Філософія Сходу, незважаючи на свою деяку загадковість, насправді є дуже практичною. Вона не витає у хмарах, а вчить правильним думкам, відчуттям і догляду за тілом. І система збалансованого харчування в ній посідає чільне місце.

Нове чи добре забуте старе?

Модний нині напрям - макробіотика - сягає корінням e глибоке минуле: японська система Дзен мала силу вищого закону в буддійських монастирях. Наприкінці 19 сторіччя її відродив японський лікар Саген Ішізука, який розробив теорію харчування, засновану на традиційній дієтології сходу, помножену на знання західної науки. Свою теорію він випробував на собі і кажуть, вилікувався від усіх хвороб. Його приклад перейняв інший японець - Джордж Озава, який вперше застосував до цієї унікальної системи харчування назву макробіотика (від грецького «макро» - великий, всебічний і «біотика» - шлях життя). Все своє життя він віддав поширенню макробіотики, принципи якої в наші дні практикують буквально в усьому світі. Нині з'являються макробіотичні центри, ресторани, магазини і навіть зіркові шанувальники цього методу, наприклад, Мадонна, Гвінет Пелтроу та інші. І що найважливіше - макробіотика повернула собі первісне призначення - це не просто дієта для здоров'я, а насправді здоровий спосіб життя.

Ян та Інь

На Сході вважають, що гармонія Всесвіту - це баланс двох основ - Інь і Ян, жіночого і чоловічого. Вони - повні протилежності, що вдало доповнюють одне одного. Ян - сильне, активне чоловіче начало, Інь - навпаки: спокійне, м'яке, жіноче. Так само вони мають балансувати і в людському організмі, а порушення цього балансу викликає нездужання і навіть хвороби. Здебільшого - через порушення харчування. Адже всі, без винятку, продукти на нашому столі так само можна розділити на Інь і Ян. Їжа Інь має заспокійливий та охолоджуючий ефект, в той час, коли їжа Ян дає тепло і стимулює організм до дії. Макробіотика рекомендує уникати відхилень і перекосів в один або інший бік.

Сильними інь-продуктами вважаються картопля, томати, фрукти, цукор, мед, шоколад, дріжджі, кава, чай, сильні ян-продукти - червоне м'ясо, птиця, риба, тверді сири, яйця. Помірні інь - молоко, вершкове масло та олії, горіхи, ян - зернові (жито, ячмінь, гречка, овес). Слабкими інь-продуктами є коренеплоди, пшеничний хліб, ян - хліб грубого помелу, бобові, кукурудза.

Як це працює

На Сході вірять, що за допомогою «потрібних» продуктів і напоїв можна позбутися хвороб, змінити свої інтелектуальні здібності, поведінку і навіть сексуальні бажання. Озава вважав, що чоловіки, які за своєю природою Ян (активні, сильні), втрачаючи це начало, стають жіночними і в результаті - нещасними, а ті, що «занадто Ян», стають жорстокими та байдужими. Щоб цього не сталося, їм потрібна іньська їжа в розумних пропорціях. Жінка ж, яка навпаки від природи є «інь», у випадку переважання янської їжі втрачає жіночність і бажання бути коханою чоловіком. У кращому випадку їй будуть подобатися пасивні жіночні чоловіки, слухняні й покірні. Якщо жінка занадто інь, вона буде боязливою, емоційно замкненою і теж уникатиме виказувати свою сексуальність.

Тож людям, які відчувають брак енергії, втому, депресію, є сенс випробувати цю теорію на собі - вживати більше їжі Ян. У разі стресу або надто агресивної поведінки варто на певний час перейти на м'яку іньську їжу. І навіть якщо зі здоров'ям все добре, на людину впливають певні зовнішні чинники - умови життя, особливості роботи, конституція тіла, пори року. Наприклад, спортсмен може дозволити собі більше інь-продуктів, ніж офісний працівник. Влітку підвищуються сили Ян - іньська їжа буде дуже доречною, а ось взимку краще надавати перевагу продуктам з чоловічою ян енергетикою, але не переборщити.

