До виборів ще доволі далеко, але суспільство вже налаштовується на подібну тематику. До прикладу, два телеефіри останнього часу, в яких мені довелося брати участь як експерту, були присвячені рейтингам і прогнозам на вибори.

До того ж, коли я писав ці рядки, було опубліковано результати найсвіжішого соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМФС).

Ці підсумки і послугують нам основою для розмірковування.

Чинна розстановка сил у Верховній Раді України

Офіційно диспозиція політичних сил у парламенті України станом на 7 травня 2018 року виглядає наступним чином - див. табл.1

Політичну підтримку президентові України Петрові Порошенку на даний час надають його партія БПП, яценюківський «Народний фронт» та деякі ситуативні попутники, які голосують за домовленістю і, ймовірно, за певні «подяки».

 

 Табл. №1. Депутатські фракції і групи VIII скликання

Назва депутатської фракції чи групи	Кількісний склад	Дата створення
Фракція партії «Блок Петра Порошенка» (БПП)	136	27.11.2014
Фракція політичної партії «Народний фронт» (НФ)	81	27.11.2014
Фракція Політичної партії «Опозиційний блок» у Верховній Раді України восьмого скликання	43	27.11.2014
Фракція Політичної партії «Об'єднання «Самопоміч»	25	27.11.2014
Фракція Радикальної партії Олега Ляшка	21	27.11.2014
Фракція політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України	20	27.11.2014
Група «Воля народу»	19	27.11.2014
Група «Партія «Відродження»	24	17.06.2015
Народні депутати, які не входять до складу жодної фракції чи групи	54

 

Оскільки союз БПП та НФ все одно не дає змоги отримати потрібний мінімум у 226 голосів і скласти реально існуючу парламентську більшість, президентові та керівництву обох фракцій під кожне голосування доводиться «добирати» до необхідної кількості голосів всюди, де тільки можна.

Поки що це, в цілому, вдається, тому можна сказати, що і дотепер в залі Ради голосуються всі важливі законопроекти і рішення, які потрібні президентові.

	Він оцінює. Вона обдумує

 

Але соціологічні дослідження свідчать, що через півтора року ситуація зміниться і, ймовірно, зміниться дуже серйозно.

Все йде до того, що у Верховній Раді України наступного скликання конфігурація політичних сил з листопада 2019 року може виглядати зовсім іншим чином і до її формування матиме змогу серйозно докластися з квітня 2019 року новообраний президент України.

Якщо президентом України 31 березня 2019 року оберуть не Петра Порошенка, то і ґрунтовна зміна розстановки політичних сил у Верховній Раді України після парламентських виборів 27 жовтня 2019 року практично гарантована.

І чимало з тих нардепів, які нині складають депутатський корпус Ради, не зможуть потрапити під цей заповітний купол на наступний термін.

Старі гріхи і нові надії

Специфіка ставлення українців до політиків, які роками тасуються у старій політичні колоді, така, що практично кожному відомому політикові не довіряють більше, ніж довіряють.

Цей парадокс підтвердило і цитоване свіже дослідження КМІС.

За словами керівників опитування, ставлення до громадсько-політичних діячів у електорату виявлялося таким чином: респондентам у перебігу інтерв'ю ставився список із 27 громадсько-політичних діячів. Респонденти відповідали, чи знають/не знають вони цього діяча, і якщо знають, то як ставляться до нього: позитивно, нейтрально, негативно. Нижче наведені результати, впорядковані за часткою тих, хто позитивно ставиться до діяча, серед усіх респондентів. (Табл. №2)

Як бачимо два політичні новачки - шоумен В. Зеленський та співак С. Вакарчук - випередили всіх знаних і не дуже знаних політиків та посадовців.

В. Зеленський уже був президентом. У кіно...

Можна передбачити, що і електорат у них різний.

Шоумена-сатирика В. Зеленського після його скандального виступу в Прибалтиці навряд чи підтримають ті, для кого його слова про Україну, яка, беручи кредити, схожа, нібито, на жебрачку і жінку з німецького фільму для дорослих, стали шокуючими й обурливими.

