«Греція хоче, щоб назва, погоджена з КЮРМ, була «для всіх», тобто, використовувалась водночас і вдома, і у світі, щоб не залишалося жодних вільних трактувань, які б могли привести до ірридентських перспектив у майбутньому», - йдеться у заяві посадовця.

Також Афіни вимагають від Скоп'є закріпити нову назву країни в конституції. Як відомо, суперечка між Македонією та Грецією через назву першої триває з 1991 року.

 

Влада Нідерландів відмовляється від «Лабораторії Касперського»

Уряд Нідерландів ухвалив рішення відмовитися від використання антивірусного програмного забезпечення компанії «Лабораторія Касперського» (Kaspersky Lab) з міркувань національної безпеки.

Про це йдеться у листі міністра юстиції й безпеки Нідерландів Фердинанда Грапперхауса верхній палаті парламенту, - повідомляє NOS .

«Уряд вирішив, що нідерландська влада більше не користуватиметься антивірусним програмним забезпеченням російської компанії «Лабораторія Касперського», - йдеться у повідомленні.

Міністр радить компаніям, які пов'язані з військовою сферою Нідерландів, припинити використовувати продукт «Лабораторії Касперського», яка, за його словами, допомагає російським розвідслужбам.

Крім того, наголосив Грапперхаус, компанія є суб'єктом російського законодавства, й її можуть зобов'язати підкоритися працювати в інтересах російської влади. Як зазначив міністр, Росія має наступальну кіберпрограму, яка також націлена на Нідерланди.

Водночас, він зауважив, що ще не було конкретних випадків зловживання з боку російської компанії, але цього не можна виключати в майбутньому.

Як відомо, 18 вересня 2017 року Сенат США проголосував за заборону використання програмного забезпечення Kaspersky Lab федеральними установами, пославшись на те, що ця компанія може бути інструментом Кремля і загрозою для національної безпеки.

Пізніше стурбованість за свою інформбезпеку у зв'язку з використанням Kaspersky Lab висловлювали й інші країни, зокрема, Велика Британія. На початку грудня британський уряд випустив попередження про ризики для безпеки у випадку використання російського антивірусного програмного забезпечення Kaspersky Lab.

 

Переможниця «Євробачення-2018» відмовилася виступати в Росії

Переможниця пісенного конкурсу «Євробачення-2018» Нетта Барзілай відмовилася виступити у Росії на запрошення музичного каналу.

Про це повідомляє The Siver Telegram.

«Ізраїльська співачка Нетта Барзілай, яка здобула впевнену перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення-2018», проігнорувала гостинність росіян і не хоче відвідувати Росію», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, після виграшу Барзілай представники російського телеканалу «Муз-ТВ» попросили її взяти участь у премії «Трансформація». Однак представник співачки відмовився від цього запрошення через її плани взяти участь у параді сексуальних меншин Ізраїлі цього дня.

Як повідомлялося, представниця Ізраїлю, співачка Нетта Барзілай стала переможницею цьогорічного конкурсу «Євробачення». Вона набрала 529 балів за результатами голосування.