Вважаєте, що це занадто складно? Насправді ми всі періодично підсвідомо дотримуємося принципів макробіотики, адже організм постійно шукає баланс, варто лише до нього прислухатися. Напевно, ви помічали, що після того, коли вдосталь поласуєш шашликом або стейком, які є сильними ян-продуктами, обов'язково захочеться їжі зі статусом інь: солодощів або фруктів. І навпаки - після халви неодмінно захочеться з'їсти щось солоненьке.

Що їсти

Пристрасні послідовники макробіотики здатні відмовитися від багатьох продуктів узагалі і, пройшовши всі щаблі системи (а їх 10), поступово звузити свій раціон до вживання виключно злаків, тобто, неочищених цільних зерен. Бурий рис, гречка, пшениця, кукурудза, ячмінь, просо в будь-якому вигляді (варені, замочені, потовчені, спечені) можна їсти скільки завгодно.

Тим, хто не готовий до настільки жорстких обмежень, пропонується відвести злакам 60% свого щоденного раціону. Причому, вони неодмінно мають бути присутніми в кожному прийомі їжі. Добре, якщо в меню буде 2-3 види злаків. Овочі - доповнення до злаків, їх треба вживати менше (до 30% раціону) і на 1/3 сирими. Інші продукти тваринного походження і молочні продукти, а також фрукти - ще менше (10%) і дуже рідко (1-3 рази на тиждень). Бобам і морським водоростям варто виділити 5-10% на тарілці, а морську рибу і сою можна вживати 1-2 рази на тиждень.

Багато хто назве таке харчування одноманітним та несмачним. Проте, на Сході вміють відшукати смак навіть у поєднанні простих продуктів. Секрет простий: у макробіотиці їжа розподіляється на п'ять смаків: кисла, гірка, солодка, гостра і солона. Збалансованим вважається обід, в якому присутні всі п'ять смаків у помірних пропорціях. Кислота може міститися в часточках лимона, гіркота - в петрушці або насінні сезаму, солодкими можна вважати сироп коричневого рису і яблучний соус, гірким - часник. Правильна комбінація всіх компонентів подарує справжню насолоду від трапези.

Як їсти

Виявляється, те, як саме треба пережовувати їжу, є не менш важливим, ніж вибір продуктів. Один з основних принципів макробіотики: їжу необхідно пити, а питво - жувати. Для початку спробуйте прожовувати кожен шматочок, мінімум, 60 разів. В ідеалі, це треба робити не менше, ніж 100-150 разів.

Такий метод дозволяє зменшити кількість вживання їжі і поліпшити її подальше засвоєння. А ще - зрозуміти її справжній смак. Якщо спробувати так прожувати біфштекс, може виявитися, що він не такий уже і смачний. А ось бурий рис таким чином стане мрією гурмана. А все тому, що у вареному рисі міститься 60% води, тому його точно можна «пити». Не кажучи вже про овочі, де води - до 90%. Через це прихильники макробіотики вважають, що людина отримує достатню кількість рідини, вживаючи правильну їжу. Тому поглинати по три літри чистої води, як радять західні дієтологи, ні до чого, оскільки надлишок рідини в організмі тягне його на бік інь.

Для людини, котра звикла до іншого способу харчування, навчитися мало пити буде значно складніше, ніж мало їсти. Особливо, коли вона дізнається свою денну норму рідини, яка складає лише 8 унцій (1 унція - це трохи більше, ніж 28 грамів).

З чого почати

Переходити на макробіотичне харчування потрібно поступово і для початку - засвоїти основні правила:

1. Відмовитися від продуктів промислового виробництва (цукор, ковбаси, безалкогольні напої, консерви, соуси тощо). Прибрати зі столу спеції і всілякі штучні приправи. Каву теж варто викреслити зі свого раціону, а чай вживати лише натуральний, бажано з дикорослих рослин і без канцерогенних барвників.