І хоча В. Зеленський після скандалу запевняв, що він мав на увазі владу, а не країну, сказав тоді він саме про країну. Я писав тоді про це для «Часу і Подій».

Хоча патріотизм у діяльності студії «Квартал 95», яким керує В. Зеленський, безумовно, присутній, то є патріотизм для тих, кому не близькі ідеї українського націоналізму - скажемо так.

	С. Вакарчук посерйознішав...

Електорат С. Вакарчука в цьому сенсі більш проукраїнський.

Скажу жартома, що якби вони оголосили, що йдуть на вибори вдвох як політичні партнери, то могли б охопити електорат усієї країни. За С. Вакарчука проголосувала б Західна Україна, за В. Зеленського - Південний Схід, а Центр і Північ вони покликали б за собою разом.

Єдиним політиком, котрий також має позитивний баланс довіри-недовіри є, згідно з даним дослідженням, Анатолій Гриценко. Хоча можна передбачити, що в процес виборчої кампанії на нього виллється чимало звинувачень, передусім, за розпродаж зброї під час його перебування на посаді міністра оборони України.

Та й важковаговиком української політики А. Гриценка поки що назвати складно. Рейтинг його, нібито, підріс, проте, чи стабілізується він напередодні самих виборів?

А ось безумовний важковаговик Юлія Тимошенко, що йде у цьому рейтингу балансу довіри-недовіри лише четвертою з важким «лантухом» недовіри у майже 60%, тим не менше, залишається лідером рейтингу претендентів на булаву.

Це що означає? Що українці готові обрати своїм президентом політика, котрому більше не довіряють, ніж довіряють?

Більше того, виграти президентські перегони вдруге сподівається і чинний глава держави Петро Порошенко, який у цьому рейтингу має 13 місце з десятком відсотків довіри та 70% недовіри.

 

 Таблиця №2

100% у рядку	Позитивно	Нейтрально	Негативно	Відмова	Не знаю його/її	Баланс*
Зеленський Володимир	40.0	41.3	11.0	1.8	5.8	29.0
Вакарчук Святослав	37.6	41.5	12.3	2.1	6.5	25.4
Гриценко Анатолій	24.0	37.0	20.6	1.8	16.6	3.4
Тимошенко Юлія	16.7	23.8	55.9	2.3	1.3	-39.2
Ляшко Олег	16.1	20.3	59.7	1.8	2.1	-43.7
Бойко Юрій	14.7	23.0	44.4	1.4	16.5	-29.6
Рабінович Вадим	13.6	24.5	47.2	1.9	12.8	-33.6
Садовий Андрій	13.3	37.3	31.8	1.8	15.8	-18.5
Гройсман Володимир	12.7	25.4	56.2	3.2	2.5	-43.5
Наливайченко Валентин	11.5	23.5	17.6	1.4	46.0	-6.1
Ярош Дмитро	10.9	25.2	34.9	2.6	26.4	-24.0
Соболєв Єгор	10.7	17.9	10.8	0.6	60.0	-0.2
Порошенко Петро	10.3	13.7	70.8	3.8	1.3	-60.5
Найєм Мустафа	9.0	25.0	16.3	2.2	47.5	-7.3
Луценко Юрій	6.1	20.8	61.9	2.3	8.9	-55.8
Білецький Андрій	6.0	15.1	10.6	1.0	67.3	-4.6
Чумак Віктор	5.2	12.5	4.9	0.4	76.9	0.3
Турчинов Олександр	4.9	21.9	63.0	2.6	7.6	-58.1
Лещенко Сергій	4.9	12.6	11.9	1.2	69.4	-7.0
Холодницький Назар	4.5	12.0	9.0	1.5	73.0	-4.5
Тарута Сергій	4.1	23.0	17.2	1.1	54.7	-13.1
Ситник Артем	2.8	12.7	6.7	1.1	76.8	-3.9
Заліщук Світлана	2.2	7.5	4.8	0.3	85.3	-2.6
Скоцик Віталій	1.9	7.6	3.9	0.8	85.9	-2.0
Коболєв Андрій	1.7	5.3	5.4	0.2	87.3	-3.7
Омелян Володимир	1.3	4.9	2.9	0.1	90.8	-1.6
Нефьодов Максим	0.9	4.3	2.5	0.1	92.2	-1.5

 * Різниця між часткою тих, хто позитивно ставиться, і часткою тих, хто ставиться негативно.

 

Не довіряють, але булаву віддадуть?

Досліджувався і рейтинг претендентів на булаву. Керівники даного дослідження коректно попереджають, що наведені ними цифри є поки що умовними - адже нема офіційного списку претендентів на посаду президента й офіційно заявили про бажання взяти участь у виборах президента України поки що лише Юлія Тимошенко, Олег Ляшко і два претенденти, котрих поки що не можна вважати серйозними кандидатами.

Тому і підсумки даного дослідження є дещо умовними.

Але... При всьому тому вони примушують думати.

На питання соціологів: «Якби вибори президента України відбувалися в середині квітня 2018 року», то з усіх громадян України віком від 18 років -

• 8% проголосували б за Юлію Тимошенко
• 6,3% - за Анатолія Гриценка,
• 6,1% - за Олега Ляшка,
• 6% - за Петра Порошенка,
• 5,4% - за Володимира Зеленського,
• 4,8% - за Святослава Вакарчука,
• 4,4% - за Вадима Рабіновича,
• 4,3% - за Юрія Бойка,
• 1,7% - за Андрія Садового,
• 1,4% - за Дмитра Яроша,
• 0,9% - за Віктора Чумака,
• 0,4% - за Андрія Білецького,
• 5,7% - викреслили б усіх кандидатів, зіпсували би бюлетень,
• 14% - вирішили не брати участь у голосуванні,
• 29,3% - не визначилися, за кого голосувати,
• 1,4% - відмовилися відповідати на запитання.

 

Варто пам'ятати, що результати з другого місця до восьмого відрізняються у межах статистичної похибки. Це означає, наприклад, що другим після Юлії Тимошенко може стати будь-хто з цієї сімки переслідувачів лідера рейтингу, починаючи з П. Порошенка, С. Вакарчука з В. Зеленським, Ю. Бойка з В. Рабіновичем, чи, скажімо, О. Ляшко з А. Гриценком.

А ось А. Садовий, схоже, поки що відстає від основної групи претендентів, і це відставання відчутне. «Сміттєва» дискредитація львівського міського голови даремно для нього, очевидно, не минула. І якщо не станеться якогось дива, до групи лідерів йому вже не прилучитися.

Але ж усі на вибори не підуть. А це означає, що варто рахувати тільки симпатії тих виборців, які вже сьогодні знають, що на вибори вони наступного року таки підуть. Звідси і більш високий відсоток голосів, котрі були віддані кожному політику. Хоча тут найперше треба враховувати не так відсотки, як порядок розташування одного політика за іншим.

Ось результати цього другого заміру:

Соціологи підкреслили: «Якщо розрахувати відсотки стосовно тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

• 16,1% проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 12,7% - за Анатолія Гриценка,
• 12,2% - за Олега Ляшка,
• 12,2% - за Петра Порошенка,
• 10,8% - за Володимира Зеленського,
• 9,6% - за Святослава Вакарчука,
• 8,8% - за Вадима Рабіновича,
• 8,6% - за Юрія Бойка,
• 3,3% - за Андрія Садового,
• 2,9% - за Дмитра Яроша,
• 1,9% - за Віктора Чумака,
• 0,9% - за Андрія Білецького.

О. Ляшко відчуває переможницю?

 

Тут порядок рейтингів із другого до восьмого місць анітрохи не змінився. Тільки Юлія Тимошенко ще більше відірвалася від А. Гриценка та від П. Порошенка з О. Ляшком як головних переслідувачів.

Теоретично цей розрив можна буде зменшити і навіть спробувати ліквідувати на самих виборах 31 квітня 2019 року. Не можна відхиляти і такий малоймовірний варіант, як зміну лідера президентського рейтингу. Хоча поки що всі розрахунки показують, що шанси Юлії Тимошенко якщо не виграти у першому турі президентських виборів, то, принаймні, вийти до другого туру є наразі високими.

Шанси всіх інших на сьогодні видаються, здебільшого, ймовірнісними. Гарантії не має жоден із них. Але ймовірність виходу в другий тур є у кожного з цієї вісімки.