2. Не вживати овочів і фруктів, вирощених на хімічних добривах. До речі, фрукти, які приїхали до нас з далеких країн, теж часто оброблені шкідливою хімією. Та й, взагалі, макробіотика радить вживати, здебільшого, дари рідної землі. Більше того, всі овочі і фрукти найкраще їсти у сезон їхнього дозрівання в природі.

3. Варто уникати овочів зі сильним інь: картоплі, томатів і баклажанів (до речі, до надто іньських продуктів також належать солодощі та випічка). Краще вживати овочі з «помірною енергетикою»: моркву, цибулю, гарбуз, редис, салат, усі види капусти. Вітаються також дикорослі рослини, наприклад, кульбаба, реп'ях, грицики, водяний крес.

4. Макробіотика - це не вегетаріанство, але до тваринної їжі у неї особливе ставлення: чим менше, тим краще. Проте, вже якщо кортить - краще приготувати дичину, рибу, молюсків. Вважається, що вони харчуються більш правильно, ніж свійські тварини.

5. Для приготування їжі краще використовувати тільки нерафіновану олію і в жодному випадку не маргарин чи рослинно-вершкову суміш. Сіль краще вибирати виключно морську.

Інший погляд

Спеціалісти традиційної медицини застерігають від фанатичного захоплення подібними методиками. На думку професорки кафедри гастроентерології та дієтології НМАПО ім. П. Л. Шупика Галини Анохіної, макробіотична дієта має свої «за» і «проти». Плюс - вживання нерафінованої олії, обмеження тваринних жирів, цукру, вибір сезонних «рідних» овочів і фруктів. Мінус - суттєве зменшення квоти фруктів, ягід і соків, зневага до білків тваринного походження, які містять незамінні для людини амінокислоти і є будівельним матеріалом для організму. Харчування має бути різноманітним, а самими лише злаками ситий не будеш. Тож підходити до будь-якої системи треба вибірково, беручи від неї тільки все корисне.

Тест на щастя

У давнину на сході вважали, що щасливою є лише та людина, котра отримує радість від здорового, продуктивного і довгого життя, котра не піклується про гроші, інстинктивно уникає нещасть і зайвих труднощів, розуміє, що порядок - основа Всесвіту, і що щастя, виявляється, приходить не до тих, хто вишиковується у перших лавах у черзі борців за нього, а до тих, хто стоїть у ній останнім. На жаль, ми живемо в інший час. Але ніщо не заважає нам бути здоровими і щасливими. На думку прихильників макробіотики, щаслива людина поєднує сім основних «елементів щастя», які кожен може «приміряти» щодо себе:

1. Відсутність втоми. Це - гарантія емоційної стабільності та страховка від багатьох психосоматичних захворювань.

2. Хороший апетит. Якщо людина не здатна споживати найпростішу їжу з радістю, задоволенням і глибокою вдячністю Творцеві, є привід до занепокоєння. Якщо ж вам смакує простий чорний хліб - ви емоційно здорові.

3. Глибокий сон. Добре, коли людина засинає через 3-4 хвилини після того, коли голова торкнеться подушки і їй вистачає 6 годин сну. Якщо ж часто бачить сни або розмовляє вві сні - це недобре.

4. Міцна пам'ять. Людська пам'ять має здатність забувати те, що їй непотрібно. Але якщо з неї стираються важливі події - це привід до занепокоєння.

5. Гарний настрій. Людина має бути вільною від гніву, страху і страждання. Навіть у Біблії сказано, що сумувати - то великий гріх.

6. Ясність у думках і справах. Вважається, що емоційно здорові люди відрізняються здатністю постійно впорядковувати свої думки, речі, робоче місце тощо. З появою ліні варто замислитися, що у житті щось негаразд.

7. Прагнення до справедливості. Байдужість до себе чи до того, що відбувається навколо - явна ознака душевної стагнації.

Якщо ви задоволені першими трьома показниками у своєму житті - порахуйте собі по 5 балів за кожен, за наступні три - по 10 балів, а за сьомий - 55 балів. У сумі має бути 100, але якщо ви нарахували хоча б 40 - ви на правильному шляху.