Другий тур

А яка ж доля чекає цих кандидатів у другому турі? Соціологи запропонували вибрати ймовірні пари кандидатів на другий тур і запитали про ймовірний вибір. Пар, загалом, склали аж 22. Проте, зрозуміло, що більшість з них є малоймовірними. Тож розглянемо ймовірні варіанти - табл. №3.

	Чи «вистрелить» А. Гриценко на виборах?

 

Перше, що кидається в очі, - Петро Порошенко станом на сьогодні у разі виходу до другого туру при будь-якому супернику не має шансів повторно виграти булаву.

Він програє навіть Вадиму Рабіновичу, який вище від посади нардепа ніколи не піднімався і досвіду державницької роботи не має, і лідерові екс-регіоналів Ю. Бойку.

Юлія Тимошенко виграє у більшості своїх суперників. Але не в усіх. Програти може А. Гриценкові, С. Вакарчуку і В. Зеленському. Ось де їй можуть завадити старі гріхи у вигляді високого відсотка недовіри виборців.

Думаю, пані Юлії було образливо читати про ймовірний програш співакові, шоумену та й «першому непрохідному» (як А. Гриценко називав сам себе у минулих кампаніях).

Олег Ляшко при всіх своїх амбіціях і шаленій телерекламі може виграти тільки у Петра Порошенка. Всім іншим він програє.

Володимир Зеленський, незважаючи на найвищий рейтинг довіри до нього, програє, але тільки двом - Юлії Тимошенко і Святославові Вакарчуку.

С. Вакарчук програє лише Анатолієві Гриценку.

І тільки А. Гриценко - ось вона несподіванка! - станом на сьогодні має шанси у другому турі виграти в усіх, навіть у Славка і Юлі.

Але чи зуміє він «вистрелити» під час самих виборів?

 

Таблиця №3

Кандидат № 1	%	%	Кандидат № 2	Зіпсують бюлетень	Не визначилися	Відмова	Не голосують
Петро Порошенко	11.8	22.9	Юлія Тимошенко	25.4	16.0	2.0	21.9
Олег Ляшко	17.0	12.9	Петро Порошенко	27.6	17.0	2.4	23.2
Анатолій Гриценко	27.5	11.3	Петро Порошенко	19.7	18.8	2.5	20.3
Юрій Бойко	19.2	14.7	Петро Порошенко	22.3	19.5	2.8	21.4
Петро Порошенко	14.6	19.5	Вадим Рабінович	23.6	18.1	2.6	21.6
Олег Ляшко	11.9	21.3	Юлія Тимошенко	24.0	18.4	2.2	22.1
Анатолій Гриценко	22.0	18.5	Юлія Тимошенко	18.6	19.4	2.1	19.4
Юрій Бойко	13.6	22.1	Юлія Тимошенко	20.6	20.1	2.7	20.8
Юлія Тимошенко	22.1	15.1	Вадим Рабінович	21.8	18.6	2.1	20.3
Святослав Вакарчук	28.6	10.9	Петро Порошенко	21.9	17.5	2.3	18.8
Святослав Вакарчук	23.5	19.8	Юлія Тимошенко	18.1	18.5	2.1	17.9
Святослав Вакарчук	27.1	13.7	Олег Ляшко	20.0	18.4	2.0	18.9
Святослав Вакарчук	20.8	22.5	Анатолій Гриценко	17.2	20.1	2.3	17.2
Святослав Вакарчук	29.0	14.8	Юрій Бойко	16.5	19.9	2.4	17.4
Святослав Вакарчук	28.6	15.2	Вадим Рабінович	17.1	19.9	2.1	17.0
Володимир Зеленський	27.9	13.0	Петро Порошенко	19.8	18.1	2.4	18.8
Володимир Зеленський	24.0	20.3	Юлія Тимошенко	17.7	18.6	2.4	17.0
Володимир Зеленський	26.5	13.5	Олег Ляшко	19.8	19.0	2.7	18.5
Анатолій Гриценко	24.2	20.6	Володимир Зеленський	15.2	20.4	2.3	17.3
Юрій Бойко	14.7	26.1	Володимир Зеленський	17.7	21.2	2.1	18.0
Володимир Зеленський	26.4	15.3	Вадим Рабінович	18.1	20.7	1.9	17.6
Святослав Вакарчук	20.8	17.5	Володимир Зеленський	18.1	22.8	2.0	18.7

Є над чим задуматися! І, передусім, командам Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Саме вони мають найбільший досвід і ресурси - окрім ресурсу народної довіри - принаймні станом на весну 2018 року.

І саме вони намагатимуться знизити рейтинги своїх більш успішних на сьогодні суперників, а також підвищити свої. Це при тому, що С. Вакарчук та В. Зеленський ще не заявили твердо про своє балотування.

Оскільки шанси бувалих політиків поки що виглядають більш реальними, то само собою напрошується здогадка: невже українські виборці знову підсадять у найвище крісло країни людину, якій більше не довіряють, аніж довіряють? Парадокс.

Чи зможе новообраний президент допомогти своїй політсилі?

З вісьмох лідерів президентського рейтингу шестеро мають свої політичні партії, які уже доволі довго є на слуху у громадськості. Хіба що партія Рабіновича-Мураєва «За життя» фактично є віртуальною і тримається на телерейтингах обох своїх керівників.

Навіть В. Зеленський після телесеріалу «Слуга народу», в якому він зіграв президента України В. Голобородька, примудрився зареєструвати партію під такою ж назвою.

Серіал мав успіх. Чи матиме успіх однойменна партія?

Соціологія обнадіює шоумена і фактично штовхає його в політику. Як і знаменитого співака, якому соціологи в даному дослідженні придумали партію під умовною назвою «Блок Святослава Вакарчука».

Соціологи запитали: «Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині квітня, то з громадян України віком від 18 років, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

• 14,4% проголосували б за партію «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»,
• 11,5% - за партію «Громадянська позиція»,
• 11,4% - за Радикальну партію О. Ляшка,
• 9,9% - за партію «Блок Петра Порошенка»,
• 9,3% - за партію «За життя»,
• 9,3% - за партію «Опозиційний блок»,
• 8,6% - за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
• 8,4% - за партію «Слуга народу»,
• 3,6% - за партію «Об'єднання «Самопоміч»,
• 2,4% - за партію «Всеукраїнське об'єднання «Свобода»,
• 2,4% - за Аграрну партію,
• 1,7% - за партію «Рух нових сил»,
• за інші партії - загалом 7,3%.

 

Як бачимо, чільну вісімку склали політичні сили (реальні та віртуальні), очолювані лідерами рейтингу кандидатів у президенти України.

М. Саакашвілі в Амстердамі, весна 2018

Після восьмої за місцем партії В. Зеленського одразу йде обвал рейтингів, і «Самопоміч», ВО «Свобода», Аграрна партія, «Рух нових сил» М. Саакашвілі поки що мають доволі примарні шанси. Але, пам'ятаючи заяви Олега Тягнибока про те, що соціологи, нібито, занижують рейтинги їхніх партії, почекаємо з висновками.

А у Міхо Саакашвілі підкреслено нелідерський вигляд. Хоче приспати пильність конкурентів чи фактично зневірився?

Ймовірна розстановка сил у листопаді 2019 року

Якщо тенденції, що їх нині виявили соціологи, збережуться, то наступного року політичний ландшафт країни кардинально зміниться.

Якщо з квітня 2019 року країну очолить новий президент (Ю. Тимошенко, А. Гриценко тощо), а найбільшими фракціями у новообраній Верховній Раді України з листопада 2019 року будуть, скажімо, ВО «Батьківщина», «Громадянська позиція», партії С. Вакарчука і В. Зеленського, то нова парламентська більшість виглядатиме зовсім інакше, ніж теперішня.

Але може статися так, що нові партії не пройдуть чи зовсім не підуть на вибори. Тоді ВО «Батьківщина» і «Громадянська позиція» можуть потрапити в ситуацію, в якій нині борсаються БПП та НФ, добираючи необхідні голоси, де тільки вдасться.

Просто не буде. Буде складно. А отже, спостерігатимемо жорстку боротьбу конкурентів.

Власне, вона вже почалася...